Проблема концепту в сучасній лінгвістиці�
Анасиасія Кобаски
531 група
План роботи
Висновки…
Список літератури…
Основні поняття концепту�
«концепт» з лат. мови conseptus – “поняття”
О. Кубряковою:
Концепт - термін, що служить поясненню одиниць ментальних і психологічних ресурсів нашої свідомості й тієї інформаційної структури, що відображає знання й досвід людини; оперативна змістовна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи й мови мозку, всієї картини світу, відображеної у психіці людини.
С. А. Аскольдов першим запровадив термін «концепт» в російському мовознавстві
Концепт – уявна освіта, яка зміщає в процесі мислення безліч предметів одного і того ж роду. (Аскольдов , 1928 р.)
Суттєва ознака концепту функція “заміщення”
Аскольдов С. А.
(1871-1945)
Концепт виникає у свідомості людини
На основі лексичного значення слів На основі особистогота нородно-історичного досвіду
«Чим багатший досвід, тим ширші межі поняття та можливості для виникнення емоційної оболонки слова, в якій всі сторони поняття відображаються.» ( Ліхачов, 1993)
«Поняття не тільки мислитися, вони переживаються. Вони є предметом емоцій, симпатій і анпатій, а іноді навіть зіткнень.» (Степанов, 1997)
Проблемами концепту в сучасній лінгвоконцептології �
Розглянемо деякі питання, що є найважливішими для усвідомлення природи концепту:
По-перше, співвідношення концепту, поняття та значення. Дослідники в галузі лінгвоконцептології намагаються розвести поняття й концепт. Стверджується, що «всякий концепт - це поняття, але не всяке поняття - концепт» (У. А. Карпенко-Иванова). Поняття здебільшого розглядають як частину концепту, його ядерну структуру, сукупність інтегральних і диференційних ознак у ряді понять одного класу. Концепт передбачає залучення ще й чуттєвої, оцінно-емотивної, образної інформації. М. Алефіренко розглядає концепт як поєднання ядра (інтенсіоналу поняття) з імплікаціоналом – асоціативно-образним макрокомпонентом значення.
Проблемами концепту в сучасній лінгвоконцептології
Одні дослідники вважають їх повністю вербалізованими. Інші мовознавці розглядають концепт як частково вербалізовану одиницю концептосистеми. О. Кубрякова вважає, що «найважливіші концепти виражені в мові, але частина інформації представлена у психіці принципово іншим способом, тобто ментальними репрезентаціями іншого типу - образами, картинками, схемами».
Способи вербалізації концептуальної інформації визначає мова, її система, що склалася протягом тривалого часу і багато в чому сприяла концептуалізації. Однак концептуалізація є динамічним і більш нестійким процесом, ніж мовні зміни. Кожний історичний період у житті етносу вносить відповідні корекції до процесів концептуалізації згідно зі змінами світоглядних позицій, ідеології, норм моралі, оцінок і цінностей.
Проблемами концепту в сучасній лінгвоконцептології
В основу структури концепту покладені різноманітні ментальні репрезентації, ідеалізовані когнітивні моделі: пропозиції, схеми, фреймові мережі, сценарії, ментальні простори тощо. Більшість дослідників обстоюють польову модель концепту, яка містить ядро та переферію. Ядерна зона нерідко ототожнюється зі значенням відповідної ключової лексеми (З. Попова, І. Стернин). Периферія концепту представлена дистрибуцією ключового слова, асоціативними зв’язками з іншими концептами; поглибленою інформацією, суб’єктивними досвідними знаннями, конотативними елементами тощо
Проблемами концепту в сучасній лінгвоконцептології
З огляду на це О. О. Селіванова виокремлює типи концептів за параметром суб’єкта копцептуалізації, поділяючи їх на ідіоконцепти, властиві свідомості окремого індивіда; узуальні концепти, характерні для певної групи (наприклад, науковців певного фаху, представників певної професії або роду занять і т. ін.); етноконцепти, властиві всім представникам етнічної спільноти; загальнолюдські концепти, відомі всьому людству й репрезентовані в різних мовах.
Типологія концепту�
Дослідники виокремлюють такі типи концептів:
Залежно від ролі концептів у структурі свідомості вони непослідовно диференціюються на культурні, ментальні, міфологічні, ідеологічні, філософські, адже один концепт може розглядатися в кожному із наведених типів.
Висновки:
Таким чином, дефініцій поняття «концепт» в науковій літературі вже досить багато. При всій різноманітності варіантів тлумачення «концепт» одностайно визнається одиницею ментального простору. Він структурує знання про світ і відображає національну специфіку членування світу.
Список літератури
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !