3 of 42

ВСТУП В ДИСЦИПЛІНУ

ОДНІЄЮ З ГОЛОВНИХ УМОВ СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ УКРАЇНИ Є ЇЇ ВХОДЖЕННЯ У СВІТ СУЧАСНИХ КУЛЬТУРНИХ НАДБАНЬ. АДЖЕ САМЕ СФЕРА КУЛЬТУРНИХ ЗНАНЬ СПРИЯЄ ФОРМУВАННЮ В ОСОБИСТОСТІ ШИРОКОГО СВІТОБАЧЕННЯ, ОРІЄНТОВАНОГО НА ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ГУМАНІСТИЧНІ ЦІННОСТІ.

4 of 42

В ПРОГРАМІ ЮНЕСКО “ОСВІТА ТА �НАВЧАННЯ В XXI СТ.” �ВІД 22 ЧЕРВНЯ 1992 Р. ЗАЗНАЧАЛОСЯ:

“Виникає потреба вийти за межі однієї культури. Ніколи ні одна культура та її окремий етап не дають відповіді на питання. Настав час зібрати мудрість з усіх планет”.

Текст надписи

5 of 42

Дане положення особливо актуальне для України, яка протягом тисячоліть свого існування була нерозривно пов’язана з культурами східних та західних народів. Але вже в найдавнішій пам’ятці слов’янської культури “Повісті минулих літ” було зроблено першу спробу опису культури русичів та її відмінності від культури інших народів.

6 of 42

Культура відіграє важливу роль у розвитку творчих здібностей людини, впливає на всі сфери її життєдіяльності – працю, побут, дозвілля, дає оцінку і норму способу життя особистості, що базуються на вироблених людством за час тисячолітньої історії загальнолюдських нормах моралі.

Профорієнтованість молодої людини в питаннях зародження, становлення, розквіту і здобутків вітчизняної та зарубіжної культур є актуальною і нині.

7 of 42

Програмна анотація�

1. Вступ в дисципліну.
2. Поняття і сутність культури як явища.
3. Методологічні підходи до вивчення поняття “культура”.
4. Типи та форми культури.
5. Структура і функції культури.
6. Принципи класифікації культурної еволюції.
7. Концепції походження культури.
8. Предмет культурології як науки про культуру.

8 of 42

�� ВИКЛАД ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ І� ВІТЧИЗНЯНОЇ КУЛЬТУР ЙТИМЕ В ХРОНОЛОГІЧНОМУ ПОРЯДКУ ТА ВКЛЮЧАТИМЕ� СЛІДУЮЧІ РОЗДІЛИ І ТЕМИ:

Розділ I. Теоретичні аспекти культури.

1.Предмет культурології як науки про культуру. Суть і сутність культури. Функції культури. Культура і цивілізація.
2.Походження і головні етапи розвитку культури. Виникнення мистецтва. Первісна культура.

Розділ II. Основні етапи розвитку світової культури.

3. Культура Стародавнього Сходу.
4. Культура Античності.
5. Культура Середньовіччя. Культура Візантії.
6. Культура епохи Відродження.
7. Культура Нового часу і Просвітництва.
8. Європейська культура XIX – XX ст..

9 of 42

Розділ III. Основні етапи розвитку культури України.

9.Культура східних слов’ян.
10.Культура Київської Русі.
11.Українська культура XIV – XVII ст..
12.Українська культура XVIII - XIX ст..
13.Українська культура XX ст..
14.Національна культура в сучасній Україні. Єдність і взаємозалежність світової та національної культур.

10 of 42

«КУЛЬТУРА»

Походить від латинських слів colo, colere (щось вирощувати, доглядати,обробляти);
Звідси – culturare (вирощений, оброблений людською працею, доведений до досконалості);
Спочатку ці слова стосувалися праці на землі, згодом їх стали вживати у широкому значенні – стосовно духовно-практичної діяльності людини.

11 of 42

�� ТЕРМІН “КУЛЬТУРА” НАБУВ� САМОСТІЙНОГО ЗНАЧЕННЯ В XVIII СТОЛІТТІ.

Культура – це історично обумовлений ступінь розвитку людини і суспільства, який виражається у результатах матеріальної та духовної діяльності людей, це ставлення до самого себе, до інших людей, до живої і неживої природи, суспільства.

12 of 42

�� ОСНОВОЮ КУЛЬТУРИ Є ЗНАННЯ� І ПРАЦЯ ЛЮДИНИ.�

Практичне застосування знань з галузі теорії культури спрямоване на виховання в людей цивілізованості, високої культури мислення, гуманізму, моральності.

13 of 42

ТИП КУЛЬТУРИ – ЦЕ ЛАНЦЮГ ВІД ЖИТТЄВОГО СЕНСУ ДО ЙОГО ВТІЛЕННЯ В ДІЮ.

Немає жодної особи чи спільноти, повністю позбавлених культури.

Існують різні історичні типи культур:

Національні.
Світова.
Класові.
Професійні.

Серед них перше місце посідає світова культура.

14 of 42

ІСТОРИЧНІ ТИПИ КУЛЬТУРИ.�

Світова культура – це вікова сукупність культур цілісного світу, це найвищі досягнення і рівень національних культур різних народів, що стали загальнолюдським надбанням.

15 of 42

�� НАЦІОНАЛЬНА КУЛЬТУРА – �ТІСНО ПОВ’ЯЗАНА З ПОНЯТТЯМ “НАЦІЯ”, �“ЕТНОС” І СТАНОВИТЬ СУКУПНІСТЬ �ЕКОНОМІЧНИХ, ПОЛІТИЧНИХ, ПОБУТОВИХ, �МОВНИХ, ОБРЯДОВИХ, МОРАЛЬНИХ ЧИННИКІВ.�

Рівень культури народу, людини чи суспільства залежить від менталітету нації, людини і рівня розвитку суспільства.

Своєрідність національної культури, її неповторність, оригінальність виявляються в духовній сфері: літературі, мові, музиці, живопису, релігії, філософії, традиціях.

Матеріальну сферу національної культури становить уклад економічного життя, культура господарювання, традиції праці і виробництва.

16 of 42

ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ РОЗВИТКУ ВІДБУВАЄТЬСЯ � КОНКРЕТИЗАЦІЯ КУЛЬТУРИ, � ВІДГАЛУДЖУЮТЬСЯ ПЕВНІ � ЇЇ РІВНІ:

Культурні епохи (епоха Середньовіччя, епоха Відродження);
Національні (українська, польська, англійська);
Регіональні(первісна, антична, слов’янська);
Класові (селянська, робітнича, буржуазна).

17 of 42

�� ЗА КОНКРЕТНИМИ НОСІЯМИ � ВИДІЛЯЄТЬСЯ КУЛЬТУРА:�

Міська і сільська.

Професійна і молодіжна.

Культура сім’ї і особистісна.

Класова і етнічна.

18 of 42

СЛОВО “КУЛЬТУРА” НАЛЕЖИТЬ ДО ЧИСЛА ТИХ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ ЧИ НЕ НАЙЧАСТІШЕ.

Ми чуємо:

“культурна людина”,
“некультурна людина”,
висока культура,
первісна культура,
сільськогосподарська культура,
художня культура,
політична культура,
технічна культура,
правова культура,
культура побуту,
фізична культура.

19 of 42

ТАКИМ ЧИНОМ:

Сукупнісний результат продуктивної діяльності людей

Певні цінності та норми поведінки людини, особистісний рівень всебічного розвитку і місце людини в соціальному і природному оточенні

У загальному вигляді культура –це

У вузькому, особистісному розумінні, культура - це

20 of 42

�КУЛЬТУРУ УМОВНО ПОДІЛЯЮТЬ:

Матеріальна культура – сукупність засобів виробництва і матеріальних благ, що створюються людською працею на кожному етапі суспільного розвитку та сама праця людини.

Розподіл, споживання і використання засобів виробництва і матеріальних благ – це рівень розв’язання економічних, побутових і соціальних проблем, від яких у певній мірі залежить рівень життя людини та розвитку суспільства. У матеріальній культурі присутні духовні початки, оскільки вона є втіленням ідей, знань і завдань людини.

21 of 42

� �� ДУХОВНА КУЛЬТУРА

пов’язана з словом “дух” і означає нематеріальний початок, визначає рівень інтелектуального, морально-естетичного розвитку людини, стан її душі і якостей, які формуються і розвиваються у неї: совість, свідомість, почуття, інтуїція.

Структурні елементи духовної культури:

- інтелектуальні (наука, освіта);

- естетичні (мистецтво, література);

- етичні (мораль);

- соціальні (мова, побут, звичаї, право,

політика);

- релігійні.

22 of 42

�� РОЗВИТОК МАТЕРІАЛЬНОЇ І ДУХОВНОЇ� КУЛЬТУРИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:

Соціально-економічних відносин;
Політичних подій;
Історичних передумов;
Соціального стану людини, суспільства;
Інтелектуального рівня особистості, сформованого світогляду та системи цінностей.

23 of 42

ФОРМИ КУЛЬТУРИ – ЦЕ ФОРМИ, У ЯКИХ ІСНУЄ, ЗБЕРІГАЄТЬСЯ І РОЗВИВАЄТЬСЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЗНАКОВИЙ ЗМІСТ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ.

Вони виступають як засоби, за допомогою яких визначаються умови, необхідні для задоволення і розвитку людських потреб.
У різних народів, у різні історичні часи склалися різні культурні форми як засоби задоволення потреб: релігійні уявлення, обряди, мистецтво, спортивні ігри, святкові ритуали.

Різдвяні колядки

Великодні писанки

24 of 42

ФОРМИ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКОЇ КУЛЬТУРИ:

Філософія;
Наука;
Мистецтво.

25 of 42

НАЙБІЛЬШ ВЕЛИКІ ТИПИ КУЛЬТУРНИХ ФОРМ:

Національні культури;
Регіональні культури;
Цивілізації.

26 of 42

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА, СОЦІАЛЬНА РОЗРІЗНЕНІСТЬ В УМОВАХ ІСНУВАННЯ ЛЮДЕЙ ПРИЗВОДИТЬ ДО ВИНИКНЕННЯ СУБКУЛЬТУР, ЩО Є КУЛЬТУРНИМИ ФОРМАМИ ОКРЕМИХ ПРОШАРКІВ НАСЕЛЕННЯ, КЛАСІВ, СОЦІАЛЬНИХ ГРУП:

Культура монастиря.
Культура елітна.
Молодіжна культура.
Культура села і міста.
Масова культура.
Професійна субкультура.
Субкультура карно-злочинного світу.
Релігійні субкультури.
Субкультура національних меншин.

27 of 42

�� СКЛАДНИЙ І БАГАТОПЛАНОВИЙ ХАРАКТЕР� КУЛЬТУРИ ЯК СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНОГО � ЯВИЩА ЗУМОВЛЮЄ ЇЇ� БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ:

Пізнавальна функція полягає в тому, що культура розкриває перед людиною досягнення людства в історичному пізнанні світу, на основі культурних надбань людина черпає знання про себе і світ.
Світоглядна функція культури проявляється в тому, що вона синтезує в цілісну й завершену форму всю сукупність чинників духовного світу особи – пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінних, вольових.

28 of 42

Інтегративна функція - виражається в здатності об’єднувати людей незалежно від їх світоглядної й ідеологічної орієнтації,національної приналежності у певні соціальні спільноти, а народи – в світову цивілізацію.
Комунікативна функція – зводиться до передачі історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадкоємності та формування на цій основі різноманітних способів і типів спілкування між людьми.
Оцінно-нормативна функція – реалізується через систему цінностей і норм, які служать регуляторами суспільних відносин, культурно-духовними орієнтирами на певному етапі розвитку суспільства.

29 of 42

ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ � КУЛЬТУРНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ:�СПРОБИ ПЕРІОДИЗУВАТИ РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЛИ МІСЦЕ ЩЕ В АНТИЧНУ ЕПОХУ.

Давньогрецький письменник Гесіод (VIII ст. до н. е.) поділяв всю історію людства на п’ять віків:

1) золотий;

2) срібний;

3) мідний;

4) героїчний;

5) залізний.

30 of 42

Ж.Кондорсе виділяв в історії людства послідовно змінювані ступені господарської діяльності: �1)полювання і рибальство;�2) скотарство і землеробство�

Шотландський філософ �А. Фергюсон історію людства поділяв на три епохи (XVIII – XIX ст.):

Дикість.
Варварство.
Цивілізація.

31 of 42

ДАТСЬКИЙ ВЧЕНИЙ К.ТОМПСОН, СПИРАЮЧИСЬ НА АРХЕОЛОГІЧНІ ДАНІ, ВВІВ ПОНЯТТЯ ТРЬОХ ВІКІВ:

Кам’яний;
Бронзовий;
Залізний.

32 of 42

У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ. ВАЖЛИВЕ МІСЦЕ В НАУЦІ ПОСІВ ЕВОЛЮЦІОНІЗМ �( ІДЕЯ ЛЮДСЬКОЇ ЕВОЛЮЦІЇ)

Еволюціоністи найбільш цікавилися питаннями шлюбно-сімейних відносин.Початок вивчення історії сім’ї поклав швейцарський етнограф І.Баховен. Розвинув цю концепцію американський етнограф Л.Морган у праці “Стародавнє суспільство”, намітивши схему еволюції сімейно-шлюбних відносин із послідовною їх зміною:
Кровноспоріднена сім’я (шлюби між родичами одного покоління);
Пуналуальна (заборона шлюбів між кровними родичами одного покоління);
Парна сім’я;
Патріархальна;
Моногамна.

Л.Г. Морган

33 of 42

� ВИВЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ, СУТНОСТІ� КУЛЬТУРИ МАЄ СВОЮ ІСТОРІЮ І � ЗНАЙШЛО СВІЙ ВИЯВ У РІЗНИХ � КОНЦЕПЦІЯХ.

1. Богословські концепції культури, в яких термін культура вживається в значенні культу ( лат. Cultus – вшанування, поклоніння) і суть її полягає в процесі осмислення божественного в природі та історії.
2.Просвітницькі концепції культури, в центрі уваги яких знаходився історичний “дух народу”, виражений у результатах діяльності людей, у характері суспільних порядків та інститутів, народних звичаях і традиціях.
3. Німецькі культурологічні школи (культура – це здатність індивіда піднятись від примітивного чуттєвого існування до морального буття, за якого людина дістає змогу діяти вільно в ім’я мети, яку вона сама ставить перед собою відповідно до морального обов’язку).
4. Концепції культурних переворотів або концепція циклічного розвитку культури , суть якої полягає в поділі історичного процесу на періоди (цикли).
5. Революційно-демократична концепція культури - це власна концепція культурно-історичного розвитку українського народу.

34 of 42

�� ТЕОРІЯ КУЛЬТУРИ ПОРІВНЯНО МОЛОДА НАУКА, ХОЧА� ПЕРШІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПРО КУЛЬТУРУ БЕРУТЬ СВІЙ� ПОЧАТОК В АНТИЧНОМУ СВІТІ��

��

З кінця XVIII ст. зростає потяг вчених європейських країн до вивчення власної народної культури у зв’язку з розвитком націй та формування національної свідомості. Внаслідок цих процесів, у XIX ст., обсяг нагромаджених знань про культуру досяг такого рівня, коли стало необхідним їх теоретичне осмислення.

35 of 42

� �� ЛЕСЛІ УАЙТ (1900-1975 РР.)�

Відомий американський культуроантрополог загальну теорію культури як науки назвав – культурологією, обгрунтувавши необхідність виокремлення культурології з системи інших наук.
Виникнення перших концепцій культури, що пояснюють її формування, механізми функціонування, і є початком формування культурології як науки.

36 of 42

КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Наука про зміст і суть культури як соціально-історичного явища, про особливості культурного процесу народів та регіонів планети; про закономірності розвитку культури, яка розвивається протягом всього історичного часу.

Як самостійна окрема наука

сформувалася в XIX столітті.

37 of 42

�� УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРОЛОГІЧНА� ДУМКА МАЄ СВОЮ ІСТОРІЮ �

У науковому відношенні яскраво вираженою була культурологічна концепція Кирило-Мефодіївського братства,членами якого були М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко, які висували ідею звільнення слов’янських народів від ярма гнобителів.

П. Куліш

М. Костомаров�

38 of 42

�

Проводили просвітницьку роботу і виступали за навчання українською мовою члени гуртка “Руська трійця”, до якої входили М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький.

39 of 42

О. Огієнко, висунув концепцію історії культури українців від найдавніших часів, являється автором праці “Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу;
Широко розгорнулися дослідження української культури в діаспорі, написані і видані:�1) курс лекцій для студентів Українського технічно-господарського інституту в Подебрадах “Українська культура” ( 1940 р.),�2) тематична тритомна “Енциклопедія українознавства” (1949 р. Мюнхен-Нью-Йорк),�3) “Нариси з історії нашої культури” (Є. Маланюка в 50-х рр.),�4) “Тисяча років української культури” (М.Семчишина в 1956 р.).�

40 of 42

У ПРАЦІ ЗА РЕДАКЦІЄЮ І.КРИПЯКЕВИЧА “ІСТОРІЯ� УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ” (1937 Р.) ЗРОБЛЕНО ГЛИБОКИЙ АНАЛІЗ ПОБУТУ, ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ, ТЕАТРУ.

У працях І.Франка вперше зроблено філософсько-світоглядне опрацювання цілісної концепції історії української культури від найдавніших часів до кінця � XIX ст.

41 of 42

ТЕОРІЯ КУЛЬТУРИ ПОСІДАЄ ОСОБЛИВЕ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ГУМАНІТАРНИХ НАУК.

Доля людської культури і знань про неї залежить від того, чи зуміє людство скористатися, закладеним у надрах культури творчим потенціалом, і зупинити натиск вандалізму, моральної розбещеності, тоталітаризму, щоб спрямувати суспільне життя в русло всебічного розвитку та соціальної справедливості.

1 of 42

2 of 42