Соціально - політичні небезпеки їх види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у НС.

ПЛАН:

1.Соціально – політичні небезпеки їх види та особливості

1.1. Війни

1.2. Тероризм

1.3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення

1.4. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння

2.Соціальні та психологічні чинники ризику.

​

🙢

Конфлікт — це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників. �

• Джерелами конфлікту є:
• · соціальна нерівність, яка існує в суспільстві;
• · система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.

​

🙢

Існує дві форми перебігу конфліктів:

• відкрита — відверте протистояння, зіткнення, боротьба;

• закрита, або латентна, коли відвертого протистояння нема, але точиться невидима боротьба.

​

Поняття «соціально-політичний конфлікт» використовується, коли трапляються великомасштабні зіткнення всередині держав (громадянська війна, страйки), та між державами (війни, партизанські рухи).

За видами конфлікти розділяють на :

Соціальні

Конфлікти бажань

Психологічні

Конфлікти небажань

Міжособові

Групові

Системні

🙢

Типи конфліктів

За сферою існування:

• політичні;
• ідеологічні;
• економічні;
• соціальні;
• емоційні.

​

За характером суб'єктів

• міжособистісні;
• між соціальними групами;
• між соціальними організаціями;
• змішані.

​

За функціями та наслідками

• конструктивні, які сприяють розвитку міжособистісних чи суспільних відносин;
• Деструктивні, які призводять до розвалу відносин.

🙢

�Способи управління конфліктом (способи поведінки в конфлікті)�

​

​

• Ухилення від конфліктної взаємодії.

​

• Згладжування конфлікту. Реалізація принципу кота Леопольда “Давайте жити дружньо!”

​

• Боротьба за перемогу в конфлікті.

​

• Компроміс.

​

​

🙢

Війна — це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.

Війни

​

Найбільша кількість жертв через

соціально-політичні причини

є наслідком війни. Так, за час

другої світової війни в СРСР загинуло

близько 55 млн. осіб, було повністю

знищено 1710 міст та 70 тисяч селищ.

​

​

​

​

​

​

​

​

Окрім загибелі людей і великих руйнувань, військові дії завдають величезних збитків навколишньому середовищу.

​

🙢

Тероризм (від лат. terror — страх, залякування) — це форма політичного екстремізму, застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей.

Сутність тероризму

Форми прояву тероризму:

• національно-визвольний тероризм;
• національно-релігійно-визвольний;
• диверсійний тероризм;
• кримінальний тероризм

🙢

Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:

• напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;

• захоплення державних установ або посольств (супроводжується захопленням заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);

• захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація — звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація — вимога викупу);

• насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);

• викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення

в'язнів; форма самофінансування);

• політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);

• вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей).

Криміналізація суспільства

Глобальна злочинність – ще одна гостра соціальна проблема сучасності. Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому зростає на 5% щороку.

​

Найнебезпечніші й поширені

види злочинності це:

• вбивство
• бандитські напади, вимагання
• незаконне придбання, збут,

виготовлення зброї і вибухових

речовин і їх розкрадання.

• незаконний оборот наркотиків.
• хуліганство
• злодійство
• шахрайство
• хабарництво
• зловживання службовим

становищем

​

🙢

Соціальні та психологічні чинники ризику.�

• шкала ризиків будь-якої діяльності,, підрозділяються на 4 зони:
• • 1-а зона – галузь допустимого (у звичайних умовах життєдіяльності) ризику: будь-яка діяльність з рівнем ризику, що постійно супроводжує людину у повсякденному житті;
• • 2-а зона – галузь прийнятного (що перевищує допустимий рівень у загальних умовах) ризику: будь-яка діяльність з підвищеним рівнем ризику . Прикладом такої діяльності є парашутний спорт , участь в автомобільних перегонах і т . ін.;

​

🙢

3-я зона – галузь гранично допустимого ризику: постулюється, що гранично допустимий рівень ризику (ГДРР) не має бути перевищеним, незалежно від виду тієї чи іншої діяльності. Прикладом такої діяльності є праця гірських рятувальників, що наражають себе на значний ризик в ім’я

порятунку інших людей, які можуть загинути;

​

• 4-а зона – галузь надмірного ризику: будь-яка діяльність з рівнем ризику з цієї галузі є неприйнятною через надмірно високий рівень цього ризику . Відповідно, рівень ризику, що перевищує ГДРР, слід розглядати як надмірний. Будь-яка практична діяльність, що наражає того чи іншого індивідуума на надмірний ризик, є неприпустимою.

​

Психіка – це здатність мозку відображати об’єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб’єктивних образів об’єктивного світу.

Психіка людини проявляється у таких трьох видах психічних явищ:

• Психічні процеси – це короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею (наприклад, відчуття, сприйняття, пам’ять і мислення, емоції, воля тощо).
• Психічні стани відображають порівняно тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).
• Психічні властивості – сталі душевні якості, що утворюються в процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).

• Свідома поведінка – найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах.�

�

🙢

Емоційні якості людини

• Емоції – це психічні процеси, які відображають особисту значущість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі переживання.�Прояв емоційного життя людини відбувається у таких станах, як афекти, власне емоції, почуття, настрій і стрес.
• Стрес – це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу спротиву, боротьби, до втечі. Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо).
• Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна – зростає ефективність діяльності; пасивна – ефективність діяльності різко зменшується.�

🙢

Нервово-психічні порушення, які мають місце при надзвичайних ситуаціях поряд з травматичними тілесними пошкодженнями, займають важливе місце у наданні медичної допомоги потерпілим.

🙢

Поняття та різновиди натовпу.�

• Випадковий натовп складається з зацікавлених перехожих, які затрималися на деякий час.
• Експресивний натовп - це сукупність людей, що відкрито виражають свої емоції: радість, горе, гнів, заперечення. Одним з варіантів експресивного натовпу є екстатичний натовп, він може виникати під час релігійних обрядів, шалени карнавалів чи концертів музикальних кумирів, коли індивіди молитвами, ритуалами або іншими спільними діями доводять себе до стану шаленства.
• Конвенційний натовп складається з людей, що поєднані спільними інтересами та дотримуються ряду правил. Але лише до певного моменту конвенційний натовп діє відповідно правилам. Прикладом цього виду натовпу можна назвати групи вболівальників - «фанатів» футбольних команд, що підтримують своїх кумирів, вболіваючи за них настадіонах.
• Діючий натовп поділяють на чотири підвиди: агресивний, панічний, здирницький та бунтівний.

Агресивним натовпом рухає ненависть та гнів. Це маса людей, яким притаманна жага вбивств та руйнувань.

• Панічний натовп поєднує людей, що намагаються уникнути небезпеки, реальної або вигаданої.
• Люди, що входять у склад здирницького натовпу, прагнуть до надбання певних матеріальних цінностей - це можуть бути звичайні мародери або ошукані вкладники фінансових пірамід, їх головна особливість - емоційна єдність, але при цьому неминучий конфлікт цінностей, за які бореться натовп, не вистачить на всіх.

🙢