1 of 48

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ВІДПОВІДНО ДО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ ШКОЛИ. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ У 2024-25Н.Р. В РЕАЛІЯХ СЬОГОДЕННЯ

КЗВО «ВІННИЦЬКА АКАДЕМІЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ОПАРЕНЮК Г. А.

ЗАВІДУВАЧ ЛАБОРАТОРІЇ БІОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ

2 of 48

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ У �7-х КЛАСАХ

  • Концепція «Нова українська школа»
  • Державний стандарт 2020
  • Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти
  • Рекомендації оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти

3 of 48

КОНЦЕПЦІЯ «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА»

    • ключові компетентності
    • педагогіка партнерства
    • умотивований вчитель
    • орієнтація на учня
    • виховання на цінностях
    • нова структура
    • автономія школи
    • справедливе фінансування
    • сучасне освітнє середовище

Засади концепції:

4 of 48

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ 2020

    • Компетентнісний
    • Діяльнісний
    • Особистісно орієнтований

Підходи:

5 of 48

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД

    • Ключові компетентності
    • Наскрізні вміння
    • Компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі (додаток 9)
    • Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у природничій освітній галузі (додаток 10)

Складові:

6 of 48

ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД

    • Проєктна технологія
    • Технологія розвивального навчання
    • Технологія проблемного навчання
    • Технологія інтерактивного навчання
    • Дослідницька технологія
    • Технологія ЧПКМ (читання і письмо для розвитку критичного мислення)

Освітні технології для реалізації діяльнісного підходу:

7 of 48

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ 2020

  • Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів на рівні базової середньої освіти
  • Загальний обсяг навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями
  • Структура базової середньої освіти
  • Зміст базової середньої освіти
  • Мета базової середньої освіти та її реалізація
  • Вимоги до обов’язкових результатів навчання
  • Ключові компетентності
  • Наскрізні вміння
  • Компетентнісний потенціал для кожної освітньої галузі (додаток 9)
  • Вимоги до результатів навчання учнів визначено за освітніми галузями

8 of 48

ВИМОГИ ДО ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Вимоги до обов’язкових результатів навчання (додаток 10) визначено на основі компетентнісного підходу і складаються з таких компонентів:

групи результатів навчання учнів

загальні результати

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

9 of 48

ІНДЕКСИ ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

[9 ПРО 1.1.1-1]

9 – клас (рік навчання)

ПРО – природнича освітня галузь

1. – група результатів 1

1. – номер загального результату

1 – номер конкретного результату

- 1 – номер орієнтира для оцінювання

10 of 48

ГРУПИ РЕЗУЛЬТАТІВ

  1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження
  2. Опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту
  3. Усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини; відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства
  4. Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту [індивідуально та у співпраці]

11 of 48

ПОНЯТТЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність»

(Закон України «Про освіту» (2017 р.)(п. 15 ст. 1)

Компетентність – це набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці

(Вікіпедія)

Компетентність – це здатність відповідати критеріям ефективності (знання, навички, здібності, відношення та поведінка)

(Малазійський вчений М. Аріфін)

Компетентність – це сукупність систематизованих знань, практичних навичок, умінь,

сформованих ціннісно-смислових орієнтирів та особистих якостей, що дозволяють особі успішно реалізуватися в подальшій навчальній або професійній діяльності та особистому саморозвитку

(Н. В. Дерстуганова, к.пед.наук)

12 of 48

СКЛАДОВІ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

  • Знання
  • Уміння і навички
  • Життєві досягнення
  • Життєвий досвід
  • Життєві здібності

13 of 48

Компетентності - якості, придбані через проживання ситуацій, рефлексію досвіду

СКЛАДНИКИ КОМПЕТЕНТНОСТІ

  • Знання – інтелектуальний контекст, в якому працює людина, набір фактів, необхідних для виконання роботи
  • Навички – це володіння засобами і методами виконання певного завдання
  • Здатність - вроджена схильність виконувати певне завдання
  • Стереотипи поведінки – видимі форми дій, що вживаються для виконання завдання. Наша поведінка проявляє цінності, етику, переконання і реакцію на навколишній світ.
  • Зусилля - це свідомий додаток в певному напрямку ментальних і фізичних ресурсів. Можна пробачити брак таланту або середні здібності, але ніколи - недостатні зусилля.

14 of 48

СКЛАДНИКИ КОМПЕТЕНТНОСТІ І ГРУПИ РЕЗУЛЬТАТІВ

  • Знаннєвий компонент – ІІ й ІV групи результатів (робота з інформацією, наукове мислення)
  • Діяльнісний компонент – І й ІV групи результатів (наукове дослідження, наукове мислення, досвід)
  • Ціннісний компонент – ІІІ й ІV група результатів (усвідомлення, відповідальна поведінка, наукове мислення, досвід)

15 of 48

ВИМОГИ до обов’язкових результатів навчання �(Додаток 10 до Державного стандарту)

Загальні результати

5—6 класи

7—9 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження

Виявляє і формулює проблему дослідження

[ПРО 1.1]

розпізнає ті із запропонованих проблем, які можна розв’язати дослідницьким способом

[6 ПРО 1.1.1]

ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їх ознаки

[6 ПРО 1.1.1-1]

вибирає об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити

[6 ПРО 1.1.1-2]

вибирає пізнавальну ситуацію, яку можна розв’язати дослідницьким способом, аргументує свій вибір

[9 ПРО 1.1.1]

виявляє протиріччя в інформації щодо ознак, будови і властивостей об’єктів природи, умов виникнення і перебігу природних явищ

[9 ПРО 1.1.1-1]

формулює проблему, доступну для дослідження, пояснює свій вибір

[9 ПРО 1.1.1-2]

16 of 48

ЗАГАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ 1. Пізнання світу природи засобами наукового дослідження

  • Виявляє і формулює проблему дослідження [ПРО 1.1]
  • Визначає мету і завдання дослідження та формулює гіпотезу [ПРО 1.2]
  • Планує дослідження [ПРО 1.3]
  • Досліджує (спостерігає, експериментує, моделює) [ПРО 1.4]
  • Аналізує результати, формулює висновки, презентує результати дослідження [ПРО 1.5]
  • Здійснює самоаналіз дослідницької діяльності [ПРО 1.6]

17 of 48

ЗАГАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ2. Опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту

Загальні результати

Конкретні результати

Орієнтири для оцінювання

Здійснює пошук інформації, оцінює та систематизує її

[ПРО 2.1]

здійснює пошук, оцінює і систематизує інформацію природничого змісту [9 ПРО 2.1.1]

аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію природничого змісту, здобуту з різних джерел [9 ПРО 2.1.1-1]

використовує самостійно сукупність даних для оцінювання природних об’єктів, явищ і процесів [9 ПРО 2.1.1-2]

зіставляє з допомогою вчителя чи інших осіб наукове і псевдонаукове пояснення тієї самої інформації природничого змісту [9 ПРО 2.1.1-3]

оцінює самостійно достовірність здобутої інформації та її необхідність / важливість для розв’язання життєвої / навчальної проблеми [9 ПРО 2.1.1-4]

Представляє інформацію в різних формах

[ПРО 2.2]

інтерпретує дані та презентує інформацію природничого змісту в різних формах

[9 ПРО 2.2.1]

описує явища і процеси, використовуючи наукову термінологію [9 ПРО 2.2.1-1]

відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами [9 ПРО 2.2.1-2]

презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв [9 ПРО 2.2.1-3]

формулює самостійно словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації (табличної, графічної / інфографіки) [9 ПРО 2.2.1-4]

розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проекти, буклети, колажі, постери, моделі тощо) на основі опрацьованої інформації природничого змісту, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв [9 ПРО 2.2.1-5]

