Пунктуаційні новації «Українського правопису» 2019 року
Підготувала:
Шитик Людмила Володимирівна
Основні питання
1. Оновлені правила пунктуації в «Українському правописі» 2019 р.
В останній редакції «Українського правопису» в дещо оновленому вигляді представлено пунктуацію. Уведено структурні підрозділи, яких не було в попередніх виданнях («Скісна риска», «Комбіноване вживання розділових знаків», «Правила рубрикації тексту і розділові знаки для оформлення пунктів переліку»), запропоновано рубрики до структурних підрозділів, де диференційовано вживання розділових знаків (коми, крапки з комою, двокрапки, тире) у простому і складному реченнях (назви підрозділів, на жаль, не уніфіковано).
2. Визначення функційного простору скісної риски як розділового знака
1. Скісна риска (/) закріплена за офіційно-діловим та науковим стилями як розділовий знак між однорідними членами речення та в інших подібних випадках у значенні, близькому як до єднального (=і), так і до розділового (=або) сполучників (із можливістю переважання в різних контекстах то одного, то іншого із цих значень): тенденції до синтетизму / аналітизму; системність / несистемність явищ; уживана на позначення року, що не збігається з календарним, напр.: у 2018/2019 навчальному році (без відступів до і після скісної риски).
2. Визначення функційного простору скісної риски як розділового знака
Використано комбінований єднально-розділовий сполучник і/або, рідше та/або (без відступів до і після скісної риски): порушення авторського і/або суміжних прав; «Типова освітня програма підвищення кваліфікації голів і/або членів правлінь об’єднань співвласників багатоквартирних будинків». Такі сполучення можуть набувати усталеності, різною мірою наближаючись до складних слів, і писатися з дефісом: купівля / продаж і купівля-продаж.
2. Визначення функційного простору скісної риски як розділового знака
2. Скісна риска позначає співвідношення яких-небудь величин, параметрів: співвідношення курсу гривня / долар.
3. Скісну риску використовують у графічних скороченнях (без відступів до і після скісної риски):
а) замість словосполучень та інших сполучень слів і складних слів (іменників і прикметників): п/в (поштове відділення), р/р (розрахунковий рахунок), з/п (за порядком: № з/п), т/к (телеканал), с/г (сільськогосподарський) та ін.;
б) у позначеннях складених одиниць виміру: км/год (кілометр за годину), Ф/м (фарад на метр) та ін. [Із ДСТУ 1997 р.: якщо швидкість, то прийменник за (кілометр за годину, бо долає за одну годину один кілометр), а якщо прискорення – то прийменник на (кілометр на год2).]
3. Уточнення позицій невживання та вживання крапки
Не ставимо крапку в таких випадках:
1. У кінці заголовків, у назвах на вивісках, печатках і штампах, на титульних аркушах книжок, журналів тощо – після імені та прізвища автора, назви твору, назв видавництва і місця видання тощо.
2. Після цитати або іншої текстової ілюстрації перед прізвищем автора чи вказівкою на інше їхнє джерело, наведене в дужках, якщо відповідне речення подано в рядок, крапку ставимо після дужок, напр.: Діалект – це мовне відкриття батьківщини (Л. Вайсгербер). Крапку після таких дужок ставимо в самому кінці речення й тоді, коли після цитати перед дужками вже стоять такі розділові знаки, як знак питання, знак оклику, три крапки, напр.: Поезія – це завжди неповторність… (Л. Костенко).
Якщо ж указівку на автора (джерело) наводимо нижче (у дужках чи частіше без них), зокрема в епіграфах, то після цитати ставимо крапку, а після такої вказівки її не ставимо. Наприклад, епіграф до роману О. Гончара «Твоя зоря»:
Твоя зоря — твоя судьба.
З народних уст
3. Уточнення позицій невживання та вживання крапки
3. В ініціальних (звукових, літерних і літерно-звукових) абревіатурах між літерами на позначення їхніх складників, напр.: НАН (Національна академія наук) України, НЕП і неп (нова економічна політика), НТКУ (Національна телевізійна компанія України) і под.
4. У графічних скороченнях, зокрема:
а) у скороченнях назв метричних мір та інших одиниць виміру: м (метр), мм (міліметр), г (грам), кг (кілограм), т (тонна), ц (центнер), л (літр) і под.; В (вольт), кВ (кіловольт), кгс (кілограм-секунда), лм (люмен), Мкс (максвел), Р (рентген), год (година), с (секунда), хв (хвилина);
3. Уточнення позицій невживання та вживання крапки
б) в інших графічних скороченнях, утворених стягненням звукового складу слова: грн (гривня), крб (карбованець), млн (мільйон), млрд (мільярд) і под., на відміну від скорочень, утворених усіченням складу слова, де крапку ставимо: дол. (долар), коп. (копійка), тис. (тисяча) і под.
5. Конкретизовано правило вживання крапки в кінці самостійних вставлених речень у дужках: Днина чудова. (Тепер у нас така погода, якої, здається, ціле літо не було.) Ми підіймаємось все вище та вище (М. Коцюбинський). Це стосується також поданих у дужках зауважень, приміток у межах цитати на зразок: Куренями в Січі звалися великі, довгі хати, в яких жили запорожці (примітка наша. – Ред.), «… (курсив мій. – Упоряд.)».
4. Удокладнення окремих позицій уживання знака питання
1. У кінці вставленого речення або після вставленого слова (словосполучення), вимовленого з питальною інтонацією: – А я замурував був у хижі дочку від Германії [Німеччини], то в управі так шмагали, що – вірите? – шкура на мені полопалася (О. Гончар).
2. У відтворенні реплік діалогу цей знак може передавати не вимовлене одним зі співрозмовників «німе запитання» (вираження нерозуміння, здивування, сумніву тощо): – Навіщо вам треба було це робити?! – ???.
4. Удокладнення окремих позицій уживання знака питання
3. У дужках усередині цитати або після тих чи тих цитованих уривків для вираження сумніву щодо наведеного матеріалу, критичного ставлення до його автора (тільки знак питання або знак питання в поєднанні з якими-небудь словами): Упорядники статистичних даних відзначають у передмові, що «переважна більшість (скільки це? – Рец.) населення з недовірою (!) ставиться до заявлених реформ», що «певна (?) частина опитаних узагалі не вірить в успіх реформ» (!!!) і, нарешті, що «час уже перевірити (?!) стан виконання попередніх обіцянок нашого керівництва» (З рецензії).
5. Уточнення правила вживання / невживання ком між однорідними і неоднорідними прикладками
1. Кому ставимо між однорідними прикладками, що характеризують предмет із якогось одного боку або вказують на різні близькі, суміжні його ознаки, напр.: Поет, прозаїк-оповідач, драматург, перекладач, історик і теоретик літератури, критик, фольклорист, громадський діяч – він [І.Франко] в усьому був однаково сміливий, самобутній і сильний (М. Рильський) – це сфери діяльності І. Франка; доктор філологічних наук, професор І. Петренко (науковий ступінь і вчене звання); Герой України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України Г. Ткачук (почесні звання й відзнаки).
5. Уточнення правила вживання / невживання ком між однорідними і неоднорідними прикладками
2. Якщо ж вони характеризують предмет цілком очевидно з різних боків, вони не є однорідними й між ними не ставимо коми: завідувач кафедри української мови доктор філологічних наук І. Петренко (посада й науковий ступінь); чемпіонка України з художньої гімнастики студентка М.Заруба.
3. У разі поєднання в одному ряду однорідних і неоднорідних прикладок відповідно розставляють і розділові знаки: завідувач кафедри української мови доктор філологічних наук, професор І. Петренко; професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України полковник медичної служби М. Іваницький.
5. Уточнення правила вживання / невживання ком між однорідними і неоднорідними прикладками
Прикладки, що стоять після означуваного іменника, відокремлюють комами незалежно від їхнього змістового навантаження: І. Петренко, завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор.
6. Унесення конкретних змін щодо правил уживання дужок
Рекомендовано послуговуватися, крім традиційних заокруглених (), квадратними [] та кутовими, або ламаними <>, дужками. Сфера зосередження квадратних дужок – науковий та офіційно-діловий стилі, які вимагають особливої точності й однозначності розуміння.
Ці дужки ставимо в таких позиціях:
1. Для розмежування в реченні внутрішніх (круглих) і зовнішніх (квадратних) дужок, коли можуть застосовувати дужки різної форми — круглі (як внутрішні) і квадратні (як зовнішні), напр.: Ця дослідницька стратегія охоплює аналізом учасників комунікації [мовців, фрагменти реального світу або світу образів (референтів)], що витворюють соціально-комунікативне тло (Т.Єщенко);
6. Унесення конкретних змін щодо правил уживання дужок
6. Унесення конкретних змін щодо правил уживання дужок
2. Для вставлення в текст цитати того чи того пояснення (у тих випадках, де в текстах загального призначення досить круглих дужок (див. п. 1), для відновлення скороченого в оригіналі слова: Хочемо ми чи не хочемо, логіка подій і певних соціальних процесів [пропуск. – Упор.] ми мусимо це визнати; до Р[іздва] Х[ристового] (з коментарів і вставок упорядника до видання творів М. Хвильового 1990 р.).
6. Унесення конкретних змін щодо правил уживання дужок
3. Для вказування на зроблений пропуск у тексті цитати – за допомогою трьох крапок, поміщених у дужки такої форми, з відступами між знаками з обох боків дужок (у текстах загального призначення для цього достатньо тільки вживання трьох крапок). Кутові дужки з трьома крапками всередині них і з відступами між знаками з обох боків ставимо на місці пропуску в тексті цитати в спеціальних текстах < … >.
6. Унесення конкретних змін щодо правил уживання лапок
6. Унесення конкретних змін щодо правил уживання лапок
Якщо з певних причин не вдається використовувати зовнішні і внутрішні лапки різної форми, то в кінці прямої мови або цитати лапки одного виду в безпосередній близькості не повторюються. Не можна писати, наприклад: «Це мій «Кобзар»», – сказав він. Лапки, що виділяють якесь слово (кілька слів) у кінці прямої мови або цитати, зберігаються перед зовнішніми закритими лапками тієї ж форми тоді, коли між ними стоїть знак оклику, знак питання або три крапки: «Ти дивився телефільм «Роксолана»?» – спитав він товариша.
На письмі (у рукописних текстах) «лапки-ла́пки» традиційно використовують у формі „…”.
7. Правила рубрикації тексту й розділові знаки для оформлення пунктів переліку
Для оформлення рубрик переліку (переважно в офіційно-ділових та наукових текстах) використовують такі способи членування тексту – з поданням кожної рубрики з абзацу або рідше в рядок.
1. У разі потреби в кількаступеневому членуванні тексту від ширших до вужчих за змістом його положень застосовуємо комбіновану систему літерно-цифрової нумерації:
Наприклад:
І. Текст. (А. Текст.)
1. Текст.
1) текст;
а) текст;
– римські цифри (з крапкою після них) або великі літери (з крапкою) – на найвищому рівні членування тексту (речення після них починається з великої літери, а в кінці його ставимо крапку);
7. Правила рубрикації тексту й розділові знаки для оформлення пунктів переліку
– арабські цифри (з крапкою) – на середньому рівні членування (речення після них починається з великої літери, а в кінці його ставимо крапку);
– арабські цифри (з дужкою після них) – на нижчому рівні членування (речення після них починається з малої літери, а в кінці його ставимо крапку з комою);
– малі літери (з дужкою) – на найнижчому рівні членування (речення після них починається з малої літери, а в кінці його ставимо крапку з комою).
7. Правила рубрикації тексту й розділові знаки для оформлення пунктів переліку
2. У разі такої ж потреби застосовують також, причому дедалі ширше, інший принцип – використання тільки арабських цифр (з крапками після них) з послідовним їх додаванням від однієї до більшої кількості:
1. Загальні положення
1.1. Національна академія наук України (далі – НАН України) ....
1.2. НАН України у своїй діяльності керується Конституцією України…
1.3. НАН України є правонаступником Академії наук України…
7. Правила рубрикації тексту й розділові знаки для оформлення пунктів переліку
3. Якщо ж немає потреби в такому ступеневому членуванні тексту, звичайно використовують арабські цифри з крапкою і ще частіше – арабські цифри з дужкою та малі літери, напр.:
Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я <…> і т. д. (Конституція України).
7. Правила рубрикації тексту й розділові знаки для оформлення пунктів переліку
Особливо це застосовують тоді, коли перелік подають у рядок:
Комп’ютер складається з: а) системного блока; б) монітора; в) клавіатури (у таких випадках замість крапки з комою можна використовувати й кому, а двокрапка перед переліком не обов’язкова).
4. Використовують також спосіб абзацного членування тексту при переліку за допомогою тире:
12.6. Президія НАН України за рекомендацією загальних зборів відповідного відділення НАН України:
– призначає на посаду керівника наукової установи НАН України;
7. Правила рубрикації тексту й розділові знаки для оформлення пунктів переліку
– за наявності вмотивованих заперечень, оголошує новий конкурс, призначивши виконувача обов’язків керівника наукової установи НАН України на строк не більш як шість місяців (Статут Національної академії наук України).
Використана література
1. Степаненко М. Правописна практика доби незалежності. Полтава : ПНПУ імені В.Г.Короленка, 2021. 96 с.
2. Український правопис. НАН України. Київ : НВП «Видавництво “Наукова думка” НАН України», 2019. 392 с.