Леся Українка
Поетична творчість
«Давня весна»
Весна для Лесі Українки – це час, коли їй не так болить, це відчуття приливу сил, енергії, прагнення насолоджуватися, радіти від тих змін, які відбуваються в природі.
«Давня весна»написана під час хвороби поетеси.
Тема: відтворення впливу приходу весни на хворобливий стан поетеси.
Ідея: возвеличення краси весняної природи, за сприянням якої людина забуває про свою хворобу, самотність.
Основна думка:
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала.
Вид лірики: пейзажна
Балла Павло Карлович «Стояла я і слухала весну…»
Композиція:
Експозиція: «була весна...»
Зав’язка: хворобливість і самотність поетеси під час буяння весни
Кульмінація: радість ліричної героїні з приводу того, що її «не забула» весна.
Розв’язка: вдячність поетеси весні за її дарунок.
Інформаційне ґроно до образу весни:
Весна
« весела, щедра мила...»
« промінням грала, сипала квітки»
«дарунки всім несе вона, ясна»
«...прилинули пісні пташині»
« ...любий гай свій відгук...прислав»
«співало все, сміялось і бриніло»
« все ожило, усе загомоніло»
«...за вікном цвіла»