Автори підручника: �І. Д. Васильків, І. Л. Паршин, М. Д. Вітенко, І. С. Димій.

Модельна навчальна програма: «Історія: Україна і світ. 7–9 класи (інтегрований курс)» (варіант 2) для закладів загальної середньої освіти (автори: Власова Н.С., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Секиринський Д.О., Щупак І. Я.).

Автор презентації: Христина Жолобович

​

8 КЛАС

ІСТОРІЯ: УКРАЇНА І СВІТ

§ 36-37

Козацькі війни 1653–1657 рр.

Наслідки Козацької революції

Сьогодні на уроці:

36—37.1. Військові кампанії 1653 року.

36—37.2 Війни 1654—1657 рр. Переяславські умови.

36—37.3 Наслідки Хмельниччини.

Для початку

1. Що таке національна революція?
2. Які результати мали військові дії козаків у 1648–1653 рр.?
3. Як ви розумієте поняття «автономія», вислів «Козацька революція»?
4. Чи знаєте ви, що у серпні 1655 року біля Кам’янець-Подільської фортеці таємно укладено угоду між козаками та Швецією, за якою передбачалось проведення наступу до меж Західної України та включення звільнених територій до складу козацької держави?
5. Чи відомо вам, що переможну для козаків битву під Городком на Львівщині 1655 року провів миргородський полковник Григорій Лісницький; у результаті цієї військової операції козакам вдалося поширити свою владу на всю Західну Україну, а для її утримання на ці території передислоковано корпус полковника Данила Виговського, брата генерального писаря Івана Виговського?

36—37.1. Військові кампанії 1653 року.

​

• Лютий 1653 р. - невдалий польський похід на Брацлавщину.
• Б. Хмельницький відповів новим походом, до якого він залучив близько 30 тис. козаків та 12-13 тис. кримських татар. Похід було зірвано, що одразу ж позначилося на бойовому запалі поляків.
• Нова польська армія на чолі із королем Яном ІІ Казимиром рушила на Поділля й восени отаборилася біля Жванецького замку поряд із Хотином. Разом із найманцями та слугами табір обороняло близько 60 тис. осіб. Козаки і кримські татари мали до 70 тис. війська. Козаки розбили усі польські роз’їзди, які підвозили продовольство і фураж.
• Польський король зумів домовитися з ханом. Король обіцяв надсилати у Крим щорічні дари (данину). Хан отримав королівську згоду на те, аби кримські татари забирали в ясир українських селян.
• Козакам було обіцяно скасування Білоцерківської угоди 1651 р. і повернення до кращих умов Зборівського миру 1649 р. (але це означало втрату козацького Поділля).
• Козацька держава опинилася в непростому становищі. Військові руйнування підточували її зсередини – за різними підрахунками, внаслідок війн, епідемії, міграцій, грабунків та голоду кількість населення скоротилася чи не на третину. Цілі регіони на Правобережжі були спустошені. Уряд Речі Посполитої не збирався зупинятися на досягнутому, тож Б. Хмельницький почав шукати надійного сильного союзника, що зможе надати дієву допомогу проти поляків.

36—37.2 Війни 1654—1657 рр. Переяславські умови.

Розгляньте карту.

Придумайте для неї назву.

Складіть розповідь про бойові дії в українських землях, послуговуючись легендою карти та використовуючи наступні слова:

«січень 1655 р., Охматів на Уманщині, Дрижипільська, весна 1655 року, Городок (сучасна Львівщина), червень 1657 року, А. Жданович, шведи, угорці-трансильванці, Варшава».

ЦЕ ВАЖЛИВО:

8 січня 1654 р. - на Переяславській раді гетьман і частина старшини присягнули московському царю Олексію Михайловичу. Очільник московського посольства заявив, що цар збереже усі привілеї козацького стану, але присягати на тому відмовився. Мовляв, цар-самодержець жалує своїх підданих, але вони не вправі вимагати чогось у нього. Частина козацької старшини (полковники Петро 214 Дорошенко, Іван Богун, Михайло Ханенко та інші), деякі полки та окремі міста відмовилися присягати царю на таких умовах без гарантій. Православне духовенство на чолі із митрополитом Сильвестром Косовим також цього не зробило.

Березень 1654 р. - українські посланці в Москві узгодили «Березневі статті». Цар обіцяв військовий союз і дотримання прав та вольностей Війська Запорозького. Кількість реєстрового козацтва встановлювалася у 60 тис. вояків. Козаки зберігали право обирати гетьмана. Б. Хмельницький не міг мати дипломатичних відносин з Річчю Посполитою та Османською імперією без відома царя.

1656 р. - Віленське перемир’я, укладено між Московською державою і Річчю Посполитою. Московсько-польський мир скасував Переяславську угоду. Москва ставала союзницею Речі Посполитою. Крім того, московсько-польський союз був спрямований проти нового союзника України — короля шведського Карла Х Густава. Віленський мир викликав обурення Богдана Хмельницького та козацької старшини. На скликаній у Чигирині козацькій Раді, всі присутні полковники, осавули, сотники присягли гетьману, що будуть спільно боротися за Україну: «присягали собі, а не чужим монархам».

​

36—37.2 Війни 1654—1657 рр. Переяславські умови.

36—37.3 Наслідки Хмельниччини

Працюємо разом

Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами:

Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?

Вправа «Ментальна мапа».

Укладіть логічну схему основних результатів Козацької революції.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте § 36-37.
2. Вправа «Картосхема». Створіть схему ключових битв війська Б. Хмельницького, що відбулися у 1654—1657 роках. Укладіть коротку характеристику однієї з битв за планом: а) назва битви; б) хронологічні рамки події; в) сторони, що брали участь у битві; г) місце сутички; ґ) хід битви; д) результат.