презентує створені продукти в обраний спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв [9 ПРО 2.2.1-6]

18 of 48

ЗДІЙСНЮЄ ПОШУК ІНФОРМАЦІЇ, ОЦІНЮЄ ТА СИСТЕМАТИЗУЄ ЇЇ [ПРО 2.1]

Здійснює пошук, оцінює і систематизує інформацію природничого змісту [9 ПРО 2.1.1]

19 of 48

ПРЕДСТАВЛЯЄ ІНФОРМАЦІЮ В РІЗНИХ ФОРМАХ [ПРО 2.2]

20 of 48

ЗАГАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ3. Усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук в житті людини; відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства

Загальні результати

Конкретні результати

Орієнтири для оцінювання

Усвідомлює розмаїття природи

[ПРО 3.1]

обґрунтовує розмаїття та певні закони природи

[9 ПРО 3.1.1]

характеризує властивості об’єктів природи, пояснює природні явища та процеси на основі законів природи [9 ПРО 3.1.1-1]

визначає властивості об’єктів природи для розв’язання проблеми [9 ПРО 3.1.1-2]

оцінює довкілля як джерело здоров’я, добробуту та безпеки людини і суспільства

[9 ПРО 3.1.1-3]

Класифікує об’єкти / явища природи

[ПРО 3.2]

класифікує об’єкти природи, явища і процеси за визначеними ознаками та властивостями

[9 ПРО 3.2.1]

визначає ознаки, за якими об’єкти природи об’єднано в окремі групи [9 ПРО 3.2.1-1]

вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак [9 ПРО 3.2.1-2]

розрізняє / систематизує самостійно об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями [9 ПРО 3.2.1-3]

Виявляє взаємозв’язки об’єктів і явищ природи

[ПРО 3.3]

обґрунтовує взаємозв’язки �між природними об’єктами, явищами і процесами

[9 ПРО 3.3.1]

виявляє взаємозв’язки у природі для розв’язання життєвої / навчальної проблеми [9 ПРО 3.3.2]

установлює причинно-наслідкові зв’язки між явищами та наслідками[9 ПРО 3.3.1-1]

використовує дослідницькі навички і знання про взаємозв’язки у природі для прогнозування змін природних об’єктів, явищ і процесів [9 ПРО 3.3.1-2]

обґрунтовує вплив діяльності людини на збереження / порушення взаємозв’язків у природі [9 ПРО 3.3.2-1]

дотримується правил поводження у природі для збереження здоров’я і довкілля

[9 ПРО 3.3.2 -2]

Усвідомлює значення природничих наук

[ПРО 3.4]

пояснює самостійно значення природничих наук, технологій для сталого розвитку суспільства

[9 ПРО 3.4.1]

пояснює причини глобальних проблем людства і наводить приклади використання здобутків природничих наук, технологій для їх розв’язання [9 ПРО 3.4.1-1]

оцінює внесок природничих наук в забезпечення сталого розвитку суспільства

[9 ПРО 3.4.1-2]

висловлює судження щодо значення науково-природничих знань і діяльності учених для забезпечення суспільного прогресу і покращення якості життя [9 ПРО 3.4.2.-1]

21 of 48

УСВІДОМЛЮЄ РОЗМАЇТТЯ ПРИРОДИ [ПРО 3.1]

22 of 48

КЛАСИФІКУЄ ОБ’ЄКТИ / ЯВИЩА ПРИРОДИ [ПРО 3.2]

23 of 48

ВИЯВЛЯЄ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОБ’ЄКТІВ І ЯВИЩ ПРИРОДИ [ПРО 3.3]

24 of 48

ВИЯВЛЯЄ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОБ’ЄКТІВ І ЯВИЩ ПРИРОДИ [ПРО 3.3]

використовує дослідницькі навички і знання про взаємозв’язки у природі для прогнозування змін природних об’єктів, явищ і процесів [9 ПРО 3.3.1-2]

обґрунтовує вплив діяльності людини на збереження / порушення взаємозв’язків у природі [9 ПРО 3.3.2-1]

25 of 48

ЗАГАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ4. Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту �

Загальні результати

Конкретні результати

Орієнтири для оцінювання

Розрізняє наукове і ненаукове мислення

[ПРО 4.1]

визначає аргументи / твердження / теорії, що ґрунтуються на наукових фактах

[9 ПРО 4.1.1]

розрізняє наукові факти, їх інтерпретації, судження [9 ПРО 4.1.1-1]

інтерпретує наукові факти [9 ПРО 4.1.1-2]

критично оцінює інформацію, достовірність суджень [9 ПРО 4.1.1-3]

пояснює ризики використання наукової / ненаукової / псевдонаукової / спотвореної інформації для розв’язання проблем природничого змісту[9 ПРО 4.1.1-4]

Усвідомлює проблему і аналізує [ПРО4.2]

формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту [9 ПРО 4.2.1]

визначає самостійно / в групі протиріччя в пізнавальній ситуації [9 ПРО 4.2.1-1]

ставить проблемні питання і формулює проблему [9 ПРО 4.2.1-2]

представляє комплексні проблеми як сукупність простих [9 ПРО 4.2.1-3]

Розв’язує проблеми

[ПРО 4.3]

обирає стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми із запропонованих або пропонує власні [9 ПРО 4.3.1]

використовує здобуті знання і набутий досвід для розв’язання навчальної / життєвої проблеми

[9 ПРО 4.3.2]

генерує ідеї для розв’язання проблеми, оцінює можливості реалізації [9 ПРО 4.3.1-1]

розробляє стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми і пропонує відповідні засоби [9 ПРО 4.3.1-2]

розв’язує самостійно / в групі навчальні / життєві проблеми, використовуючи здобуті знання і набутий досвід [9 ПРО 4.3.2-1]

пропонує самостійно способи перевірки розв’язку проблеми [9 ПРО 4.3.2-2]

оцінює ефективність способів / засобів розв’язання проблеми [9 ПРО 4.3.2-3]

Працює в групі для розв’язання проблеми [ПРО 4.4]

пропонує варіанти співпраці в групі для розв’язання проблеми

[9 ПРО 4.4.1]

складає та корегує план власної діяльності для розв’язання проблеми відповідно до своєї ролі в групі [9 ПРО 4.4.1-1]

обстоює власну думку, дискутує, наводить аргументи, підтверджує їх фактами, співпрацюючи в групі [9 ПРО 4.4.1-2]

Оцінює власну діяльність/ діяльність групи

[ПРО 4.5]

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до індивідуальної / спільної діяльності та досягнутих результатів

[9 ПРО 4.5.1]

аналізує діяльність групи щодо виконання завдання / розв’язання проблеми

[9 ПРО 4.5.1-1]

оцінює за спільно розробленими критеріями результати розв’язання проблеми

[9 ПРО 4.5.1-2]

висловлює судження щодо власної мотивації, особистих дій у групі для досягнення результату [9 ПРО 4.5.1-3]

рефлексує щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи [9 ПРО 4.5.1-4]

26 of 48

Розв’язує проблеми [ПРО 4.3]

  • Обирає стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми із запропонованих або пропонує власні [9 ПРО 4.3.1]
  • Використовує здобуті знання і набутий досвід для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.3.2]

27 of 48

Життєва / навчальна проблема

Ученим й інженерам добре відомий парадокс теплообміну під назвою «зустрічний теплообмінник». Якщо по двох паралельно розташованих трубках в одному напрямку тече рідина з різними температурами, то в напрямку течії відбувається теплообмін і температура рідин вирівнюється. Якщо ж рідини течуть у протилежних напрямках, то відбувається наче «обмін температурами». Тобто кінцева температура холодної рідини набуває майже початкової температури теплої і навпаки.

Яка із зображених тварин ефективно використовує описаний парадокс «зустрічного теплообмінника»?

28 of 48

Генерує ідеї для розв’язання навчальної / життєвої проблеми, оцінює можливості реалізації їх

  • Проблема, що ми її вирішуватимемо:

Визначення положення грибів у трофічній мережі.

  • Ця, на перший погляд, проста проблема вирішується досить складно і неоднозначно.
  • Міркування: чому?

  • Підказка: плодові тіла утворюють не всі гриби, а ті що утворюють, роблять це не весь період життя. Основне ж тіло гриба складається з міцелію, утвореного тонкими нитками — гіфами. Розташовані вони у найрізноманітніших субстратах: ґрунті, опалому листі, відмерлих рештках організмів (яких саме?). Можуть утворювати мікоризу, паразитувати, вступати в інші види симбіозу.
  • Отже: як визначити, де саме розташований міцелій гриба і яку роль він відіграє у трофічній мережі?

29 of 48

Практична робота № 2 (20б)�ВИЗНАЧЕННЯ ВСИСНОЇ СИЛИ ТКАНИН

Силу, з якою клітина у даний момент поглинає воду, називають всисною силою. Вона залежить від фізіологічного стану і від зовнішніх умов.

Всисна сила розчину рівна його осмотичному тиску, всисна сила клітини становить різницю між осмотичним і тургорним тисками (S=р-Т). Осмотичний тиск обраховують за формулою р=сRT, де р – осмотичний тиск (Па), R – універсальна газова стала (8,314 Дж/(моль·К)); Т – абсолютна температура (273°+температура досліду, °С); с – ізотонічна концентрація (моль/л).

Водний обмін між клітиною і навколишнім середовищем визначається співвідношенням їхніх всисних сил. Вода рухатиметься у напрямку, де всисна сила більша. Поглинання, виділення води клітинами супроводжується зміною їхніх розмірів, ваги та концентрації навколишнього розчину.

Мета роботи: за результатами наведеного досліду, визначити всисну силу клітин взятої для досліду рослинної тканини.

30 of 48

Хід роботи

Приготовлену шкалу розчинів сахарози (див. таблицю) розлили по 20 мл у пробірки. З бульби картоплі впоперек повздовжньої осі вирізали смужки розміром 40мм х 3мм х 3мм. Надлишки клітинного соку видалили фільтрувальним папером.

При t=27°С у кожну пробірку занурили по три вирізані смужки. Через 30 хв смужки витягнули з розчинів і знов виміряли. Результати вимірів занесли до таблиці. 1. Проаналізуйте наведені дані та виконайте завдання:

Концентрація сахарози, М

0,9

0,8

0,7

0,6

0,5

0,4

0,3

0,2

0,1

Довжина смужок, мм

вихідна

по 40 мм кожна смужка

Через 30 хв

повторність

1

37

36

37

38

39

39

40

40

41

2

38

39

38

39

40

40

41

42

42

3

39

39

39

39

40

41

42

43

43

31 of 48

1.1. Визначте середню довжину смужок та різницю до і після занурення. Результати занесіть до таблиці 1

Концентрація сахарози, М

0,9

0,8

0,7

0,6

0,5

0,4

0,3

0,2

0,1

Довжина смужок, мм

вихідна

по 40 мм кожна смужка

Через 30 хв

повторність

1

37

36

37

38

39

39

40

40

41

2

38

39

38

39

40

40

41

42

42

3

39

39

39

39

40

41

42

43

43

Середня величина

38

40

Різниця до і після занурення

2

0

1.2. Зазначте у таблиці 2 концентрацію розчину, всисна сила якого рівна всисній силі клітин бульби картоплі

1.2.

