2 of 11

Міжнародні стандарти судового контролю:�

Судовий контроль відповідно до практики ЄСПЛ:

-Сприяння виконанню рішення й усунення перешкод при його виконанні;

-Виконання рішення без зайвого формалізму;

-Забезпечення прискорення виконання і компенсацій за його затримку;

-Уникнення настільки, наскільки це можливо, створення нових перешкод при виконанні судового рішення, запобігання затягуванню процесу виконання.

Рекомендації міжнародних інституцій:

Консультативна рада Європейських суддів № 13 (2010) «Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень»: «На заключному етапі саме суд повинен вжити всіх можливих заходів, щоб забезпечити виконання рішення».

Рекомендації Rec (2003) 17 Комітету міністрів ради Європи державам-членам «Про примусове виконання»: «Держави мають створити механізм попередження випадків зловживання процедурою примусового виконання однією зі сторін, що не має розглядатися як перегляд справи».

�

3 of 11

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-IX від 21.11.2024

Частину 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України доповнено положенням про те, що невиконання боржником судового рішення про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Вартість майна у цьому випадку визначається відповідно до вимог Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

Аналогічною нормою доповнено і статтю 435 Цивільного процесуального кодексу України.

4 of 11

Судовий контроль за виконанням рішень третейських судів, рішень іноземних судів та міжнародних комерційних арбітражів

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року у справі N 759/16206/14-ц, провадження N 61-4508св19:

«Разом з тим, ані норми Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", ані положення Глави 3 Розділу IX ЦПК України "Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу" не передбачають повноваження суду, який розглядає заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, вирішувати питання щодо розгляду заяви державного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником».

5 of 11

«Святошинський районний суд м. Києва, який розглядав справу N 759/16206/14-ц за заявою Компанії "N…" про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року N 4323А (і) не є судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, оскільки ним, враховуючи предметну та територіальну юрисдикцію, були реалізовані лише контрольні повноваження, сутність яких зводиться до перевірки дотримання встановленої процедури розгляду справи міжнародним комерційним арбітражем, без вирішення наявного між сторонами спору по суті. Відповідно, до його повноважень НЕ віднесено вирішення питання щодо розгляду заяви державного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником».

6 of 11

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2024 року у справі N 824/16/22, провадження N61-12015ав24:

«Таким чином, оскільки Київський апеляційний суд як суд першої інстанції визнав і надав дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 124/2021 та видав виконавчі листи на виконання цього рішення, розгляд питання про відстрочення його виконання віднесений до повноважень Київського апеляційного суду».

7 of 11

Незалученість боржника до питань, які вирішуються у виконавчому провадженні

Рекомендації Rec (2003) 17 Комітету міністрів ради Європи державам-членам «Про примусове виконання»: На сторони має бути покладено обов’язок належним чином співпрацювати в рамках виконавчого провадження.

Тимчасове обмеження боржника (керівника боржника юридичної особи) у праві виїзду за межі України. Стаття 337 ГПК України, 441 ЦПК України:

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Тобто боржник до розгляду цього питання не залучається!

8 of 11

Вади законодавства, формалізм чи правовий пуризм?

Запорізькій апеляційний суд у Постанові від 21.06.2022 у справі 755/16493/19, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи, зазначає, що «…неявка ОСОБА_1 на виклики приватного виконавця НЕ може свідчити (про) не бажання або умисне ухилення від виконання судового рішення».

Господарський суд м. Києва в ухвалі від 11.01.2020 у справі №910/18328/17:

«..з наданих приватним виконавцем пояснень вбачається, що належне боржнику на праві власності майно відсутнє, кошти на рахунках боржника у банківських установах, а також інше майно, на яке може бути звернено стягнення відсутні, що може свідчити про НЕумисне ухилення від виконання рішення суду».

Господарський суд м. Києва в ухвалі від 01.06.2020 у справі №910/11578/19:

«..приватний виконавець також не надав будь-яких доказів в підтвердження наявності наміру у боржника перетнути державний кордон України з метою ухилення від виконання рішення суду».

9 of 11

Яким має бути судовий контроль у виконавчому провадженні?

Інститут судового контролю потребує розширення з погляду ідеології та принципів ЄСПЛ, практики ЄСПЛ та рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи, стандартів Ради Європи.

Потрібно змінити саму ідеологію судового контролю й участі суду у виконанні своїх рішень.

Система судового контролю має уникати необґрунтованих зупинок або затримок виконання.

Судовий контроль має бути направлений на виконання рішення, на примус боржника, а не лише на контроль за діями виконавця.

1 of 11