Профілактика та подолання синдрому професійного вигорання

Синдром професійного вигорання. Що це?

Професійне вигорання – складний психофізичний феномен, що визначається як емоційне, розумове та фізичне виснаження через тривале психологічне навантаження

​

Це наслідок тривалого впливу стресів середньої інтенсивності, що обумовлені професійною діяльністю

На жаль, сьогодні все частіше педагогічні працівники, викладачі – творчі, креативні люди –

зустрічаються з явищем синдрому професійного вигорання.

Цей термін зазвичай використовується в сучасній психологічній практиці

​

�

Синдром професійного вигорання — серйозна недуга, яка відносно недавно поповнила Міжнародний класифікатор психічних хвороб. Вона загрожує представникам усіх професій, однак чи не найбільше потерпають від неї вчителі.

Результати досліджень вітчизняних науковців в професіях системи «людина-людина» свідчать, що ознаки синдрому вигорання мають:

• 80% лікарів;

• 65 % педагогів;

• 85% соціальних працівників,

• 60% працівників органів внутрішніх справ.

​

Причини «синдрому згорання»

• напруженість і конфлікти у професійному оточенні, недостатня підтримка з боку колег;

​

• недостатні умови для самовираження, експериментування та інновацій;

​

• одноманітність діяльності й невміння творчо підійти до виконуваної роботи;

​

• вкладання в роботу значних особистісних ресурсів за недостатнього визнання і відсутності позитивного оцінювання з боку керівництва;

​

• робота без перспективи, неможливість побудувати професійну кар’єру;

​

• невмотивованість учнів, результати роботи з якими «непомітні»;

​

• невирішені особистісні конфлікти

А які ж особливості вашої нервової системи? �Пропоную визначити свою �психологічну врівноваженність.

​

Дайте відповідь на запитання одним із трьох способів:

«так, безумовно» (З бали),

«так, але не дуже» (1 бал),

«ні, у жодному разі» (0 балів)

і підсумуйте бали.

​

​

�

Чи дратує вас:

•  1 . Зім’ята сторінка газети, яку ви хочете прочитати?
•  2. Не надто молода жінка, вдягнена, як юна дівчина?
•  3. Надмірна близькість співрозмовника під час бесіди?
•  4. Жінка, яка палить на вулиці або в громадському місці?
•  5. Людина, що кашляє у ваш бік?
•  6. Що хтось гризе нігті на ваших очах?
•  7. Що хтось сміється невлад?
•  8. Що хтось намагається вчити вас, що і як робити?
•  9. Що кохана людина завжди запізнюється?
•  10. Що в кінотеатрі той, хто сидить попереду, весь час крутиться і розмовляв?
•  11. Що вам переповідають сюжет роману, який ви тільки збираєтеся прочитати?
•  12. Що вам дарують непотрібні речі?
•  13. Голосна розмова в громадському транспорті?
•  14. Надто сильний запах парфумів?
•  15. Людина, яка жестикулює під час розмови?
•  16. Колега, який часто вживає іноземні слова?

​

Понад 36. Ви не належите до числа терплячих і спокійних людей. Вас дратує майже все. Ви легко втрачаєте рівновагу. Це розхитує вашу нервову систему, посилюючи непорозуміння з оточуючими.

​

Від 13 до 36. Ви належите до найпоширенішої групи людей, яких дратують тільки дуже неприємні речі. Не драматизуючи повсякденні негаразди, ви здатні легко забувати про них.

​

Менш ніж 13. Ви достатньо спокійна людина й дивитеся на життя реально. Вас не так вже й просто вивести з рівноваги. А це – «страховка» від стресу.

​

Вигорання відбувається поступово

I стадія триває 3-5 років

II стадія триває 5-15 років

III стадія від 10 до 20 років

На його тлі можуть загострюватись хронічні та виникати нові хвороби

​

​

Поширені психофізичні симптоми:

• відчуття емоційного і фізичного виснаження; 
• часті безпричинні головні болі, проблеми шлунково-кишкового тракту; 
•  різка втрата чи різке збільшення ваги; 
•  повне або часткове безсоння (швидке засипання і відсутність сну раннім ранком, починаючи з 4 год., або ж навпаки, нездатність заснути до 2 - 3 год. ночі й «важке» пробудження вранці, коли потрібно збиратись на роботу);  
•  загальна слабкість, втрата активності й енергії, погіршення біохімії крові та гормональних показників; 
• помітне зниження зовнішньої та внутрішньої сенсорної чутливості (погіршення зору, слуху, нюху, смаку тощо)

Соціально-психологічні симптоми: 

• байдужість, нудьга, пасивність і депресія (знижений емоційний тонус, почуття пригніченості); 
• підвищена дратівливість на незначні, дрібні події – часті нервові «зриви» (вибухи невмотивованого гніву чи відмова від спілкування, «заглиблення у себе»); 
• постійне переживання негативних емоцій, для яких у зовнішній ситуації причин немає (почуття провини, невпевненості, образи, підозри, сорому); 
• почуття неусвідомленого занепокоєння та підвищеної тривожності (відчуття, що «щось не так як треба»); 
• загальна негативна установка на життєві та професійні перспективи (типу: «як не намагайся, все одно нічого не вийде») 

Поведінкові симптоми: 

•  Ви помітно змінюєте свій робочий режим дня (рано приходите на роботу і пізно йдете або навпаки); 
•  незалежно від об'єктивної необхідності, постійно берете роботу додому, але вдома її все одно не виконуєте; 
• відчуття, що все марно, зневіра, зниження ентузіазму стосовно роботи, байдужість до результатів; 
• невиконання важливих, пріоритетних завдань і «застрягання» на дрібних деталях, витрата більшої частини робочого часу на погано усвідомлюване чи неусвідомлюване виконання автоматичних та елементарних дій; 
• різке зростання викурених за день цигарок, вживання алкоголю чи антидепресантів тощо 

�Тест: чи зазнали Ви впливу синдрому �професійного вигорання?

