Природні умови і ресурси Європи.

{

1. ПРИРОДНІ УМОВИ

За особливостями рельєфу виокремлюють північну та східну, переважно рівнинні, частини Європи, та південну - гірську. Найбільші рівнини регіону лежать у межах давньої Східноєвропейської та молодої Середньоєвропейської платформ. Значні площі на півночі Європи займають рівнини Фенноскандії, розміщені на Балтійському щиті Східноєвропейської платформи, де її давній кристалічний фундамент виходить на денну поверхню. Рівнини густо заселено й здавна освоєно людиною.

1. ПРИРОДНІ УМОВИ

Переважно високі та середньовисокі молоді, сейсмічно активні гори тягнуться поясом на півдні: Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпати, Кримські гори. Давніми зруйнованими горами є Скандинавські, Уральські, Центральноєвропейський пояс гір, Північношотландське нагір'я. Суттєвих перепон для господарського освоєння території вони не спричиняють. Гірські масиви є об'єктами лікувального та гірськолижного туризму, розвитку гідроенергетики.

1. ПРИРОДНІ УМОВИ

Своєрідним рельєфом вирізняється Ісландія, яка розміщена на межі літосферних плит. Там представлено різновисокі базальтові плато з конусами згаслих і діючих вулканів, нерідко вкриті льодовиками.

1. ПРИРОДНІ УМОВИ

Європейський регіон простягається від субарктичного кліматичного поясу на півночі до субтропічного на півдні. Основна його частина лежить у межах помірного поясу зі сприятливим температурним режимом. У цілому річна кількість атмосферних опадів зменшується з просуванням із заходу на схід: від 1 000-2000 мм у приатлантичних районах до 200 мм на Прикаспійській низовині. На півночі освоєння території стримується нестачею тепла. Там землеробство можливе лише в закритому ґрунті.

1. ПРИРОДНІ УМОВИ

Для середземноморського узбережжя в умовах субтропіків характерні надлишок тепла й нестача вологи.

Виявляється чітко виражений максимум опадів узимку й мінімум - улітку. Оскільки на півдні й сході Європи відчувається гостра нестача вологи влітку, то виникає потреба у штучному зрошенні. Там культивують теплолюбні, посухостійкі рослини.

2. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

До природних ресурсів належить сукупність компонентів та явищ навколишнього середовища, що їх людина може безпосередньо використовувати у своїй господарській діяльності.

Природно-ресурсний потенціал - це сукупність наявних природних ресурсів певної території: світу, регіону, країни або її частини.

Природні ресурси Європейського регіону дуже різноманітні. Проте за тривалий час використання вони зазнали суттєвого виснаження. Передусім це стосується мінеральної сировини.

2. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

У надрах країн Європи зосереджено різноманітні корисні копалини. Однак частина з них у більшості країн або є кількісно незначною (нафта, природний газ, руди кольорових металів), або їх видобування припинено через виснаження зручних для розробки шарів, а отже, високу собівартість (наприклад, кам'яне вугілля в Німеччині, Бельгії, Великій Британії). Унаслідок цього більшість країн Європи дуже залежать від імпортної мінеральної сировини. Проте деякі країни регіону вирізняються значними покладами окремих видів корисних копалин, наприклад залізних і уранових руд, калійних солей.

2. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

Більшість країн Європи належить до територій, на яких відчувається дефіцит паливної сировини, особливо нафти й природного газу. їх поклади, що придатні для експлуатації, виявлено лише в кількох країнах.

Шельф Північного моря - нині один з важливих нафтогазоносних районів у світі. Активні пошуки нафти і природного газу там почалися після Другої світової війни, а з 1971 р. почалася експлуатація Норвегією великих газових родовищ. Нині найбільші площі дна належать Великій Британії (46%) та Норвегії (27%), значно менші - Нідерландам (10%), Данії (9%), Німеччині (7%), Бельгії та Франції (по 0,5%).

Кам'яне вугілля видобувають в Європі протягом кількох століть. Біля його басейнів формувалися старі промислові райони. Ланцюг кам'яновугільних родовищ тягнеться через всю Європу: від Великої Британії до України. Унікальними за покладами басейнами були: Донбас (Україна), Верхньосілезький (Польща), Рурський (Німеччина), Остравсько-Карвінський (Чехія). Значні поклади вугілля також мали Велика Британія та Франція. Проте із середини XX ст. через виснаження ресурсів собівартість кам'яного вугілля зросла. До Європи почали завозити дешеве американське, австралійське та південноафриканське вугілля. Через те видобуток кам'яного вугілля стрімко скоротився. Більшу частину шахт було закрито.

2. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

3. ВОДНІ РЕСУРСИ

Хоча Європу перетинає велика кількість річок, які є основним джерелом водних ресурсів, більшість країн регіону недостатньо забезпечена ними. Найбільше їх споживають промисловість та сільське господарство. Тривале безконтрольне використання водних ресурсів призвело до їх виснаження. Більшість озер і річок у регіоні зазнають сильного забруднення. Особливо відчувають дефіцит води через кліматичні особливості південна та східна її частини.

Найбільший гідроенергопотенціал мають річки Скандинавських гір (зокрема, в Норвегії сконцентровано Уз всього потенціалу гідроенергії Європи) та Альп.

4. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

Переважна частина регіону багата на земельні ресурси. Найкращі в світі ґрунти - чорноземи - розміщуються на території України, півдні Росії, в Угорщині. Родючі бурі лісові ґрунти вкривають більшу частину середньої частини Європи. На Середземноморському узбережжі сформувалися багаті на поживні речовини коричневі ґрунти. Кислі дерново-підзолисті ґрунти розміщуються в середній частині Європи. Вони придатні для освоєння за умов інтенсивної меліорації. Тундрово-глейові ґрунти, що майже не використовуються в землеробстві, займають крайню північ регіону.

4. ЛІСОВІ РЕСУРСИ

Лісові ресурси більшості європейських країн було сильно виснажено в минулому у зв'язку з будівництвом і розорюванням ґрунтів. Тепер вони збереглися переважно в північних районах у зоні тайги та в горах. Нині на одного європейця припадає 0,3 га. Лісом вкрито понад 1/3 території Європи, і це єдиний регіон світу, де площа лісів збільшується. «Лісовим цехом» Європи називають Скандинавські країни, які постачають деревину та лісоматеріали на європейський ринок.

4. РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ

Країни Європи мають найрізноманітніші природно-рекреаційні ресурси, які є основою для розвитку курортного господарства. Серед морських курортів відомі Лазуровий берег (Франція), Італійська Рив'єра, Золоті Піски (Болгарія), Мальта, Балеарські острови (Іспанія), Адріатичне узбережжя Хорватії та Чорногорії тощо. Гірськими курортами вирізняються Швейцарія, Австрія, Словаччина, Норвегія, Україна. В Європі є місця, що багаті на термальні та мінеральні джерела. Це Баден в Австрії, Спа в Бельгії, Карлові-Вари в Чехії, Бат у Великій Британії та інші.