2 of 22

Не просто слухати,

Не просто дивитися,

Не просто відповідати,

Дружно і плідно

а чути!

а бачити!

а міркувати!

працювати!

ДЕВІЗ УРОКУ

3 of 22

«СКРИНЯ»

4 of 22

ВІДРОДЖЕННЯ

5 of 22

ТЕМА:Заглиблення в людську психологію,

поетизація людини та краси її почуттів,

оспівування кохання й дружби

в сонетах Вільяма Шекспіра

Ти смерті й забуття минеш дорогу

І, відшукавши путь в людські серця,

Вперед ітимеш із віками в ногу,

Аж доки дійде світ свого кінця.

І в день суда ти житимеш у слові,

В піснях моїх, що сповнені любові.

В.Шекспір. Сонет № 55

6 of 22

Ты памятником без могилы стал.

Ты жив еще, покуда жив твой том

И мы для чтенья снабжены умом…

Ликуй, моя Британия! Твой сын

Над сценами Европы властелин.

Не сын он века, но для всех времен!

Бен Джонсон

7 of 22

«Асоціативний ряд»

8 of 22

СОНЕТ

італійсько – французький

(2 катрени і 2 терцени)

4+4+3+3

англійський (шекспірівський)

(3 катрени і 1 двовірш

з парним римуванням)

4+4+4+2

І. сонети, присвячені другові (1 – 126)

ІІ. сонети, присвячені коханій смаглявій леді (127 – 152)

ІІІ. сонети, в яких оспівується радість і краса кохання (153 – 154)

9 of 22

РОБОТА В ГРУПАХ.

ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ

ТА АНАЛІЗ СОНЕТІВ

10 of 22

ГРУПА № 1.

СОНЕТ № 66

Стомившися, вже смерті я благаю,�Бо скрізь нікчемність в роскоші сама,�І в злиднях честь доходить до одчаю,�І чистій вірності шляхів нема,

�І силу неміч забива в кайдани,�І честь дівоча втоптана у бруд,�І почесті не тим, хто гідний шани,�І досконалості ганебний суд,

�І злу - добро поставлене в служниці,�І владою уярмлені митці,�І істину вважають за дурниці,�І гине хист в недоума руці;��Стомившись тим, спокою прагну я,�Та вмерти не дає любов моя.

�Переклад Дмитра Паламарчука

ліричний герой

11 of 22

У сонеті № 66 Вільяма Шекспіра ліричний герой змальований як:

Змучений – втомлений несправедливістю та розчарований світом.
Зневірений – розчарований через моральний занепад суспільства.
Обурений – глибоко відчуває кривду та фальш, які панують навколо.
Одинокий – його почуття не знаходять відгуку, він ніби протистоїть світові.
Благородний – попри зневіру, прагне ідеалів честі та правди.
Бунтівний – хоча й виснажений, але не мовчить перед несправедливістю.
Трагічний – його внутрішня боротьба є болісною і драматичною.

12 of 22

ГРУПА № 2.

СОНЕТ № 116

Не буду я чинити перешкоди �Єднанню двох сердець. То не любов, �Що розцвіта залежно від нагоди �І на віддаленні згасає знов. ��Любов - над бурі зведений маяк, �Що кораблям шле промені надії, �Це - зірка провідна, яку моряк �Благословляє в навісній стихії. ��Любов - не блазень у руках часу, �Що тне серпом своїм троянди свіжі - �І щік, і уст незайману красу. �Той серп любові справжньої не ріже. ��Як це брехня- я віршів не писав, �І ще ніхто на світі не кохав.

Переклад Дмитра Паламарчука

13 of 22

У сонеті № 116 Вільяма Шекспіра ліричний герой стає як:

Вірний – переконаний у незмінності справжнього кохання.
Мудрий – завершить сутність істинних почуттів.
Непохитний – вірити, що справжня любов не змінюється під впливом особливостей.
Ідеалістичний – бачить любов як абсолютну, незламну цінність.
Величний – оспівує любов як силу, що керує долею людей.
Оптимістичний – переконаний, що справжнє кохання триває вічно.
Упевнений – твердо стверджує, що любов не залежить від часу і змін.

14 of 22

ГРУПА № 3.

СОНЕТ № 130

My mistress' eyes are nothing like the sun;

Coral is far more red than her lips' red;

If snow be white; why then her breasts are dun;

If hairs be wires, black wires grow on her head.

I have seen roses damasked, red and white,

But no such roses see I in her cheeks,

And in some perfumes is there more delight

Than in the breath that from my mistress reeks.

I love to hear her speak, yet well I know

That music hath a far more pleasing sound;

I grant I never saw a goddess go -

My mistress when she walks treads on the ground.

And yet, by heaven, I think my love as rare

As any she belied with false compare.

William Shakespeare

15 of 22

У сонеті № 130 Вільяма Шекспіра ліричний герой постає як:

Щирий – не ідеалізує кохану, описує її реально.
Дотепний – використовує іронію, висміюючи традиційні поетичні перебільшення.
Люблячий – попри відсутність зовнішньої досконалості, цінує кохану за її справжність.
Раціональний – не піддається ілюзіям, а бачить красу в істинності почуттів.
Оригінальний – відходить від шаблонних порівнянь, показує новий погляд на любов.
Відданий – підкреслює, що його почуття не залежать від зовнішності.

Таким чином, ліричний герой цього сонета – реаліст,

який цінує справжню любов понад зовнішні ідеали.

16 of 22

«МОЗКОВИЙ ШТУРМ». Визначте

коло тем і проблем, які порушує

Шекспір у своїй поезії

СОНЕТИ

ДРУЖБА

КОХАННЯ

СМЕРТЬ

КРАСА

ЖИТТЯ

СЕНС БУТТЯ

17 of 22

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ СОНЕТІВ

Автор	Данте (на межі епох – Середньовіччя та Відродження)	Петрарка (Відродження)	Шекспір (Пізнє Відродження)
Присвячення
Вид сонета
Основна думка
Тематика

Беатріче

Лаура

блакитноокий юнак

смаглява леді

італійський (4+4+3+3)

шекспірівський

(4+4+4+2)

оспівування жіночої краси і кохання

Кохана –

як божество, не має

індивідуальності

Кохання –

почуття гріховне

Гімн земній красі,

образ коханої

цілком земний

19 of 22

ТВОРЧА РУБРИКА

«ЦЕ ЦІКАВО І КОРИСНО

ЗНАТИ…»

«Я

ЗНАЮ,

ЩО…»

20 of 22