Виконання сільськогосподарських та інших механізованих робіт на колісних і гусеничних тракторах із потужністю двигуна понад 73,5 кВт (понад 100 к.с.), сільськогосподарських машинах, що агрегатуються з тракторами цієї потужності, згідно з вимогами агротехніки й агротехнології
ОСНОВНИЙ І ПЕРЕДПОСІВНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ
ОРАНКА Комплектація і підготовка агрегата. Склад агрегата залежить від розмірів і профілю поля, типу трактора, ґрунтових й інших умов. Оранка – енергоємний процес, який потрібно виконувати тракторами потужністю понад 73,5 кВт (ХТЗ, «Січеслав», John Deere та ін.) і широкозахватними плугами, особливо на довгих гонах більше як 400–500 м. Такі трактори комплектуються з напівначіпними 9-корпусними плугами ПТК-9-35 і 8-корпусними ПНЛ-8-40, обладнані пристроєм ПВР-3,5 для подрібнення ґрунту й вирівнювання поверхні поля. Трактори Т-150, Т-150К агрегатуються з напівначіпними плугами ПТК-6/7-40 і ПЛП-6-35. З тракторами Т-150К, Т-150 агрегатуються напівначіпні підсилені плуги ПЛ-5-35, начіпні ПЛП-5-35 і ПЛН-4-35. Для якісного завантаження орного агрегата застосовують плуги з поворотними лемешами (рис. 24.1, 24.2), що дає можливість зменшити холості переїзди й підвищити продуктивність агрегата. Крім того, поле не треба розбивати на загінки.
Основні принципи регулювання плуга з поворотними лемешами. Регулювання на поворотних плугах різних виробників можуть відрізнятися. Щоб правильно відрегулювати плуг, слід звернутися до конкретної інструкції, але загальні принципи є однаковими. Розглянемо ці принципи регулювання на прикладі навісних плугів «Мультимастер» і напівнавісних плугів «Менеджер» виробництва компанії KUHN. Центри протекторів передньої та задньої шин трактора мають бути на одній прямій. Тиск у шинах має бути такий, як рекомендовано заводом – виробником трактора або шин. До того ж він має бути однаковий у двох передніх і двох задніх шинах відповідно. Зазвичай для роботи з плугом трактор має бути обладнаний комплектом передніх противаг. Їх установлюють за потреби.
Залежно від діапазону відстані між внутрішніми поверхнями задніх шин виконують регулювання геометричних параметрів трапеції для навісного плуга,. Для напівнавісних плугів «Менеджер» відстань між внутрішніми поверхнями задніх шин має бути в діапазоні, який установив виробник плуга. У разі невідповідності цю відстань потрібно змінювати, інакше буде неможливо встановити потрібну ширину першої борозни. Регулюючи задню навіску трактора, нижні поздовжні тяги треба встановити у фіксоване за висотою положення , після чого виміряти відстані від верхньої точки вертикальної підйомної тяги до точки навішування знаряддя, відповідно, з правого та лівого боку ці відстані мають бути рівними Щоб зменшити навантаження в точці кріплення, центральну тягу на тракторі рекомендовано встановлювати у верхнє положення
Далі слід визначитися з точками навіски на плугові. На головці плуга є кілька отворів для кріплення Рис. 24.3. Регулювання геометричних параметрів трапеції для навісного плуга Рис. 24.4. Установлення нижніх поздовжніх тяг Рис. 24.5. Вимірювання відстані від верхньої точки вертикальної підйомної тяги до точки навішування знаряддя Рис. 24.6. Установлення центральної тяги у верхньому положенні Таблиця 24.1. Геометричні параметри трапеції для навісного плуга Довжина Відстань між задніми колесами трактора 1,20–1,35 м 1,35–1,40 м C 20 мм 0 мм D 20 мм 40 мм центральної тяги (рис. 24.7), на плугах важчої серії, починаючи з ММ-121, – два положення нижніх точок навіски (рис. 24.8). Обране положення цих точок має забезпечити оптимальний розподіл тягових зусиль. Такий розподіл буде забезпечено, якщо нахил нижніх поздовжніх тяг і центральної тяги в робочому положенні буде таким, як показано на рис. 24.9 – для тракторів із повним приводом і на рис. 24.10 – для тракторів, що мають тільки задні приводні колеса. Це регулювання можна зробити на рівному майданчику, наїхавши, наприклад, правим колесом трактора на бруски, товщина яких дорівнює глибині оранки. Також на рис. 24.7 є отвори різної форми для кріплення центральної тяги, звичайні отвори круглого перетину та отвори у формі паза. Отвори у формі паза використовуються для оранки на нерівній поверхні, такий паз дає змогу уникнути перевантаження навіски та колеса глибини. Звичайний круглий отвір використовують для забезпечення якісної оранки у важких умовах, але на рівних полях.
Стабілізатори нижніх поздовжніх тяг у робочому положенні для навісного плуга, на відміну від напівнавісного, не фіксують. На навісці трактора плуг повинен мати 2–4 см поперечного ходу, але слід пам’ятати, що за транспортування стабілізатори потрібно переводити у фіксоване положення (рис. 24.11). Якщо плуг обладнано передплужниками, вони також потребують регулювань. Найголовніше – це забезпечити їх правильне положення за висотою. Відстань від передньої нижньої точки лемеша корпуса до передньої верхньої точки лемеша передплужника має дорівнювати глибині оранки
Щоб забезпечити якісне закриття рослинних решток, уже на полі можна зміщувати передплужники в бік борозни або навпаки, залежно від кількості й типу рослинних решток і ґрунтових умов. Для навісних плугів, змінюючи робочу ширину поворотом корпусів на рамі, потрібно внести відповідні зміни в геометрію паралелограма, на якому відбувається зміщення рами під час установлення ширини першої борозни. Зазвичай для кожної робочої ширини встановлюється певне співвідношення довжини цих тяг відповідно до табл. 24.2 і рис. 24.13. Для напівнавісних плугів, змінивши ширину захвату розворотом корпусів, треба привести у відповідність положення регулювань передньої та задньої рам
Якщо всі наведені вище регулювання виконано й зроблено перший прохід плугом у полі (перша борозна), треба завершити регулювання плуга, виконавши такі кроки: 1. Глибина оранки встановлюється положенням за висотою нижніх поздовжніх тяг трактора та положенням колеса глибини (рис. 24.14). Для напівнавісних плугів також існує ще одна точка регулювання глибини на візку плуга. 2. Горизонтальне положення навісного плуга по лінії оранки визначається довжиною центральної тяги трактора (рис. 24.15). До того ж, щоб попередньо встановити плуг горизонтально, передній корпус достатньо Рис. 24.12. Регулювання передплужника Рис. 24.13. Співвідношення довжини тяг Рис. 24.14. Установлення глибини оранки Таблиця 24.2. Співвідношення довжини тяг Відстань між корпусами, см Робоча ширина на рамі, дюйм Відстань між задніми колесами трактора, м 1,20–1,35 1,35–1,40 А, мм В, мм 90 14 630 650 16 598 618 18 566 586 102 14 662 682 16 630 650 18 598 618 Рис. 24.15. Установлення горизонтального положення навісного плуга підняти на 2 см – для плуга з болтовим запобіжником і на 4 см – для плуга з гідравлічним запобіжником, відрегулювати довжину центральної тяги й приєднати плуг. Для напівнавісних плугів треба також забезпечити правильне положення головки плуга на навісці.
3. Поперечне горизонтальне положення встановлюється за допомогою правого та лівого гвинтів як для навісних, так і для напівнавісних плугів (рис. 24.17). Це регулювання краще робити, дивлячись на плуг ззаду. За допомогою гвинтів треба забезпечити вертикальне положення стійок корпусів.
4. Регулювання ширини першої борозни завжди виконується в останню чергу. Його виконують простим переміщенням плуга в бік борозни або поля. На практиці це дуже просто. Якщо перший корпус нагортає «буртик», треба зміщувати плуг у бік борозни, таким чином зменшуючи кількість ґрунту, що зрізає й обертає перший корпус (рис. 24.18). Якщо навпаки – за першим корпусом зостається «канавка», то необхідно зміщувати плуг у бік поля, таким чином збільшуючи кількість ґрунту, що зрізає та обертає перший корпус
На замовлення споживача плуги виготовляють із різними корпусами: • швидкісними з робочою поверхнею культурного типу для роботи на швидкості 9–12 км/год; • для роботи на підвищених швидкостях 7–9 км/год; • для безвідвального обробітку ґрунту на швидкості 7 км/год; • з гвинтовими – для роботи на швидкості до 7 км/год, з вирізаними корпусами, ґрунтопоглиблювачами тощо. Для двоярусної оранки на глибину до 36 см застосовують причіпні плуги ПЯ-3-35. В особливих умовах, наприклад для оранки кам’янистих ґрунтів, установлюють спеціальні плуги ПГП-7-40, ПКУ-4-35, ПКУ-3-35 та ін. У більшості випадків плуги комплектують тяжкими боронами або кільчастошпоровими котками. Для протиерозійного обробітку плуги ПЛН-4-35 комп- Рис. 24.18. Регулювання ширини першої борозни Рис. 24.16. Регулювання плуга в горизонтальному положенні Рис. 24.17. Встановлення плуга в поперечному горизонтальному положенні Тяга регулювання зміщення плуга 24.2. Безплужний обробіток ґрунту | 179 лектують лункоутворювачами ПРНТ-90000, для утворення переривистих борозен – пристроєм ПРН-70000, для гребенево-ступеневої оранки – пристроєм ПРНТ-60000. Готуючи до роботи орний агрегат, перевіряють робочі органи плуга, справність і комплектність вузлів і деталей, надійність їх кріплення до рами
Регулювання орного агрегата полягає у встановленні необхідної кількості
плужних корпусів, установленні глибини оранки, ходу плуга у вертикальній і горизонтальній площинах. Це регулювання проводять за тією самою схемою, що і для
плугів, які агрегатуються з колісними тракторами потужністю до 73,5 кВт. Носки лемешів установлюють на одній лінії так, щоб кінці польових дощок і п’ятки лемешів
мали просвіт до 10 мм. Відстань від носка лемеша передплужника до носка лемеша
основного корпуса має бути 25–30 см, а польовий обріз передплужника бути в одній площині з польовим обрізом плужного корпуса. Глибина ходу передплужника
під час оранки староорних земель дорівнює 10 см, на піщаних ґрунтах – 12, на цілинних – 8 см. Лезо дискового ножа пускають на 20–30 мм нижче від носка лемеша
передплужника, а сам диск – на відстань 10–20 мм від польового обрізу плужного
корпуса в бік поля.
Поворотні смуги розорюються врозгін, але якщо є можливість, їх краще розорювати круговим способом, безрозвальних борозен, для чого перед оранкою по
всьому периметру поля слід відступити на ширину поворотної смуги. Саму ширину поворотних смуг обирають кратною до ширини захвату агрегата; для навісних
4- і 5-корпусних плугів – 12–14 м, а для напівнавісних 6-корпусних – 16–20 м.
Контроль якості оранки. Глибину оранки в процесі роботи заміряють у борозні, яка утворюється останнім корпусом плуга. Якщо глибину виміряють на незлежаній оранці одразу після оранки, показники вимірювання зменшують приблизно на 20–25 % (на величину розпушування). Гребенистість, ступінь заорювання добрива та бур’янів та інші показники оцінюють у відсотках до зайнятої площі
(на практиці часто визначають візуально)
Запитання і завдання 1. Як комплектують агрегати для основного обробітку ґрунту? 2. У чому полягають особливості регулювання плуга з поворотними лемешами?
БЕЗПЛУЖНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ В умовах недостатньої вологості або на ґрунтах, що піддаються вітровій ерозії, застосовують безвідвальний обробіток ґрунту із залишенням стерні, а також розпушення, що дає змогу зберегти верхній поживний шар ґрунту. Безвідвальний обробіток ґрунту застосовують як ґрунтозахисний. В останні роки значно видозмінено агротехнологію вирощування зернобобових і круп’яних культур, кукурудзи та соняшнику, кормових культур, отримала значного поширення безплужна система обробітку ґрунту, яка сприяє отриманню стійкого врожаю. Переваги такого обробітку пояснюються тим, що насіння лягає на щільну поверхню у вологі шари, завдяки чому отримуються дружні сходи; насіння бур’янів не потрапляє в глибину орного шару; менше втрачається вологи, бо орний шар не обертається; значно пришвидшується підготовка ґрунту під проміжні посіви кор- мових культур і під озиму пшеницю; зменшується витрата механічної енергії на підготовку ґрунту. Слід пам’ятати, що безплужний обробіток зябу й пару під озимі, а також підготовка напівпару під ярі культури вимагає більш ретельного дотримання технології.
У комплекс машин для безплужного обробітку ґрунту входять культиватори-глибокорозпушувачі КПГ-250, КПГ-150, КПШ-9, глибокорозпушувачі-підживлювачі КПГ-2,2, важкі культиватори КПЄ-3,8, комбіновані агрегати АКШ-2,5 (рис. 24.19), АКШ-5,6, КУН-3 (рис. 24.20), АКД-4,2 (рис. 24.21), чизельний плуг РТХ 600 (рис. 24.22), спеціальні голчаті борони БІГ-3, дискові борони БДТ-7, БДТ-3 або БДН-3, дискова борона RMX 790 (рис. 24.23), кільчасті котки, штангові культиватори, стерньові сівалки-культиватори СЗС-2,1, зернопресові сівалки СЗП-3,6, механічна сівалка суцільного висіву СРН 1500 (рис. 24.24) тощо. За комплектування з тракторами потужністю понад 73,5 кВт від трьох до п’яти знарядь застосовують зчіпки. На тракторах або зчіпках установлюють слідопокажчики
Обробляючи пари в засушливих зонах під сівбу ярих культур, зазвичай проводять перше розпушування плоскорізами КПШ-9 й іншими на глибину 10–12 см, а після під кутом до попереднього обробітку пускають голчату борону БІГ-3. Основний обробіток проводять пізно восени плоскорізами КПГ-250 й іншими на глибину 20– 27 см. За внесення гною поле заробляють. Агрегат комбінований швидкісний АКШ-2,5.
Культиватор універсальний начіпний КУН-3 Рис. 24.21. Агрегат комбінований ґрунтообробний АКД-4,2 24.3. Лущення та боронування дисковими боронами типу БДТ-7. Бур’яни в літньо-осінній період знищують культиваторами КЄП-3,8 або боронами БІГ-3. У підготовці ґрунту під проміжні культури або під озиму пшеницю після гороху й інших попередників у Лісостепу практикують поверхневий обробіток ґрунту без плоскорізів, застосовуючи для цього дискові борони БДТ-7, парові культиватори КПС-4 в комплекті із зубовими боронами, кільчасто-шпоровими котками. На легких ґрунтах дискування не проводять, а використовують тільки парові культиватори.
Запитання і завдання 1. За яких умов застосовують безвідвальний обробіток ґрунту? 2. Які машини входять у комплекс для безплужного обробітку ґрунту, у чому полягають особливості їх використання?
ЛУЩЕННЯ ТА БОРОНУВАННЯ Лущення стерні на полі є першою ланкою зяблевого обробітку, що забезпечує розпушування, перемішування, часткове перевертання ґрунту, а також підрізання кореневої системи. На площах, де лущення проводять своєчасно, ґрунт краще розпушується за наступного основного обробітку, зменшується питомий опір ґрунтообробних знарядь до 20–30 %. Для цього застосовують дискові лущильники типу ЛДГ або дискові борони БДВП; БДВ-6; БГР-6,7; PALLADA-2400 (-3200, -4000, -6000) тощо. Останні ґрунтообробні машини завдяки вдосконаленій конструкції та наявності додаткових котків обробляють поверхневий шар ґрунту із високими показниками якості. На площах, що будуть попередниками під озиму пшеницю (зернобобові, соя та ін.), як основний обробіток ґрунту застосовують важкі дискові борони у 2–3 сліди на глибину 10–12 см. Високоефективними в роботі є комбіновані агрегати для обробітку ґрунту АК-4; АгроКРП-4,2; АКШ-3,6 та ін., які за один прохід розпушують ґрунт, підрізають бур’яни, мульчують, подрібнюють грудки та прикочують поверхню поля (рис. 24.25). Боронування ґрунту виконують тими самими марками борін, що розглянуто в пункті 16.3 параграфа 16, але з тракторами потужністю понад 73,5 кВт комбінуються агрегати з більшою їх кількістю .
Запитання і завдання 1. Які машини застосовують для лущення? 2. Які є типи борін та як вони агрегатуються?
ПЕРЕДПОСІВНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ
Здійснюючи передпосівний обробіток ґрунту, потрібно проводити стільки
агрозаходів, скільки вимагають сукупні обставини, тобто від потреби. Передпосівний обробіток зазвичай проводять у стані фізичної стиглості ґрунту і в найбільш
стислі строки, не допускаючи розриву між передпосівним обробітком і сівбою,
тому що це призводить до втрат ґрунтової вологи та зниження врожайності. З метою захисту ґрунту від надмірного руйнування й ущільнення (а також і збереження в ньому вологи) оптимальним рішенням є проведення передпосівного обробітку комбінованими агрегатами.
Комбіновані агрегати – комплекс технологічно узгоджених робочих органів
або знарядь, які встановлено на базовий модуль або на одну машину. Комбіновані
агрегати можуть одночасно виконувати кілька технологічних операцій, чим вони,
по суті, і відрізняються від одноопераційних сільськогосподарських машин.
Переваги цих ґрунтообробних машин:
• їх використовують замість 5–6 одноопераційних агрегатів;
• скорочення на 30 % витрат пального, праці, строків виконання робіт;
• збереження вологи в ґрунті;
• створення однорідного за щільністю посівного шару ґрунту.
Основна вимога, яку висувають перед комбінованими передпосівними агрегатами у рамках підготовки ґрунту до сівби сільськогосподарських культур, – це
здатність підтримувати неглибоку й рівномірну робочу глибину відповідно до глибини сівби. На ринку України найбільш функціонально придатними є комбіновані
агрегати АМО-7,2, АКГМ-6,0, ККП-7,2
Культиватор комбінований Kompaktomat K600 фірми Farmet (рис. 24.27),
що має ширину захвату 6 м, призначений для передпосівного обробітку ґрунту на
глибину 3–15 см під основні сільськогосподарські культури, а також для догляду за
чорними парами тощо. Агрегатується він із тракторами класу 3. Культиватор складається з рами, що має центральну праву й ліву бічні секції, послідовно встановлених на ній вирівнювальної
дошки, переднього котка, секції
S-подібних лап із вирівнювачем, заднього котка з вирівнювачем і механізму задніх транспортних коліс, причіпних механізмів до трактора та сівалки.
Культиватор обладнується змінними котками залежно від
умов роботи. Працює подібно
до вітчизняних комбінованих
ґрунтообробних машин.
Запитання і завдання
1. Що таке комбіновані агрегати та чим вони відрізняються від одноопераційних сільськогосподарських машин?
2. Схарактеризуйте основні переваги комбінованих агрегатів.
ПРОТИЕРОЗІЙНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ
У районах прояву одночасно водної й вітрової ерозії особливо велике значення має безполицевий обробіток ґрунту, мульчування, сівба куліс, смугові посіви
культур, регулювання випасу і поліпшення пасовищ, насадження лісових смуг, залісення вітроударних схилів, застосування полімерів-структуроутворювачів й інших
препаратів, що підвищують стійкість ґрунтів проти руйнування водою і вітром.
Сільськогосподарські культури розміщують відповідно до елементів рельєфу
диференційовано з урахуванням еродованості земель, водного режиму ґрунту і
біологічних особливостей культур.
Для обробітку ґрунту застосовують плоскорізи КПШ-5, КПЄ-3,8. Ці плоскорізи
доцільно використовувати у степовій і лісостеповій зонах. КПЕ-3,8, КЧП-5,4 – на
Поліссі, а також глибокорозпушувачі (рис. 24.28).
Основний спосіб руху плоскорізів – із чергуванням загінок, коли спочатку обробляють першу й третю загінки всклад, а другу – врозгін і т. д. Агрегат має рухатися так, щоб оброблена ділянка поля була праворуч, а праве опорне колесо
котилося поряд із краєм розпушеного ґрунту.
Оцінюючи якість роботи плоскорізів, пильнують за глибиною розпушування, збереженням стерні, підрізанням бур’янів.
За сучасних технологій застосовують мінімальний і нульовий обробіток ґрунту.
Їхня суть полягає в тому, що після сівби на поверхні ґрунту зостається стерня культури, яку висівали раніше. Стерня затримує винесення верхнього шару ґрунту під
час вітрової ерозії. За сучасних технологій підготовки ґрунту під сівбу доцільно
використовувати комплекс передпосівної підготовки Case IH Tiger-Mate 255
(рис. 24.29).
