Цікава економіка
Підготувала:
вихователь ЗДО №5 Г.Г.Сопронюк
Слово «економіка» в перекладі з давньогрецької – �«вміння вести домашнє господарство». � Зараз під цим поняттям розуміють господарство в найширшому розумінні цього слова: домашнє господарство, певне підприємство, господарство міста, держави – все це економіка.���
���Мета економічного напряму: � Сприяти засвоєнню дітьми елементарних економічних понять.� Ознайомити дітей з простими економічними термінами: економіка, бюджет, ціна, гроші, товар, вартість, банк, реклама, власник, конкуренція, продукція та ін..� Сприяти набуттю дошкільниками навичок економічно доцільної поведінки і, як наслідок, формуванню первинного економічного досвіду.� Формувати у дітей економічне мислення шляхом залучення старших дошкільнят в процес сюжетно-рольових ігор, настільно-друкованих та дидактичних ігор.� Виховувати бережливе, відповідальне і свідоме ставлення до довкілля, пошану до людей, які працюють і заробляють гроші.�
Завдання економічного напряму:�1. Формування системи економічних знань у дітей старшого� дошкільного віку. �2. Формування ділових якостей дітей.�3. Формування умінь орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях�4. Пояснення на доступному рівні взаємозв'язку понять �«праця» - « продукт» - «гроші » і «вартість продукту в залежності від його якості».�7. Формування уявлень про зміст діяльності людей різних професій.�8. Формування правильного ставлення до грошей як предмету життєвої необхідності.�9. Дати уявлення про рекламу, її призначення, вчити правильно �сприймати рекламу.�11. Розвиток уміння визначати можливі методи вирішення �проблеми за допомогою дорослого, а потім і самостійно.
Очікувані результати:
♦ знання основних економічних понять (гроші, товар, ціна, бюджет, бізнес, виробництво та ін.);
♦ здатність до зіставляння своїх потреб і можливостей;
♦ прояв поважного ставлення до праці людей, розуміння того, що багато предметів, речей навколишнього світу створюються руками людей, а тому є цінними;
♦ розуміння того, що гроші треба заробляти для задоволення своїх життєвих потреб — купувати товари, сплачувати за житло, витрачати на відпочинок;
♦ усвідомлення, що витрати сім'ї не мають бути марнотратними і дитина може, будучи ощадливою, їх зменшити;
♦ розуміння того, що реклама допомагає, якщо вона правдива, і навпаки — шкодить, якщо інформація недостовірна;
♦ усвідомлення своєї значущості для сім'ї і суспільства;
♦ розуміння відповідальності за власні вчинки, які можуть позитивно або негативно позначитися на економічному становищі сім'ї та самої дитини.
Економічне виховання дошкільнят займає одне з найважливіших місць в сучасному житті.
Саме життя поставило перед педагогами завдання економічної освіти дітей, виховання раціонального споживача, здатного ощадливо розпоряджатися власними і громадськими ресурсами.
Головне завдання вихователя – не тільки дати певний обсяг економічних знань, а й навчити правильно користуватися знаннями в різних життєвих ситуаціях. Економічні знання не тільки сприяють орієнтації дитини в сучасному світі, але й формують свідоме ставлення до нього, а також здатність використовувати отриману інформацію. Формування сучасного споживача, яким є й дитина, неможливе без виховання таких якостей особистості, як ощадливість, економність, турботливість.�
Досвід зарубіжних країн свідчить, що вже �у віці 5–7 років діти успішно засвоюють економічні поняття, такі як «потреби», «вибір», «товар», «гроші», «ціна» та ін. � Із раннього дитинства малюк чує слова: товар, гроші, магазин, праця. Без конкретних економічних уявлень неможлива реалізація таких завдань. Тому ознайомити дошкільника зі світом сучасної економіки повинні перш за все батьки і вихователі безпосередньо під час� спілкування з дитиною.
На разі, у цей важкий для нас всіх час, є важливим навчання діток не лише фінансової економії, а й економії природніх та життєво необхідних ресурсів.
Малюки навчаються ощадливо використовувати воду під час миття рук, чищення зубів: допомагають один одному включати крани при потребі та виключати їх по завершенню КГН.
Із задоволенням малята повторюють правила ощадливого використання електроенергії: не включати багато електроприборів одночасно, не залишати без потреби ввімкненими комп’ютера, телевізори, якомога рідше включати мікрохвильовки та електричні чайники, знайомляться з альтернативними замінниками.
Усі ми, педагогічні працівники, маємо навчитися економічно мислити та економічно діяти. Повинні вміти відповісти на різні запитання дітей, знати, в чому полягає природа економічних явищ, як функціонує економіка підприємства, області, країни.� Економічна освіта має здійснюватися систематизовано, тільки тоді вона дасть позитивні результати. Тому починати цей процес треба в дошкільному закладі, поступово розширюючи та поглиблюючи його в початковій та середній школі.