ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД �«КОСТЯНТИНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ»�
Автор презентації:
здобувач освіти групи 1-8
Гордієнко Данило
Керівник:
викладач фізики і астрономії
Орчелота Ірина Миколаївна
м. Костянтинівка, 2025 р.
Український, австро-угорський фізик – Іван Пулюй
МЕТА І ЗАВДАННЯ ДОСЛІЖДЕННЯ:
1. Життєпис.�2. Винаходи, їх сутність.�3. Наукова діяльність.�4. Вплив на науку, культуру та розвиток суспільства.�5. Вшанування пам’яті вченого.
дослідити життєвий шлях та наукову діяльність видатного українського фізика – Івана Пулюя.
2 лютого – 180 років із дня народження Івана Пулюя (1845–1918), українського фізика, електротехніка, винахідника, педагога, перекладача, громадського діяча.
КРЕДО ІВАНА ПУЛЮЯ:
«Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю».
Іван Пулюй
ЖИТТЄПИС
Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлів (нині селище, Чортківський район, Тернопільська область, а тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія) в греко-католицькій родині заможного й освіченого господаря Павла Пулюя та його дружини Ксенії (до шлюбу Бурштинської). �У 1861—1865 р.р. Павло Пулюй був бургомістром Гримайлова.
Сім’я І. Пулюя
1865 – закінчив Тернопільську гімназію, вступив на теологічний факультет Віденського університету, який закінчив з відзнакою. Пізніше вступив на фізико-математичне відділення філософського факультету цого ж університету.
Був доцентом Віденського університету.
1874 -1875 – викладав фізику та математику у
Військово-морській академії міста Фіуме.
1876 - Іван Пулюй захистив дисертацію «Залежність внутрішнього тертя газів від температури» і здобув ступінь доктора фізики Страсбурзького університету.
1876 - 1883 – повернення до Відня, працює асистентом і приват-доцентом у Віденському університеті.
На початок 1880-их р.р. припадає активна робота Пулюя в новій галузі — електротехніці.
Освіта і робота
І. Пулюй під час роботи над своїми виданнями
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА РОЗРОБКИ:
Електротехніка:
Винахідник «лампи Пулюя», яка використовувалася для дослідження електричних розрядів у вакуумі
Рентгенівські промені:
Пулюй зробив перші знімки за допомогою Х-променів, які пізніше стали відомі як рентгенівські промені
Рентгенівські дослідження І. Пулюя
Лампа І. Пулюя
ВИНАХОДИ ВЧЕНОГО:
Саме дослідження катодних променів, у яких провідну роль відіграв Пулюй, проклали шлях до двох важливих відкриттів у класичній фізиці — Х-променів (1896) і електрона (1897).
У 1881 р. на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі сконструйовані Пулюєм електричні апарати відзначено дипломами.
Катодна лампа
Рентгенівський знімок руки доньки І. Пулюя
Креслення винаходів І. Пулюя
ОСВІТЛЮВАЛЬНА ЛАМПА
Пулюй працював у Штайрі як консультант та директор фабрики освітлювальних ламп власної конструкції, при цьому забезпечив великий успіх електротехнічної виставки, яка відбулася в цьому місті влітку.
Прилад І. Пулюя для визначення механічного еквівалента теплоти
Працював у галузі молекулярної фізики, електротехніки, досліджував електричні розряди в газах, властивості та природу рентгенівських променів задовго до В. Рентгена. За прилад для вивчення "механічного еквіваленту тепла" нагороджений на Всесвітній виставці в Парижі 1878. Дослідження "холодного свічіння" (нині називається "неоновим") визнане великим досягненням на Всесвітній виставці в Штаєрі 1884. 1882 винайшов фосфоресцентну лампу, попередницю рентгенівської.
ВИНАХОДИ ВЧЕНОГО:
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ:
Іван Павлович Пулюй є автором близько 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами.
Переклав підручники з геометрії та фізики для українських гімназій, молитовник на українську мову. Разом із П. Кулішем та І. Нечуй-Левицьким переклав на українську мову Біблію, розробляв основи концепції національної освіти, працював над словником української технічної термінології. Був одним з організаторів і деякий час головою Січі Віденської, разом із професором І. Горбачевським заснував Українську академічну громаду, Комітет допомоги утікачам у Празі, Фонд Пулюя для фінансової допомоги малозабезпеченим студентам з України (проіснував до 1939). Виступав за створення українського університету у Львові.
Печатні видання І. Пулюя
ВПЛИВ НА НАУКУ, РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА, НАГОРОДИ:
Трубки конструкції Пулюя були достатньо поширеними, їх виготовляли промислово у Ляйпціґу.
У 1902 р. він заснував та очолив кафедру електротехніки. З нагоди 100-літнього ювілею Німецької політехніки в Празі Пулюя відзначили орденом Залізної корони ІІІ ступеня за його наукову та викладацьку працю (1906). Він отримав також хрест ордена Франца-Йосифа і високий титул Радника двору (1910). У 1913 р. І. Пулюя обирають почесним членом Віденського електротехнічного товариства. 1916 року Пулюй отримав пропозицію посади міністра освіти Австрійської монархії, однак відмовився за станом здоров'я. Цього ж року вийшов на пенсію.
Трубка І. Пулюя
ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ВЧЕНОГО:
Ім’я Івана Пулюя носить Тернопільський національний технічний університет, де відкрито музей, присвячений йому. У Гримайлові ім'ям видатного вченого названо середню школу, вулицю і площу Гримайлова. У 1995 р. встановлено пам'ятник на честь славетного земляка у селищі Гримайлів.�Щодвароки присуджують Премію НАН України імені Івана Пулюя — за видатні роботи у галузі прикладної фізики.�Національний банк України ввів у обіг 25 січня 2010 р. пам’ятну монету номіналом 5 гривень, присвячену Івану Павловичу Пулюю.
Тернопільський національний
технічний університет
Пам’ятна монета
Пам’ятник І. Пулюю
у Гримайлові
Пам’ятна марка
ПОМЕР У ПРАЗІ, НИНІ ЧЕХІЯ (ТОДІ БОГЕМСЬКЕ КОРОЛІВСТВО АВСТРО-УГОРЩИНА), ДЕ Й ПОХОВАНИЙ НА МАЛЬВАЗІНКАХ.
Меморіальна дошка на будинку де проживав І. Пулюй та П. Куліш
Пам’ятник І. Пулюю в Празі
ВИСНОВКИ:
Меморіальна дошка на честь І. Пулюя
БІОГРАФІЯ ТА ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ІВАНА ПУЛЮЯ
ВІДЕО «І. ПУЛЮЙ – УКРАЇНСЬКИЙ ФІЗИК»
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
3. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського http://www.nbuv.gov.ua/node/4612 (19.04.2025
4. Відео «Біографія за 5 хвилин. І. Пулюй http://www.nbuv.gov.ua/node/4612 (21.04.2025)
5. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr (18.04.2025)