ВСТУП. РОЛЬ І МІСЦЕ ЛІТЕРАТУРИ В ЖИТТІ НАЦІЇ. РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ
Бесіда за питаннями
• Що вам відомо про художню літературу як вид мистецтва?
• Які переваги вона має в порівнянні з іншими видами мистецтва?
• Як за допомогою художніх творів розвивається і виховується людина?
• Чи можемо ми пишатися українськими митцями слова? Назвіть тих, які вам найбільше подобаються.
• Які твори художньої літератури, на ваш погляд, є популярними і актуальними?
•
• Вмотивуйте, чи складно бути письменником? Що необхідно знати людині-митцю для написання творів?
• Що зображує майстер слова у своїх творах? (Важливі характерні події, явища, риси вдачі людей, змальовує словами художні образи)
• Чому художній твір, на ваш погляд,— носій загальнолюдських цінностей?
• Яким чином твори літератури пов’язані з національним вихованням українців?
Книга є альфою та омегою будь-якого знання,початком кожної науки.
С.Цвейг
Прочитати десять тисяч книжок — усе одно, що зробити подорож за десять тисяч верст.
Китайське прислів’я
Слово «література» походить від латинського litera — буква. Пряме значення цього слова те, що написане буквами. Пізніше воно набрало трохи іншого змісту: література — це те, що створене письменниками й записане на папері.
До художньої літератури належать різні твори (оповідання, повісті, п’єси, вірші тощо), у яких розповідається про життя, працю, боротьбу людей, їх почуття, внутрішній світ, описується природа.
Українська література на всіх етапах її розвитку була тісно пов’язана з життям нації: відбивала її побут, звичаї, мораль, безпосередньо відгукувалася на болі трудівників та їхнє прагнення до ліпшого життя.
Проте роль художньої літератури ніколи не зводилася до звичайного, хай і найповнішого віддзеркалення життя. Краща частина нашої літератури, пов’язана з національно-визвольною боротьбою, завжди окрилювала наш народ передовими суспільними ідеалами, відкривала йому очі на те, хто його друг, а хто ворог. Провідні українські письменники І.Котляревський, Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський та багато інших були полум’яними трибунами і художнім словом указували народові шлях до сонця правди, щастя й волі, вели його за собою, були для нації провідною зорею в темну ніч безправ’я народу, у часи татаро-монгольського нашестя, сваволі польської шляхти.
Розвиток української літератури
Література існувала завжди з того моменту, коли була заснована мова. Історико-літературний процес поділяється на:
• давню літературу (ХІ–ХV ст.);
• стару літературу (ХVІ–ХVІІІ ст.);
• нову літературу (ХІХ — поч. ХХ ст.):
а) перших десятиліть ХІХ ст.;
б) 40–60-х років;
в) початку 70–90-х років;
г) кінця ХІХ — початку ХХ ст.;
• новітню (ХХ ст.);
• сучасну (теперішній час).
Теорія літератури
1. Аналіз художнього твору — з’ясувати історію його написання, ідейно-тематичне спрямування, особливості жанру, композиції, сюжету, охарактеризувати образи. Розрізняють аналіз прозаїчного і поетичного творів.
2. Контекст (від лат. contextus — сплетення, з’єднання) — система значень та понять, яка виражає незмірно більше, ніж безпосередній сенс слів, які її складають. Контекст визначає єдність смислового змісту та мовленнєвої форми, закінченість смислового забарвлення, виражає ставлення того, хто говорить, до того, про що говориться.
3. Естетика — наука про чуттєве емоційне сприйняття дійсності, про діяльність, в основі якої є уявлення про красу та її результати, зокрема мистецтво. Вона заслуговує на увагу людини, адже дає знання, як поводитися у світі (етикет), як одягатися зі смаком, як красиво і зручно організовувати своє робоче місце (дизайн); сприяє розвитку духовного світу особистості і допомагає використовувати на практиці естетичні знання.
Наука естетика надає людині знання, формує творчі якості, потребу сприймати красу і отримувати від неї насолоду, бажання спілкуватися з мистецтвом і розуміти його.