Запитання і завдання
1. Які заходи є ефективними для боротьби з ерозією ґрунтів?
2. Які машини застосовують для проведення протиерозійного обробітку ґрунт
СІВБА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
КУЛЬТУР
КОМПЛЕКТАЦІЯ ПОСІВНИХ АГРЕГАТІВ З ТРАКТОРАМИ ПОТУЖНІСТЮ ПОНАД 73,5 кВт Особливу групу посівних машин становлять зернові сівалки точного висіву просапних культур. Зернова сівалка точного висіву СПМ-8 «Ніка-8» (рис. 25.1) призначена для виконання пунктирної сівби каліброваного і некаліброваного насіння кукурудзи, соняшнику, сої з одночасним унесенням сухих добрив. Сівба насіння на задану глибину забезпечується дводисковим сошником із подвійними колесами-копірами. Висіяне у рядок насіння прикочують колесами з V-подібною схемою їх встановлення та з регульованим притискним зусиллям. Для безпосередньої сівби у ґрунт (за нульової технології) сівалку просапних культур комплектують хвилястими турбодисками, які готують ґрунт і очищають насіннєве ложе від пожнивних решток. Сівалку просапних культур СПМ-8 оснащено системою контролю сівби. Внесення добрив відбувається через дводисковий сошник із можливістю налаштування заданої глибини та відстані від посівного ложа. У сівалці встановлено висівний апарат фірми Precision Planting (США). Він сконструйований на основі полімерного диска з отворами, до яких під час роботи в зоні розрідження присмоктуються насінини, а потім відпадають у зоні нормального тиску й під дією сили гравітації потрапляють у сошник. Висівний диск через його зубчасту крайку приводиться в рух від приводних коліс
Висів на сівалках точного висіву встановлюється або механічно (на зірочково-ланцюговому механізмі), або за допомогою електронного контролера на сучасних сівалках. Для більшості зернових культур і сої норму висіву встановлюють ваговим методом на сівалках механічного та пневматичного способу висіву. Але контроль норми висіяного насіння в рядку проводиться тільки візуально шляхом підрахунку кількості насінин на погонному метрі.
Для сівби по стерньовому фону застосовують сівалку-культиватор СЗС-2,1,
пневматичну сівалку NTA-3010, 3510, АПП-6, HORSCH Sprinter ST.
Посівний комплекс HORSCH Sprinter ST (рис. 25.2) – анкерна сівалка з робочою шириною 4 і 6 м, яка проводить підготовку ґрунту, сівбу і внесення добрив за
один прохід. Міцна анкерна сівалка демонструє свої переваги особливо на сівбі
Рис. 25.1. Зернова сівалка точного висіву
СПМ-8 «Ніка-8»в мульчу. Стабільна рамна конструкція із
сошниками легкого ходу в поєднанні з
бункером великої ємності істотно підвищують продуктивність за оптимальних
витрат. Сошник здатний за один робочий
прохід сіяти, вносити добрива й одночасно обробляти ґрунт, утворюючи дрібнозернисту структуру в горизонті висіву
Робочі органи Sprinter ефективно видаляють пожнивні рештки з горизонту
висіву. З бункером великої ємності досягається висока продуктивність. Для рівномірного вкриття посівного матеріалу за
сошником розміщено борону Y-форми або дворядну борону. Оптимальне прикочування і контакт із ґрунтом насіння забезпечує колісний ґрунтоущільнювач.
Багаторядна рама Sprinter спирається на опорні колеса і задній колісний ґрунтоущільнювач. Усі рамні сегменти пов’язані шарнірно. Таким чином, кожен із них
копіює свою ділянку поверхні, завдяки цьому чітко витримується глибина загортання насіння.
За підіймання або опускання всі сегменти рухаються паралельно, що дає змогу
скоротити час розвороту машини й здійснювати одночасне заглиблення (виглиблення) всіх робочих органів у ґрунт. Усі моделі Sprinter оснащено великими насіннєвими бункерами ємністю до 3800 л
Пневматична сівалка нульового циклу NTA-3010 має перевірену
в польових умовах конструкцію, основою якої є пряме з’єднання між робочим
знаряддям і візком.
Агрегат складається з батареї дискових ножів, так званий Turbo Coulter, із запатентованою хвилеподібною конструкцією. Завдяки ширині хвилі ножа в 1,59 см є
змога ретельно очищувати борозну, розрізувати та розсовувати пожнивні рештки
й частково забезпечувати функцію оранки із загортанням рослинних решток. Кут
нахилу хвиль Turbo Coulter розраховано так, що вони врізаються в ґрунт перпендикулярно до його поверхні з мінімальним зусиллям, що дає можливість проводити сівбу на вищій швидкості. Для якіснішого процесу сівби кожен Turbo Coulter
орієнтований на свою висівну секцію, оптимально готуючи ґрунт під проходження
дводискового сошника на задану глибину
За батареєю дискових ножів встановлено дводискову сошникову групу із системою регулювання глибини ходу і закладення та прикочування насіння – сошникова група серії «10». Конструкція паралелограмного механізму забезпечує великий
вертикальний тиск у важких умовах стерньової сівби. Збалансована система пружин запобігає вертикальним коливанням глибини ходу сошника й підтримує її на
заданому рівні з відповідним регулюванням тиску сошника на ґрунт залежно від
кліматичних і ґрунтових умов.
Насіннєпровід із клапаном забезпечують оптимальне розміщення насіння.
Чотири види прикочувальних коліс, що орієнтовані на свій тип ґрунту й кліматичні умови, повністю забезпечують закриття насіння в ґрунті.
Стерньова сівалка має низку конструктивних особливостей. Бункер для насіння
повністю інтегрований у загальну конструкцію сівалки, що дає можливість значно
поліпшити маневровість агрегата. Причіпна конструкція для насіння забезпечує
рівномірне навантаження на сівалку, як за повного, так і за порожнього бункера.
Гідравлічне керування розподілом ваги забезпечує рівномірний тиск усіх секцій протягом усього часу роботи сівалки на всіх типах рельєфу ґрунту. Ексклюзивна рельєфна внутрішня конструкція насіннєпровода забезпечує рівномірний розподіл насіння по всій робочій ширині сівалки шляхом дроблення повітряного потоку. Перехідний конус у розподільній коробці є ключем до забезпечення рівномірного переходу насіння з головної труби в труби окремих розподільників, усуваючи в такий спосіб пошкодження насіння. Стандартним обладнанням для цього агрегата є монітор, який показує швидкість обертання вентилятора, частоту обертання висівних котушок кожного бункера, рівень насіння в передньому і задньому резервуарах, швидкість руху агрегата, оброблену площу
Сівалки суцільного висіву забезпечують рівномірне розміщення насіння в
ґрунті, а не рядками. У результаті всі рослини отримують в однаковій кількості
світло і поживні речовини, краще розвиваються і дають більший урожай.
Принцип дії пневматичної сівалки суцільного висіву: посівний матеріал із завантажувального бункера подається в дозувальний пристрій, де регулюється норма висіву; потім насіння спрямовується в ежектор, з якого за повітряним потоком
потрапляє в розподільник, а потім по трубках – до сошників
Робота посівних агрегатів у полі. Перший робочий прохід починається із заїзду серединою трактора на контрольну лінію поворотної смуги по лінії віх з опущеним маркером. На першому проході дуже важливо рівно провести агрегат. На другому й третьому перевіряють стикові міжряддя, глибину загортання насіння (особливо по сліду колеса чи гусениці), уточнюють норму висіву. Основний спосіб руху під час сівби – човниковий, але можуть застосовуватися загінний безпетлевий і з перекриттям проходів. Водіння агрегата, крім першого проходу, здійснюється по сліду маркера. Бажано по довжині гону не робити зупинок агрегата, оскільки в цих місцях, якщо не засіяти їх вручну, будуть просіви. Поворотні смуги засівають після закінчення сівби основної площі. Заправляють сівалки механізовано – за допомогою завантажувачів або переобладнаних причепів і автомобілів.
Запитання і завдання 1. Схарактеризуйте конструкційні особливості сівалок точного висіву. 2. Який принцип дії пневматичної сівалки суцільного висіву? 3. У чому полягають переваги роботи на посівних агрегатах, облаштованих терміналами ISOBUS, Tellus? 4. Як має бути організована робота посівного агрегата в полі?
ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПОСІВНИХ РОБІТ Слід провести ретельну перевірку технічного стану сільськогосподарських машин, які заплановано використовувати під час посівної. Така перевірка здійснюється одночасно з технологічним налаштуванням механізмів. Також необхідно керуватися вимогами нормативно-правових актів про охорону праці й інструкціями з експлуатації, наданими виробниками техніки. Перевірку слід проводити силами служби (спеціаліста) агропідприємства з охорони праці разом із головним інженером або керівником служби експлуатації. У ході перевірки потрібно переконатися у: • відповідності конструкції машин і механізмів, які будуть застосовуватися під час посівної, чинним стандартам безпеки праці; • наявності акта ремонтної організації про відповідність відремонтованих агрегатів вимогам безпеки праці; • наявності сертифікатів відповідності, які підтверджують безпечність використання машин й устаткування, виготовленого за межами України; • наявності попереджувальних написів на вузлах і агрегатах сільгоспмашин. Для забезпечення безвідмовної роботи машин і механізмів та запобігання травматизму має бути організована служба технічного обслуговування й ремонту техніки в полі.
Кабіни тракторів мають забезпечити механізатору вільний огляд робочих органів навісних і причіпних сільськогосподарських машин. Кабіна трактора повинна мати не менше як три аварійні виходи. Аварійні виходи мають відкриватися вручну без інструментів за проміжок часу не довше як 3 с. Якщо вікна не пристосовані до аварійного відкривання, у кабіні має бути аварійний засіб для миттєвого розбиття скла. Органи керування повинні забезпечувати прямолінійність руху тракторів із причіпними агрегатами, повороти, зупинення, початок руху, належне утримання на схилі, запуск двигуна з кабіни тощо. Вихлопна система двигуна має забезпечувати гасіння іскор до виходу відпрацьованих газів в атмосферу. Контрольні прилади на пульті керування повинні підсвічуватися відбитим світлом
Вимоги до причіпних сільськогосподарських машин:
• стоянкові гальма повинні утримувати машину на схилі 10° (18 %);
• машини, ширина яких перевищує габарити рушія, мають бути обладнані
світловідбивачами (ззаду – червоного, спереду – білого кольору), а також
власними приладами світлової сигналізації;
• причіпні та напівпричіпні машини повинні мати жорсткі зчіпні пристрої, які
мають бути обладнані страхувальним ланцюгом або тросом;
• робочі органи причіпного обладнання повинні мати спеціальні фіксатори
для транспортування;
• карданні вали приводу машин мають бути закритими захисним огородженням;
• регулювання робочих органів й інших механізмів машини під час руху має
здійснюватися з робочого місця оператора рушія або оператора машини;
• місця розташування точок змащування машин повинні бути позначені кольоровими покажчиками. Застосування ковпачкових маслянок для змащування деталей, які обертаються, не допускається;
• кришки насіннєвих і тукових ящиків сівалок мають щільно закриватися та надійно фіксуватися за допомогою запірного пристрою, а за потреби – вільно
відкриватися.
Пересування агрегатів до місця роботи та під час виконання робіт має
здійснюватися відповідно до заздалегідь розроблених маршрутів і технологій, затверджених керівником чи головним агрономом агропідприємства. З цими правилами мають бути ознайомлені всі учасники посівних робіт.
Працівники, які мають брати участь у проведенні посівних робіт, повинні
пройти відповідний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки. Для забезпечення належних умов праці на посівній треба організовувати в польових умовах пункти обігріву й харчування працівників, а також можливість надання їм оперативної медичної допомоги за потреби.
Після першого проходу машини полем слід ще раз перевірити справність робочих органів агрегатів. Насамперед необхідно звернути увагу на таке:
• технічний стан і комплектність машини;
• наявність і справність інструментів і пристроїв;
• надійність кріплення робочих органів;
• наявність пристосувань для очищення робочих органів машин від ґрунту
(чистиків, гачків тощо).
Розвороти причіпних машин слід здійснювати з вийнятими з ґрунту робочими
органами. Швидкість руху машин під час виконання розворотів не має перевищувати 4 км/год.
Якщо на полі працює одночасно кілька одиниць техніки, мінімальна дистанція
між ними має становити 30 м.
Запитання і завдання
1. Яким вимогам повинні відповідати трактори та сівалки для дотримання
безпечних умов праці?
2. Які інструктажі повинні пройти залучені до посівної працівники