1 of 6

Урок 13. �Становлення козацького стану

2 of 6

Реєстрове козацтво

  • Після об'єднання Великого князівства Литовського з Польським королівством (1569 р.)., новоутворена держава - Річ Посполита - гостро потребували військової сили для захисту кордонів і воєн із сусідами. Тому доволі швидко владні кола цих держав звернули увагу на козацтво й намагалися його залучити до своєї військової системи.
  • Перший достеменно відомий факт вербування козацького підрозділу на довготривалу службу поза українськими землями мав місце під час литовсько-московської війни 1534–1537 рр. У 1560 р., у черговій литовсько-московській війні, знову було навербовано козацькі підрозділи.

3 of 6

У 1572 р. за короля Сигізмунда ІІ Августа на

постійну службу було наймано 300 осіб. Козаки мали бути вписані у певний реєстр. Від цього вони й дістали назву «реєстрові». Тих, хто не потрапив до реєстру, називали нереєстровими,

або випищиками. Офіційно вони титулувалися

як Військо Запорозьке, або Військо Низове.

​

4 of 6

  • У 1578 р. король Стефан Баторій до оплати додав реєстровим козакам ще й дозвіл на перебування на південній Київщині. Тут у м. Трахтемирів (нині село в Черкаській області) було засновано козацький шпиталь і арсенал. До кінця століття чисельність реєстру збільшилася до 1000 осіб.
  • Козацтво вважало, що реєстр — це офіційне визнання його як окремого суспільного стану і підтвердження його прав. Саме тому однією з головних вимог було збільшення реєстру. Щодо чисельності, то на Січі намагалися не виписувати певного реєстру козаків, а лише приймати гроші на утримання всього Війська Запорозького. Цей аспект, а також намагання закріпити за собою управління певною територією було причиною конфліктів у відносинах як усередині козацької спільноти, так і з урядом Речі Посполитої.

5 of 6

Формування козацького стану

  • Безпосереднім ядром козацтва були так звані слуги-бояри, які вважали себе князівськими вояками.
  • У XVI ст. на землях Центральної України існувало певне населення, яке не було селянами, несло військову повинність, пам’ятало про старі привілеї від великих князів, проте не мало фактичних прав і гарантій з боку держави. Тому перед козацтвом, як нащадком слуг-бояр великих князів, постала необхідність зафіксувати себе в соціальній структурі держави як певний привілейований стан, єдиним обов’язком якого була військова служба.
  • Таким чином, козацтво існувало як окрема група населення, об’єднана способом життя та інтересами. А з появою реєстрового війська фактично козацтво оформилося як певний стан. Хоча офіційно уряд Речі Посполитої не визнавав за козаками такого статусу.

6 of 6

Використані джерела

В.С. Власов. Історія України : підр. Для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закладів. – Київ : «Генеза», 2016. С.53-58.

Інтернет-ресурси

http://mon.gov.ua

http://uk.wikipedia.org/

http://oipopp.ed-sp.net/

Завдання:

  • Вивчити § 12, п.1-2
  • Опрацювати матеріал презентації