На запитання

давайте відповідь

лише

«ТАК» або «НІ»

​

​

• 1. Ви останнім часом спите менше ніж 7 годин?
• 2. У Вас періодично виникає відчуття, що Ви не встигаєте зробити всього необхідного?
• 3. Вас лякає наближення свят, дня народження через те, що доведеться витрачати багато сил на підготовку?
• 4. Ви все частіше виконуєте одночасно декілька робіт?
• 5. Ви чомусь стали забувати якісь речі – окуляри, ключі, гаманець або час зустрічі, коли поспішаєте?
• 6. Ви на разі змушуєте себе щось поїсти, попити кави, щоб мати сили далі працювати?
• 7. У стані емоційного розладу Ви намагаєтеся заспокоїти себе за допомогою таблетки, заспокійливих крапель або цигарки чи ковтка вина?
• 8. Вам часом спадає на думку, що Ви нібито втратили смак до життя?
• 9. Ви відчуваєте, що Вам останнім часом чомусь усе складніше приймати рішення?
• 10. У Вашому сімейному житті почало виникати все більше й більше негативних моментів?

Результат тесту

Якщо ШІСТЬ

і більше

відповідей «ТАК»,

то Ви вже перетнули

межу кризи

і стали на шлях,

який веде до

професійного

вигорання

Що робити?��Вчитися знаходити в житті радість

“ Людині, щоб вижити, не залишається нічого іншого, як найшвидше наблизитися до наступної фази свого розвитку, – тієї, де вона поєднує свою могутність із мудрістю, навчається підтримувати всі справи в гармонії та рівновазі... “

Ауреліо Печчеї (італійський учений, автор ідеї необхідності розкриття нових потенційних

можливостей людини)

Що потрібно для профілактики  синдрому професійного вигорання ?

- гумор ( у відповідь на вашу усмішку організм продукує бажані гормони радості; гумор чудово «перезаряджає» негатив);

- музика (найкраще сприяє гармонізації психоемоційного стану прослуховування класичної музики);

- спілкування з друзями, родичами;

- заняття улюбленою справою (читання, в’язання, вишивання; садівництво, рибальство, туризм тощо);

​

 - спілкування з природою (природа завжди дає людині відчуття відновлення енергії);

- піклування про домашніх тварин;

• медитації, візуалізації

(можна уявно побувати у квітучому саду, подумки відвідати улюблений куточок природи);

• заняття спортом

(напруження певних груп м'язів може впливати на негативні емоції, допоможе позбавитись їх)

Поради Джордана Аяна: "10 способів звільнити свій дух креативності та відшукати великі ідеї"

​

1. Підтримуйте зв’язки з іншими людьми

2. Створюйте навколо себе збагачене життєве середовище

3. Виходьте зі свого футляра – подорожуйте

4. Розважайтесь, грайте, жартуйте

5. Розширюйте свій світогляд – читайте

6. Наближайтесь до мистецтва

7. Опановуйте сучасні інформаційні технології

8. Користуйтесь можливостями розуму

9. Дайте волю своїй альтернативній свідомості

10. Зазирніть углиб власної душі, закохайтесь

Необхідно вчитися керувати своїм емоційним

станом, мислити конструктивним чином,

щоб не «застрягати» в негативних переживаннях і не перешкоджати своєму творчому зростанню в пошуку нових альтернативних шляхів подолання професійних проблем.

​

​

Це той ресурс, який не дозволить нікому стати жертвою синдрому професійного вигорання, допоможе бути завжди креативними, нести радість у спілкуванні з друзями,

колегами та студентами.

Відома притча про двох мандрівників, яких мучила спрага і, нарешті, діставшись до поселення, вони отримали по півсклянки води. Один з подорожніх сприйняв склянку напівповною, з вдячністю прийняв ці півсклянки води і був задоволений. Інший же сприйняв склянку напівпорожньою і лишився невдоволеним, що йому не налили повну склянку.�

​

• Дивились двоє в одне вікно: один угледів саме багно.�А інший – листя, дощем умите, блакитне небо і перші квіти,�Побачив другий – весна давно!...�Дивились двоє в одне вікно.�

​

​

​

• Самовиражатися

Частіше діліться один з одним свіжими та цікавими враженнями свого дозвілля, не тримайте

їх у собі

• Брати тайм-аут

Підійде затишний куточок або, якщо його на роботі немає, прогулянка на свіжому повітрі наодинці

• Створювати групи за інтересами

Організовуйте групове спілкування з такими ж фахівцями, як і Ви, але з інших місць роботи

• Отримувати післядипломну освіту

Чим курси довше тривають, тим краще для Вашого самопочуття

• Підтримувати себе у гарній фізичній формі

Тренуйте своє тіло, поступово міцнішими ставатимуть і нерви

• Підставляти під стіл стілець у кінці робочого дня

Закінчивши заняття, заставте стілець під стіл, закрийте двері кабінету і скажіть: «Все, я на сьогодні роботу свою виконав».

Далі будьте самим собою.

ВИСНОВОК: ЯК НЕ “ЗГОРІТИ” НА РОБОТІ?

ГОРІТЬ НАТХНЕННЯМ, АЛЕ НЕ “ВИГОРАЙТЕ”!

Щиро вдячна за увагу!