Поведінка тварин

Поведінка тварин — це дії організму у відповідь на внутрішні та зовнішні подразники, що допомагають вижити й пристосуватися до умов середовища.

​

Основою поведінки тварин є:

• подразливість
• рефлекси
• інстинкти

​

Наука, що вивчає поведінку тварин — етологія.

Подразливість - здатність сприймати зміни й реагувати на них.

Рефлекси - реакція організму на дію певних подразників зовнішнього чи внутрішнього середовища, що відбувається за участі нервової системи.

• Безумовні: вроджені, спадкові, однакові для всього виду, не потребують навчання.
• Умовні: набуті протягом життя, індивідуальні.

​

​

​

​

Безумовні рефлекси (вроджені)

• відсмикування лапи у кота при болю;
• закривання очей у птаха при яскравому світлі;
• ссання молока дитинчам ссавців;
• ковтання їжі;
• втеча тварини від небезпеки;
• звуження або розширення зіниць залежно від освітлення.

Умовні рефлекси (набуті)

• собака біжить до миски на звук відкривання корму;
• кінь зупиняється на команду господаря;
• дельфін виконує трюк після сигналу тренера;
• кіт прибігає на звук відкривання холодильника;
• папуга повторює звук дзвінка.

Інстинкт - вроджена здатність тварин до складної автоматичної поведінки (виконання певної послідовності дій) у відповідь на чітко визначений стимул.

• Ознаки: спадковість, однаковість для виду, пристосованість, повторюваність.
• Відмінність: формуються у головному мозку (складніші за рефлекси).

Інстинкти розмноження

• птахи будують гнізда;
• риби відкладають ікру;
• самці оленів борються за самку;
• жаби квакають у період розмноження.

Харчові інстинкти

• павук плете павутину;
• кіт полює на мишей;
• білка робить запаси їжі;
• дятел довбає кору в пошуках комах.

Захисні інстинкти

• їжак згортається в клубок;
• черепаха ховається в панцир;
• кальмар випускає чорнило;
• заєць завмирає або тікає від небезпеки.

Турбота про потомство

• птахи годують пташенят;
• кішка переносить кошенят у безпечне місце;
• ведмедиця захищає ведмежат;
• крокодил переносить малят у пащі.

Територіальні інстинкти

• вовки позначають територію запахами;
• співочі птахи співають для захисту території;
• кішки мітять територію.

Форми поведінки (за метою)

• Харчова: полювання, випасання, створення запасів.
• Захисна: Активна: демонстрація зубів, агресивні пози, втеча.

Пасивна: завмирання (маскування).

• Дослідницька: вивчення нової території та факторів ризику.
• Гігієнічна: догляд за покривами (купання, чухання).
• Репродуктивна: розмноження та догляд за дитинчатами.
• Територіальна: мічення меж (запахи, звуки, подряпини) та захист ділянки.
• Соціальна: взаємодія в групі, де часто існує ієрархія (різний статус особин).

Поведінка й вік:

• у молодих — переважають вроджені реакції;
• з віком зростає роль навчання та гри;
• у дорослих — територіальна й репродуктивна поведінка.

Вроджена і набута поведінка

Набута поведінка базується на індивідуальному досвіді тварини, який вона отримує через різні типи научіння (це процес зміни поведінки в результаті взаємодії тварини з навколишнім світом і отриманого раніше досвіду):

• Імпринтинг (закарбовування): фіксація в пам'яті ознак об'єктів під час формування вроджених дій (наприклад, гусенята йдуть за першим об'єктом, що рухається).
• Метод проб і помилок: тварина робить випадкові спроби; корисні дії, що приносять результат (наприклад, їжу), закріплюються.
• Соціальне научіння: молоді особини копіюють поведінку дорослих, переймаючи їхній досвід.

Типи угруповань тварин

Угруповання тварин — це такий тип взаємовідносин, за якого особини утворюють стабільні групи, що займають та захищають певну територію.

Ознаки тваринних угруповань:

• постійний обмін інформацією між особинами угруповання;
• підтримання відносно сталих відносин в угрупованні;
• схрещування переважно між особинами певного угруповання.
• груповання тварин складається з порівняно невеликої кількості особин.

Етолог Конрад Лоренц розділив угруповання тварин на дві великі категорії:

1. Анонімні: без визначеної структури та персоналізації.

2. Індивідуалізовані: зі складною ієрархією та розподілом ролей.

Анонімні угруповання

1. Відсутність складної структури взаємовідносин між окремими особинами:

а) немає ні вожаків, ні тих, хто за ними йде;

б) особини «незнайомі» одна з одною персонально.

2. Дуже згуртовані угруповання.

3. Члени угруповання погоджено реагують на сигнали, які мають для них життєво важливе значення.

​

Види анонімних угруповань

1. Відкриті:
1. Мирна реакція на новачків.
2. Приклади: жирафи, кенгуру. Нова особина з часом стає «своєю».
2. Закриті:
• Агресивна реакція на чужинців.
• Приклади: пацюки (можуть вбити особину з іншим запахом).

Персоніфіковані угруповання

2. Стабільні, переважно замкнені, що ґрунтуються на стійких взаємовідносинах.

3. Турбота старших особин про цілісність угруповання та безпеку його членів.

1. Мають упорядковану структуру:

а) можливий розподіл ролей:

• один домінує над усіма (лідерство);

• один домінує над усіма, другий домінує над усіма, крім першого, і т. д (ієрархія — підпорядкованість нижчого вищому);

б) кожний член «знає» всіх інших «персонально» («в обличчя»).

Приклади: лев'ячі прайди; групи приматів (павіани), вовчі зграї, свійські кури.

Домашнє завдання

Читати §34