Петрогліфи з гроту «Кам’яної могили». Поєднання мозаїки й фрески в монументальному живописі Київської держави. Мистецтво іконопису. Гравюра на дереві, міді. Українська парсуна. Народний живопис: козак Мамай.

Саме на території сучасної України знаходиться найдавніший храм Планети. Принаймні, таку думку відстоює цілий ряд учених вже багато років. Це Кам`яна могила – таємничий комплекс у запорізькому степу, який вважають колискою української цивілізації

Насправді Кам`яна Могила не є могилою. Це створений природою пагорб. Та в уявленнях давніх людей такі кам`яні насипи, гори, у формі курганів у степах вважалися могилами пращурів. У давні часи існував навіть релігійний культ гори як місця, звідки приходять боги. Люди піднімались на гору, щоб здійснити певний обряд, поклонитись вищим силам.

Загалом Кам`яна могила – це кілька тисяч найрідкісніших наскельних зображень різних історичних епох: від пізнього палеоліту і мезоліту аж до середньовіччя. Боги, люди, тварини, орнаменти, символи (дуже часто зустрічається Дерево життя – символ родючості); процеси полювання і здійснення релігійних обрядів, танці і чаклування…

Петрогліфи (нас

кельні зображення) — висічені зображення на кам'яній основі (грец. πέτρος - камінь і грец. γλυφή - різьблення), що є важливим історичним джерелом.

Зображення з гроту Бика

Наскельні малюнки стародавніх людей на каменях Кам’яної Могили

Поєднання в одному ансамблі мозаїки і фрески — самобутнє явище монументального живопису Київської держави, невідоме Візантії. Фрески Софійського собору в Києві (майже 3000 м2 ) присвячено релігійним і світським темам. Мозаїки (260 м2 ) не мають собі рівних у світовому

мистецтві.

Найвідоміша з них

— Богоматір

Оранта

Постать домінує над розписами інтер'єру. Висота її - близько 6 метрів. Богоматір стоїть з піднятими руками на широкому помості, прикрашеному дорогоцінним камінням. На ній - синій хітон, пурпуровий мафорій із золотими складками і червоні чобітки. З-за пояса звисає біла хустка. Постать Оранти виділяється серед розписів собору особливою величчю, монументальністю і соковитістю барв.

Стіна, на якій зображена Оранта нерушимо стоїть ще з XI сторіччя.

Вражає багата кольорова гамма софійських мозаїк. В палітрі – 177 кольорів. Серед них 21 відтінок синього, 34 – зеленого, 19 – червоного, 25 – золотого. Шматочки смальти клали прямо на тришаровий ґрунт, товщиною від 4 до 6 см. Скло вдавлювали у ще вогку штукатурку. У наборі облич часто зустрічаються дрібніші кубики –

близько 0,25 куб.

см. Крім смальти,

використано

кубики з природного

каміння.

Біля кожної

мозаїчної композиції

є написи грецькою

мовою, що

пояснюють сюжет. 

Мозаїка "Благовіщення" у Соборі Софія Київська

Обидві частини композиції дуже гарні за колоритом. Гавриїл у білому вбранні із зеленкуватими, пурпуровими і чорними відтінками. Звучання білого кольору посилюють червоні сандалії, жезл і смуги (клави) на руках. На Марії одяг глибокого синього кольору, пожвавлений золотом на рукавах і кінцях мафорія. З синявою одягу контрастують червоні чобітки й пряжа в руках Богоматері.

Мистецтво іконопису майстри Київської Русі опановували спочатку за візантійськими зразками. Втім, вони не копіювали їх сліпо, а збагачували місцевими традиціями. Київська школа стала центром іконопису східного слов’янства. З-поміж майстрів-іконописців уславився Алімпій (Аліпій, Олімпій)

ікона Богоматір Свенська-Печерська.

Ангел Злате волосся, ікона XII ст.

Вишгородська (Володимирська) ікона Божої Матері

На Галицько-Волинських землях також виникли осередки іконопису, зокрема у м. Жовква на Львівщині, де творили Іван Руткович (бл. 1650 — поч. XVIII ст.) і Йов Кондзелевич (1667—1740?). Деякі ікони І. Рутковича нагадують світські картини. Живописній манері Й. Кондзелевича притаманні вишуканий колорит і благородство образів.

Йов Кондзелевич.Ікона Богородиці з дитям з іконостасу церкви Загоровського монастиря с. Вощатин, Волинь.

Йов Кондзелевич.Ікона Архангела Михаїла з Богородчанського іконостасу

Іван Руткович.Архангел Михаїл з Жовківського іконостасу

Порівняйте

Під впливом європейських досягнень українські живописці опановували прийоми реалістичного мистецтва, долаючи площинність і умовність ікон. Наприклад, великомучениць зображали в образах молодих жінок у барвистому вбранні, втілюючи народні ідеали земної жіночої вроди.

Св.Параскева. 1729 р

Великомучениці Варвара і Катерина. 1740 рр.

Великомучениці Анастасія і Іулянія.. 1740 рр.

Яскравими спалахами розвивалось на теренах України графічне мистецтво. Розвивалося книгодрукування, разом з яким набуло популярності мистецтво гравюри, яке просто розквітло в часи козацько-гетьманської держави. Популярними були гравірувальні листи – рисовані компліменти, які складалися переважно з віншувальних рисунків і були дуже затребувані в українському суспільстві.

Леонтій Тарасевич. Портрет кн.Голіцина. Друкарня Києво-Печерського монастиря, 1680 рр.

Тарасевич Леонтій. Прибуття іконописців з Царгорода в монастир Печерський.

Леонтій Тарасевич. Облога Кизикермену за участі І.Мазепи. 1695 р.

Значні досягнення мали майстри портретного живопису. На парадних портретах (парсунах) знатних осіб зображували в поважній позі та в пишному вбранні.

Портрет лубенського полковника Григорія Гамалії, невідомий художник, кін. XVII ст.

Семен та Параскева Сулими

Найпопулярнішим образом народного живопису став так званий козак Мамай (козак-бандурист), який прикрашав стіни і багатих маєтків,

і бідних хат

Схарактеризуйте образ козака Мамая. Поцікавтесь символікою цих картин.

Дізнайтесь про популярність образу козака Мамая в різних видах мистецтва: музичному, кінематографі

Домашнє завдання: