2 of 24

Ліна Костенко

Я вибрала долю собі сама,

і що зі мною не станеться, —

у мене жодних претензій нема

до Долі — моєї обраниці.

Л. Костенко

3 of 24

BRUTTO — Вечірнє сонце

Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=DKNWS2eKD4U

4 of 24

Народилася

19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. Батьки прищеплювали дитині високі моральні, етичні та естетичні смаки, подавали літературні, фольклорні та історичні взірці для наслідування.

5 of 24

Школа, у якій працювали батьки Ліни Костенко.

Василь Костенко - самостійно вивчив

12 мов.

1936 року - засуджений на 10 років таборів як «ворог народу».

6 of 24

1936 року - мати з дочкою переїхали до бабусі в Київську Венецію, на Труханів острів. Там у 1937 році майбутня поетка пішла до середньої школи № 100. Особисте у школярки Ліни Костенко злилося з загальнонаціональною трагедією, біль епохи став її власним болем: вона звідала «балетну школу» замінованого поля, дійшла висновку, що «моє дитинство, вбите на війні». У 1943 році окупанти спалили школу разом із усім селищем (вірш «Я виросла у Київській Венеції»), тому перейшла вчитися на Куренівку до школи № 123.

7 of 24

Навчання

Київський педагогічний інститут.

1956 – закінчила Московський літературний інститут імені О. М. Горького.

Фото 1948 року

8 of 24

Шістдесятництво

Період "шістдесятників" започаткував новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, авангардне, але безжалісне та максимально критичне по відношенню до влади й тогочасного режиму.

Увійшла до плеяди молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50-60-х років ХХ ст., брала участь у дисидентському русі.

9 of 24

Рання творчість

Перед періодом вимушеного мовчання видала три книги: "Проміння землі" (1957), "Вітрила" (1958), "Мандрівки серця" (1961).

10 of 24

1962 року — зняли з друку книгу віршів Л. Костенко «Зоряний інтеґрал», книгу «Княжа гора» зняли з верстки.

Із 1961 по 1977 рік твори поетеси не друкували, а підготовлені у видавництві збірки лірики були розсипані - 16 років забуття

У ці роки вірші Л. Костенко публікували журнали в Чехословаччині, газети в Польщі, і лише зрідка — в Україні. Її вірші ходили в «самвидаві».

11 of 24

1965 року — Л. Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською у Львові. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. Разом з І. Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін») і до львівських письменників із пропозицією виступити на захист заарештованих. Письменники не зважилися на протест, але подали в суд клопотання з проханням передати на поруки Б. Гориня як наймолодшого з заарештованих. Усе це не вплинуло на перебіг судів, але мало величезне моральне значення.

Травень 1966 року— у Спілці письменників України, де таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Л. Костенко, яка відстоювала свої позиції і захищала І. Світличного, О. Заливаху, М. Косіва і Б. Гориня.

1968 рік — написала листи на захист В. Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього ім'я Л. Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося. Вона працювала «в шухляду».

Громадянська позиція

12 of 24

1977 року вийшла збірка віршів �«Над берегами вічної ріки», а 1979 — історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років, та збірка «Неповторність».�За них поетеса 1987 року була удостоєна Державної премії УРСР імені �Т. Г. Шевченка.

13 of 24

Наприкінці 80-х виходять збірки «Сад нетанучих скульптур», «Бузиновий цар» та «Вибране»

14 of 24

1999 рік - роман у віршах «Берестечко»

15 of 24

2010 року вийшов перший роман Л.Костенко - «Записки українського самашедшого».�

16 of 24

2011 рік – збірка «Річка Геракліта»��2012 рік – «Мадонна перехресть»

17 of 24

Особливості стилю поетеси

емоційність і ліризм;
мелодика творів;
інтелектуалізм та філософська заглибленість;
увага до досвіду історії та світової культури;
переважно традиційна форма віршів.

18 of 24

Провідні мотиви творчості:

утвердження зв’язку поколінь, особистої відповідальності кожної людини за майбутнє;
роздуми про сутність поезії, роль Слова в житті народу;
оспівування краси рідної землі;
кохання;
проблема деградації, змізернення людської душі.

19 of 24

Відмовилася і від премії "Золотий письменник України", не пояснивши нічого жодним словом, і від звання Героя України, яке хотів їй вручити

В. Ющенко, а фраза "Політичної біжутерії не ношу" стала афоризмом.

20 of 24