1 of 21

Загальні положення та принципи реформи шкільного харчування

2 of 21

Про реформу...

Реформа системи харчування у закладах освіти, розпочата в Україні у 2020 році, – це важливий крок до здоров’я і щастя дитини та суспільства тощо. Наразі це комплекс заходів, метою яких є зміна системи харчування – від норм споживання, технологічних процесів, підходу до закупівлі продуктів, послуг харчування та обладнання харчоблоків до поведінкових аспектів і суспільного сприйняття та розуміння здорового харчування й корисних харчових звичок.

Розробку та імплементацію реформи системи харчування в закладах освіти України започатковано з ініціативи першої леді Олени Зеленської. Реформу здійснюють профільні міністерства – освіти і науки, охорони здоров'я, економіки, окремі державні установи – Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Централізована закупівельна організація Державна установа «Професійні закупівлі», Державне підприємство «Прозорро», Центр громадського здоров’я МОЗ, Антимонопольний комітет України. Вона відбувається за підтримки міжнародних партнерів – Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, українсько-швейцарських проєктів DECIDE - “Децентралізація для розвитку демократичної освіти” та «Діємо для здоров'я», експертного середовища та найкращих українських фахівців, як-от команда Євгена Клопотенка CultFood, Асоціація дієтологів України, Національна асоціація громадського харчування.

3 of 21

Коли в Україні з'явилося нове меню це сочатку викликало хвилю невдоволення у батьків. Пропонуємо дізнатися, як харчуються учні в інших країнах світу.

Усе нове завжди сприймається важко, а зміни – навіть позитивні, – викликають супротив, адже до них потрібно підлаштовуватись.

4 of 21

Фінляндія – одна з небагатьох країн, в якій шкільне харчування є повністю безкоштовним.

Згідно з різними рейтингами, шкільна їжа у Фінляндії вважається однією з найкращих у світі. На національному рівні якісне шкільне харчування розглядається як інвестиція в майбутнє та турботу про здоров'я і добробут дітей. Йдеться не просто забезпечення учнів якимось поживними стравами, а про культуру споживання: в їдальнях дітей вчать основам збалансованого харчування, повазі до продуктів, застільному етикету.

Досить часто страви подаються у форматі «шведського столу»: дитина сама обирає, що та скільки їсти. При цьому викладачі наочно показують, якою має бути «здорова тарілка» та м'яко нагадують, що майже половину обіду мають складати овочі.

5 of 21

У Франції національної програми шкільного харчування як такої немає. Уряд розробляє рекомендації та нормативи, однак все фінансують та організовують саме муніципалітети. Шкільне харчування не безплатне, однак батьки сплачують 50% вартості обіду. Зазвичай, ця сума становить менше, ніж три євро.

Дуже цікавий момент, який вирізняє французьку систему харчування з-поміж інших: і діти, і вчителі харчуються однаково. Для обіду виділяють щонайменше 30 хвилин, а частіше годину. Філософія шкільного харчування спрямована на те, аби довести: їжа – не просто набір корисних речовин, а джерело задоволення.

6 of 21

В Японії дітям молодшої та середньої школи заборонено приносити їжу з дому: під час навчання школярі харчуються однаковими обідами, розробленими дієтологами.

Школи використовують ланч як нагоду розповісти більше про культуру харчування. Під час обіду вмикають відео, в якому пояснюють, що саме їдять діти, та як ці продукти впливають на їхнє здоров'я. Деякі заклади впроваджують ігри із визначення харчової цінності продуктів і страв.

Головна вимога при приготуванні страв для шкільного харчування в Японії: заборона на використання заморожених продуктів і продуктів глибокого перероблення. У середньому кожен ланч розрахований на 600-700 кілокалорій. Вартість одного обіду становить близько 2,5 доларів.

7 of 21

У школах Сполучених Штатів Америки кожен учень має свою картку, яку сканує на вході до їдальні. З підключеного до картки рахунку батьків автоматично знімають стандартну суму, але дитина може їсти все, що захоче.

Американське шкільне меню – це поєднання корисної їжі з улюбленою для дітей. Щодня вони отримують свіжі фрукти та овочі. Але й присутні улюблені дітьми страви – піца, спагеті, картопля фрі, сендвічі. Також їм дають соки, звичайне та шоколадне молоко, йогурти. Вся їжа гіпоалергенна.

У школу категорично не можна приносити (навіть для власного харчування дитини) горіхи та солодощі.

8 of 21

РЕФОРМА ШКІЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ.

ЩО ЗМІНИЛОСЯ САМЕ В Україні?

​

9 of 21

Норми споживання різних груп продуктів

ОВОЧІ

Різноманітні, сезонні, крім картоплі, свіжі, заморожені або квашені щодня на обід та разом із зеленню

Квашені овочі можуть пропонуватися не частіше ніж три рази на тиждень (по одному разу на обід )

10 of 21

Норми споживання різних груп продуктів

11 of 21

Норми споживання різних груп продуктів

12 of 21

Норми споживання різних груп продуктів

13 of 21

Норми споживання різних груп продуктів

14 of 21

Норми споживання різних груп продуктів

Птиця охолоджена/заморожена, крім водоплавної, 1 раз на тиждень під час обіду

Свинина, телятина, яловичина охолоджена/заморожена, нежирні (менше 15 грамів жиру на 100 грамів м’яса) частини тушки, маса порції без кістки три рази на тиждень під час обіду

15 of 21

Норми споживання різних груп продуктів

16 of 21

Опитування батьків учнів 1 – 4 класів

«.

17 of 21

18 of 21

19 of 21

20 of 21

21 of 21

І на останок...

«Зараз, під час війни, нагодувати корисно та якісно не менш важливо, ніж зігріти чи побудувати укриття. Все це – частина безпеки та наснаги дітей.