Концентрація розчину, всисна сила якого рівна всисній силі клітин бульби картоплі становить

0,1 М

А

0,5 М

Д

0,2 М

Б

0,6 М

Е

0,3 М

В

0,7 М

Ж

0,4 М

Г

0,8 М

З

32 of 48

1.3. Обрахуйте всисну силу клітин бульби картоплі. Зазначте отриманий результат у таблиці

1.3.

Місце для розрахунків P = cRT P = 0,4 х 8,314 х 300

Всисна сила клітин бульби картоплі становить

498,84 Па

А

748,26 Па

Б

997,68 Па

В

1247,10 Па

Г

1496,52 Па

Д

2. Дайте відповідь на запитання, заповнивши таблицю 3 бланку для відповіді:

2.1. Назвіть процес відставання цитоплазми від клітинної оболонки у гіпертонічному розчині.

2.2. Дайте назву руху усієї протоплазми вздовж оболонки клітини

2.1.

Деплазмоліз

А

2.2.

Коливний

А

Плазмоліз

Б

Ротаційний

Б

Циклоз

В

Фонтануючий

В

Циторіз

Г

Циркуляційний

Г

33 of 48

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

  • Типові навчальні плани (додаток 3)
    • Навчальне навантаження (додатки 1,2)
      • для вивчення біології у 7 класі мінімальне – 2 години на тиждень
      • максимальне - визначає заклад освіти шляхом перерозподілу між освітніми компонентами
  • Перелік модельних навчальних програм (додаток 5)
  • Вимоги до модельних навчальних і навчальних програм (додаток 6)
  • Рекомендовані форми організації освітнього процесу
  • Опис інструментарію оцінювання

Гарантовані права на академічну свободу учительства

34 of 48

МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Програми розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України за покликанням: https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoi-ukrainskoi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku

  • Модельна навчальна програма «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Соболь В. І.)
  • Модельна навчальна програма «Біологія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Самойлов А. М., Тагліна О. В., Утєвська О. М.)
  • Модельна навчальна програма «Біологія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Балан П. Г., Кулініч О. М., Юрченко Л. П. )

35 of 48

ВИМОГИ ДО МНП ТА НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

Вимоги до МНП та навчальних програм зазначені у додатку 6 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти.

Складові програми:

  • Вступна частина - мета, завдання, принципи, на яких ґрунтується програма, структура курсу, способи реалізації програми та особливості організації освітнього процесу.
  • Основна частина
    • послідовність досягнення очікуваних результатів навчання за роками навчання
    • пропонований зміст навчального предмета – учитель конкретизує на визначену кількість годин навчального навантаження
    • види навчальної діяльності.
  • Прикінцева частина - окреслено специфічні методи й технології навчання, запропоновано орієнтовні ресурси, необхідні для досягнення мети, використання різних систем оцінювання, інструментарій для оцінювання тощо.

36 of 48

АКАДЕМІЧНА СВОБОДА ВЧИТЕЛЯ

Розробляючи навчальну програму на базі модельної, учитель може:

  • доповнювати зміст обраної модельної навчальної програми, залучаючи регіональний компонент;
  • розширювати / поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем) обраної модельної навчальної програми, зважаючи на потреби учнівства, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (навчального кабінету біології), запити батьків, громади тощо;
  • вилучати окремі питання з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу;
  • змінювати послідовність вивчення тем, запропоновану обраною модельною навчальною програмою, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання;
  • доповнювати тематику дослідницьких і творчих робіт.

Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.

37 of 48

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ

РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093)

Основні види оцінювання:

  • формувальне
  • підсумкове
  • державна підсумкова атестація

Правила і процедури

  • Визначення форм оцінювання під час планування на семестр
  • Об’єктивні та зрозумілі для учнів цілі на основі обов’язкових / очікуваних результатів
  • Ознайомлення учнів із критеріями та засобами оцінювання
  • Зворотній зв’язок з учнями щодо їхніх результатів: зрозумілий, чіткий і доброзичливий; в усній, письмовій чи електронній формі
  • Створення умов для формування умінь аналізувати власну навчальну діяльність та результати

Частота і процедура оцінювання визначаються учителем

38 of 48

ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

Вибір методів оцінювання зумовлюється

  • особливостями змісту
  • обсягом змісту
  • рівнем узагальнення
  • віковими особливостями учнів

Методи і форми оцінювання:

  • усне опитування
  • спостереження
  • аналіз портфоліо
  • письмові завдання
  • діагностувальні, підсумкові роботи
  • практичні завдання – практичні роботи, проєкти, моделювання, роботи з натуральними об’єктами
  • самооцінювання, взаємооцінювання

39 of 48

АКАДЕМІЧНА СВОБОДА ВЧИТЕЛЯ

Учитель визначає самостійно з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета

  • частоту проведення оцінювання
  • процедури проведення оцінювання
  • види навчальної діяльності, результати яких підлягають оцінюванню

Учитель має враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності

40 of 48

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Формувальне оцінювання - інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання.

Відображає процес навчання та результат навчальної діяльності, дає можливість відслідковувати прогрес учнів протягом навчального року.

Завдання для оцінювання добираються так, щоб можна було отримати об’єктивну інформацію про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі.

41 of 48

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

За потреби, для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема / розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання.

Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу.

42 of 48

ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувачі освіти, з обов'язковими / очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями (додаток 2):

  • комплексна підсумкова робота, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів
  • окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів

43 of 48

ВИСТАВЛЕННЯ ПІДСУМКОВИХ ОЦІНОК

  • Семестрові оцінки
    • виставляють за групами результатів
    • на підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр
    • оцінка за семестр може бути скоригованою
    • фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень
  • Річна оцінка
    • виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок
    • не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року
    • може бути скоригована
    • фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень

44 of 48

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

  • Загальні критерії (додаток 1) – 4 рівні, 12 бальна шкала
  • Критерії оцінювання за освітніми галузями (додаток 2) – природнича освітня галузь - галузеві критерії:
    • Група результатів 1. Проводить дослідження природи
    • Група результатів 2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію
    • Група результатів 3. Усвідомлює закономірності природи

45 of 48

СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ (Додаток 3)

Складається з 2-х частин:

  • «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь (Має значні успіхи / Демонструє помітний прогрес / Потребує уваги і допомоги)
  • «Характеристика результатів навчання» сформована відповідно до груп результатів

46 of 48

ВИКОРИСТАНІ ТА РЕКОМЕНДОВАНІ РЕСУРСИ

  1. Готуємось до нового навчального року. Розробка навчальних програм. Ресурс доступу: https://cutt.ly/fXG5DQ2
  2. Державний стандарт базової середньої освіти. Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text
  3. Закон України «Про повну загальну середню освіту». Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
  4. ҐЕНЕЗА ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ «КОМПЕТЕНТНІСТЬ» В УКРАЇНСЬКОМУ ТА ЗАРУБІЖНОМУ ОСВІТНЬОМУ ДИСКУРСІ. Н. В. Дерстуганова. Ресурс доступу: http://www.pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2022/82/30.pdf
  5. Модельні навчальні програми. Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoi-ukrainskoi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku
  6. Офіційний сайт ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Ресурс доступу: https://imzo.gov.ua/
  7. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України. Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/
  8. Рекомендації оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093. Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rekomendatsii-shchodo-otsiniuvannia-rezultativ-navchannia
  9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року». Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#Text
  10. Степанова-Камиш А. Навчальна програма не має копіювати модельну: що спільного й різного в цих програмах. Ресурс доступу: https://cutt.ly/LXHFIN7

47 of 48

КОРИСНІ РЕСУРСИ

  • Сайт КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»
  • Блог лабораторії біології та екології
  • Електронна бібліотека ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»
  • Видавництва «Генеза», «Ранок»

48 of 48