Історія Чернігова (кінець XVIII – поч. ХХ ст.)

Економічний, культурний, політичний розвиток

Розвиток міста

У 1782 Чернігів став центром Чернігівського намісництва Російської імперії, а 1797 — Малоросійської губернії, з 1802 — Чернігівської губернії. Тоді місто нараховувало близько 4 000 мешканців, у 1844 році їх кількість збільшилася до 12 000, 1897 — до 27 000, 1913 — до 35 000.

Одним з перших губернаторів на Чернігівщині був Олександр Олексійович Фролов-Багреєв

Введення імперських порядків привело до знищення міського самоврядування. Замість магістрату, з 1785 р. міське управління здійснювала «шестигласна дума», Щоб знищити пам'ять про колишні свободи, замінили і герб міста — на одноголового орла

Розвиток міста

Бюрократичний апарат виріс, створили новий план міста на основі принципів регулярної забудови — з прямими вулицями і прямокутними кварталами, однак він майже не враховував історичної забудови, що привело до часткового знищення старого міста. Більшість старих кварталів перепланували. З найдавніших вулиць центру міста залишилась лише вулиця Гонча.

Під час реконструкції зруйнували й більшість споруд Борисоглібського монастиря, які слугували основними приміщеннями чернігівського колегіуму. Знесли й сотні житлових будинків, які не вписувались у нові квартали

Зв’язок, транспорт

Станом на 1845 р., у місті встановлено 97 вуличних ліхтарів, на початку 50-х років у Чернігові з населенням понад 14 тис. жителів працювало 12 невиликих підприємств.

Протягом майже всього XIX ст. важливе транспортне значення мала Десна. Вона виконувала роль транзитної транспортної артерії, оскільки нею перевозили промислові товари з центральної Росії до південних губерній.

У 1846 р. на Десні з'явився перший пароплав, а регулярне судноплавство розпочалося з 1860-х рр.

У 1859 р. чернігівці отримали телеграфний зв'язок. У 1863 р. закінчили будівництво шосе Чернігів — Київ, а у 1891 р. проклали вузькоколійну залізницю від станції Крути.

Міська реформа

У 1870 р., під час проведення численних державних реформ, почало діяти «Міське положення», за яким у Чернігові створили нову думу. Керівниками і гласними думи були відомі й авторитетні чернігівці Василь Хижняков, Аркадій Верзилов, Ілля Шраг (фото)

Розвиток міста

У 1875 р. дума відкрила міський банк, який став одним з перших подібних установ у Російській імперії. В наступні десятиріччя велась модернізація міської інфраструктури — брукували вулиці, проводили електричне освітлення, проклали водогін. Важливо відзначити, що міська дума прислухалась до думки вчених і прийняла доленосне для Чернігова рішення — брати воду не з Десни, а з артезіанських свердловин. Перші з них були просвердлені в Ялівщині, водогін почав діяти з 1880 р., а остаточно проблему водопостачання вирішили у 1889 р.

Культурний розвиток

У 1877 р. зусиллями громадськості було відкрито громадську бібліотеку. В Чернігові з'явився і один з найкращих українських музеїв, створений на основі колекції Василя Тарновського, подарованої ним місту у 1899 р.

Василь Тарновський був не єдиним меценатом в Чернігові. На кошти Судієнків збудували пансіон чоловічої гімназії, а князь Долгорукий спорудив приміщення жіночої гімназії.

Хоча Чернігів не був великим містом, він і далі, у другій половині 18 століття зберігає значення великого культурного центру. Визначними культурними діячами того часу у Чернігові були: О.Щадунський, Дмитро Пащенко (автор монографічного опису Чернігівського намісництва), генеральний суддя Григорій Милорадович, письменник О. Лобисевич, історик М. Марков та інші. На культурному ґрунті Чернігова в кінці 18 — на початку 19 століття згуртувалося коло українських «дворянських патріотів», які боронили автономні права України й вимагали визнання дворянських прав для козацького стану.

У Чернігові працювали історики: О. Лазаревський, граф. Г. Милорадович, О. Ханенко, брати Микола і Митрофан Константиновичі, А. Верзилов, П. Дорошенко та ін.; етнографи О. Маркевич, О. Шишацький-Ілліч, С. Ніс, байкар Л. Глібов, статистики — О. Русов, В. Варзар, П. Червінськмй, В. Шликевич та ін. Дехто з них належав до Чернігівської Громади, однієї з радикальніших в Україні.

У 1897 р. в чернігівському будинку Дворянських зборів відбувся перший кіносеанс, а перший кінотеатр в місті — "Кінєматограф ілюзіон", відкрився у 1907р.

Початок ХХ ст.

Революційні події 1905—1907 років лише злегка торкнулися провінційного Чернігова. Тільки восени 1905 року в місті пройшов загальний страйк, припинили роботу водопровід і електростанція, закрилися навчальні заклади. Основні події відбувалися в сільській місцевості, де селяни палили поміщицькі садиби.

У цей час мешканець Чернігова, відомий український письменник Михайло Коцюбинський написав в Чернігові повість «Fata Morgana», в якій описує селянські бунти в губернії.