Урок 40. Дата: 06-10.02
Господарство та повсякденне життя Давньої Греції
1. Особливості господарського життя
Господарство
Торгівля
Скотарство
Землеробство
Ремесло
Оранка землі
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
МОЛОКО
МОЛОКО, СИР, М’ЯСО
М’ЯСО, ЯЙЦЯ
Землеробство
Ремесло
Мармур, мідь, золото, дерево, срібло, залізо
Будівництво, скульптура, ювелірна справа, ковальство, ткацтво, гончарство, кораблебудування
Торгівля
Внутрішня
Зовнішня
Налагодження зв’язків з іншими державами
Наладження внутрішніх господарських зв’язків, розширення внутрішнього ринку
2. Звичаї та побут давніх греків
Харчування греків
Обід
Сніданок
Вечеря
хліб зі шматком сиру та декілька оливок
зазвичай подавали шматок хліба, змочений у вині
подавали частіше за все ячмінну кашу або хліб з овочами. Як приправи
використовували коріандр і кунжут
був єдиними солодощами на
столі стародавнього грека
готували з винограду. Виноград збирали у вересні. Спочатку виноград м’яли ногами у великих чанах. Потім розчавлену виноградну масу поміщали під прес, віджимали і розливали сік у великі глеки — піфоси, де він поступово перетворювався на вино.
Заможні люди харчувалися більш різноманітно. Вони більше споживали риби, м’яса, могли дозволити собі хліб з пшениці
Будинок багатого грека
Грецькі будинки розташовувалися навколо внутрішнього дворика.
У внутрішньому дворику стояв вівтар, тут же проходило все господарське життя. З нього вели двері до кімнат першого поверху із земляною підлогою, яка пізніше замінюється мозаїчною.
Вікна, що виходили на вулицю, були маленькими, розташовувалися практично під дахом і зачинялися віконницями.
Грецькі будинки були розділені на дві частини: чоловічу та жіночу. На чоловічій половині греки зустрічалися з друзями,влаштовували гулянки. На жіночій — працювали: пряли, ткали, вишивали.
Жінка вважалася повновладною господинею будинку: в її руках були рахункові книги та ключі від комор, їй підпорядкувалися всі слуги-раби, від неї залежало процвітання сімейних справ.
Меблів було мало. В основному це були дерев’яні стільці: «тронос» —
крісло господаря будинку, лавки, стільці із зігнутою спинкою. Столи були маленькими, оскільки їли та спали на «ложах» — дерев’яних лавах. Шаф не було, замість них для одягу та іншого краму використовували скрині.
Вулиці грецьких полісів були кривими та настільки вузькими, що, виходячи з двору, треба було стукати у двері, щоб, відчинивши її, не вдарити перехожого.
О д я г, в з у т т я , п р и к р а с и ,
з а ч і с к и
І чоловіки, і жінки драпірувалися
у тканини, обертаючи їх навкруги тіла у вигляді туніки або плащу. Тканина обиралася залежно від погоди та достатку: вовна, льон, виляск, іноземні прозорі тканини.
Жінки носили хітони — плаття, яке робили з одного прямокутного шматка тканини. Таке плаття закріплювалося на плечах шпильками чи брошками і підв’язувалося поясом.
У прохолодну пору накидали на плечі гиматій. Гиматій — прямокутна накидка, розмір та щільність якої могли бути різноманітними.
Чоловіки теж носили туніки. Молоді чоловіки, виходячи з будинку,
надягали короткі, до коліна, туніки. Літні та заможні люди зазвичай вдягалися в туніки до щиколоток.
Чоловіки носили гиматій, який обертали навколо тіла, перекинувши один кінець через плече. Іноді його надягали
поверх туніки.
Багато греків ходили босоніж майже весь час, особливо вдома. Виходячи на вулицю, надягали шкіряні сандалії або черевики. Мандрівники
та наїзники носили високі півчобітки.
У зачісках греки слідували моді. Волосся у чоловіків ставало все коротшим, а обличчя були гладко голені. Жінки зі свого волосся робили складні зачіски, прикрашені стрічками, діадемами, шарфами або сітками. Любили греки ювелірні прикраси.
3. Дозвілля греків
спілкуватися з людьми та вдосконалювати себе,насолоджуватися красою, набиратися розуму й знань
Жити
Друзі і співрозмовники збиралися в цирульнях (перукарнях), на лавочках або в гімназіях. Грецькі гімназії — це зелені парки з банями, стадіонами та приміщеннями для спортивних вправ (вони називалися палестрами); тут же були й портики (коридори з колонами замість стін) для прогулянок, зали для шкільних занять і вчених бесід.
Будь-який громадянин міг вправлятися в боротьбі, гуляти з друзями, слухати розумні суперечки. Греки любили театральні вистави, вважали театр «школою життя». Але найбільше афіняни любили зустрічатися за святковим столом.
Щодня то в одному, то в іншому будинку збиралося невелике, на 9–
10 чоловік, товариство; жінки до цього гуртка не допускалися. Господарі й гості розташовувалися на обідніх ложах: греки їли напівлежачи. На початку бенкету подавалося частування, а потім, помивши руки, співтрапезники бралися за чаші, в які наливалося вино, розведене водою (пити нерозбавлене вино вважалося варварством).
Головне задоволення учасники бенкету отримували не стільки від їжі та пиття, скільки від застільної бесіди. Говорили зазвичай про мистецтво, філософію, державні справи. Тому грецькі й римські автори філософські твори писали у вигляді розмови учасників бенкету. Деякі давні філософські твори так і називали‑
ся — «Бенкет».
1.Опрацювати § 36
2.Переглянути матеріал презентації
Використані джерела: