Історичні особи,
лицарі-оборонці
рідної землі
Урок історичної правди
«Чи не той то хміль», «За Сибіром сонце сходить». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою
Тема
• Дайте визначення пісні як літературному жанру і твору мистецтва. Назвіть різновиди пісень, наведіть приклади.
• Яких ватажків-борців за справедливість і захисту інтересів народу ви знаєте? Чим ці герої запам'яталися вам?
• Для чого народ складав пісні про своїх захисників?
• Які риси характеру притаманні народним героям?
• Про які історичні події згадується у піснях?
Бліц-опитування
Інтелектуальна розминка
Відео
Українська народна пісня – це сторінка історії, частинка нашої душі. В народній пісні – біль і радощі часу, які через століття стають нашими болями й радощами. Без цього немає пісні, як немає і жодного мистецького твору.
Володимир Дрозд
Чи не той то Хміль
«Гронування»
Гетьман
Запорозької Січі
У бою під Жовтими Водами
6 травня 1648 р.
українські війська під керівництвом
Богдана Хмельницького
здобули першу велику перемогу у визвольній війні 1648—1654 рр.,
яка й оспівується в пісні.
Перша битва Національно-визвольної війни сталася в урочищі Жовті Води. Польська армія в ній зазнала поразки.
Богдан ( Зиновій) Михайлович Хмельницький (1595— 1657) - гетьман Запорозької Січі і всієї України з 1648 р. Народився у 1595 році в сім’ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького, який служив у корсунсько-чигиринського старости осадником, тобто засновником нових поселень.
Михайло Хмельницький осадив містечко Чигирин, а пізніше, коли дістав посаду чигиринського підстарости, — хутір Суботів, який став його родовим маєтком.
Мати Богдана була козацького роду з Переяслава.
Богдан з дитинства спостерігав пригнічення і страждання українського народу, який не бажав підкорюватися панству. Хлопчик вбирав вільний дух козацтва, що впливало на формування характеру майбутнього гетьмана.
Під його керівництвом українське військо здобуло ряд перемог над польською шляхтою і визволило більшу частину України.
8 січня 1654 р. на раді в Переяславі було проголошено про возз’єднання України з Росією, після чого скоро і завершилась визвольна війна. На раді була підписана угода, яка забезпечувала адміністративну та економічну самостійність України, проте ще за життя Хмельницького ця угода порушувалась.
На другій (чорній) раді була підписана угода між московськими послами і Юрієм Хмельницьким, але вже зі значними обмеженнями проти угоди з Хмельницьким. А з 1666 р. московські воєводи, які взяли під свою владу українські міста і ввели військові загони, почали переписувати населення і обкладати податками.
«Батю Зинов» — так любовно називав народ свого ватажка, високо шануючи його за політичну мудрість. Під керівництвом Богдана Хмельницького український народ здобув ряд блискучих перемог над шляхетською Польщею, навіки уславивши свого гетьмана в думах і піснях.
Народнопісенний прийом художнього протиставлення дає змогу виділити в персонажа його козацький характер, непримиренність до ворогів, що є невід’ємними рисами захисника Вітчизни:
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Хміль – витка рослина з плодами-шишками, з яких виготовляють дріжджі, пиво.
А з чим ви порівняли б гетьмана Хмельницького?
Розгляньте репродукцію картини невідомого художника «Богдан Хмельницький». Чи співпадає образ гетьмана, зображений на картині, з народним уявленням про нього?
Устим
Кармалюк
Один з народних месників, що боровся проти кріпосницького гніту на Поділлі
у 1813-1835 роках.
Народ склав про нього багато пісень. Найбільш поширеною є пісня «За Сибіром сонце сходить»: збирачі народних творів записали близько двадцяти її варіантів.
Відео
Асесор (з латинської) — судовий чиновник у царській Росії.
Ісправник (з російської) — начальник поліції.
«Я багатих розбиваю, бідних награждаю, а так гроші розділивши, сам гріха не маю».
В судових актах, церковних записах та метриці іменують його по різному: Устим, Августин, Севастіан, Устіан, Василь. Існує і кілька варіантів звучання прізвища: Кармалюк, Кармелюк, Кармалюк, сам він, переховуючись, інколи називав Василем Гавриленком .
Устим народився у сім’ї кріпаків, його батьки Яким та Олена були кріпаками поміщика Пігловського в селі Головчинці Літинського повіту Подільської губернії.
У народній пісні так змальовується життя земляків Кармалюка:
В Головчинцях на риночку осавул гасає,
Усіх селян на панщину нагаєм зганяє.
Плаче батько, плаче мати, плачуть малі діти,
Ніщо їсти, ніщо пити, тяжко
в світі жити.
Доведені до відчаю знущанням Пігловського, селяни зверталися зі скаргами до подільського губернатора і навіть до царя, але все марно. Устим змалку бачив злидні і голод, з 7 років працював у панському дворі, багато зазнав кривди. Він брав близько до серця не лише особисті кривди, а й гірку долю інших покріпачених селян.
У 1806 році Устим одружився з дівчиною -кріпачкою Марією Щербою, яка народила йому трьох синів – Остапа, Івана, Тараса.
Але чи може бути сімейне шастя у кріпаків?
За непокірливий характер Пігловський віддає Устима у солдати у 1812р. до уланського полку в Кам’янці-Подільському. А служба тоді була 25 років, за найменшу провину солдата чекало тілесне покарання, багато солдатів не доживали до кінця служби або поверталися додому каліками. Тому Кармалюк тікає разом з іншим кріпаком Данилом Хроном і обирає тернистий шлях боротьби проти панського гніту і не
зійшов з нього до кінця свого життя.
Двадцять три роки народний месник боровся проти панів-кріпосників. Кармалюка декілька разів ловили, катували, кидали до в’язниці, засилали на каторгу в Сибір. Однак розумний, сміливий, винахідливий Кармалюк щоразу втікав з тюрми та каторги і знову очолював народних месників. І знову горіли палаци, і знову від одного тільки імені Кармалюка тремтіли багатії, прислужники російського царату.
А він зі своїми побратимами зненацька налітав на маєтки можновладців, забирав їхнє добро і миттєво зникав. Усе відібране в багатіїв роздавав бідним.
Тому і мав скрізь вірних друзів, які завжди допомагали йому вибратися на волю з тюрми чи втекти зі сибірської каторги.
Цікавим є те, що за роки боротьби він так і не нажив власного добра, собі на прожиття заробляв пошиттям чобіт. Є свідчення селян, що Кармалюк був чоловіком справедливим, карав панів, які знущалися з людей. Про це підтверджує і народна пісня:
З багатого хоч я й візьму –
Убогому даю.
Отак гроші поділивши,
Я гріхів не маю.
У 1830—1835 роках повстанські загони Кармалюка нараховували близько 20 000 осіб. Ці загони вчинили багато нападів на багатіїв. Пани боялися й ненавиділи повстанців, а кріпаки сподівалися, що народні месники визволять їх з неволі.
У 1835 році на 48 році життя Кармалюк був убитий не у відкритому бою, а із засідки боягузом-шляхтичем.
Робота
з текстом
1. Що змусило Кармалюка повстати проти панства? Як про це сказано в пісні?
2. Як ви розумієте рядки:
Зовуть мене розбійником,
Що людей вбиваю,-
Я багатих убиваю,
Бідних награждаю.
3. Чи можна Кармалюка називати розбійником? Чому? У чому проявилася його ненависть до панства і любов до народу? Підтвердіть свою відповідь словами пісні.
4. Як ви розумієте такі рядки: «Хоч, здається, не в кайданах, /А все ж не на волі» ? «Хоч, здається, світ великий, / Ніде ся подіти»?
5. Розкажіть, як у вчинках Кармалюка проявляється його ненависть до панства і любов до народу. До чого прагнув Кармалюк? Чи міг він у ті часи здійснити свої прагнення? Як і коли була повалена влада багатіїв?
6.Знайдіть у пісні риторичні запитання, окличні речення. Поясніть, які почуття вони виражають.
7. Виділіть у пісні слова, за допомогою яких виражено почуття й настрій Кармалюка.
8. Хто ненавидів і боявся народного месника? Чи вважає Кармалюк себе винним? Відповідаючи, посилайтесь на текст.
9. Чим подобається вам Устим Кармалюк?
10. Визначте, які з наведених прислів’ їв близькі своїм змістом до окремих висловів «Пісні про Устима Кармалюка». Які з цих прислів’їв можна віднести до народного героя?
Бідному лише робота і скорбота.
У пана брати — своє вертати.
Хто сам у злиднях плаче,
той і другого недолю бачить.
За панське гріха нема.
Добрій людині добра й пам’ять.
Василь Андрійович Тропінін і його картина
«Молодий український селянин Кармалюк».
Робота над репродукцією картини
Що ви можете сказати про вираз обличчя Устима Кармалюка? Говорять, що очі - дзеркало душі людини. Про що «говорять» очі народного улюбленця?
За словами сучасників народного героя, він був кремезною людиною вище середнього зросту, волосся мав світло-русяве, вуса, лице округле, очі блакитні. Розмовляв чисто українською мовою, але також вільно володів російською, польською і єврейською мовами.
Робота над репродукцією картини
- Чи погоджуєтеся ви з думкою, що риси героя підтверджують його гуманність і високу духовність.
- Яку інформацію несе зображений одяг ?
- Якими фарбами художник зображає свою картину ?
Домашнє завдання. Керуючись планом, дайте письмову відповідь на одне із запитань:
1) Що я дізнався з історичних пісень про минуле українського народу:
а) захист рідної землі від турецько-татарських нападів;
б) боротьба трудящих проти багатіїв.
2) За що й як саме прославляє народ у своїх піснях Б.Хмельницького, Івана Сірка, Морозенка, Кармалюка:
а) мужність і непоборність народних героїв;
б) їх вірність і відданість вітчизні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Література:
- Апанович О. М. Розповіді про запорозьких козаків./ О.М. Апанович .- К.: Дніпро, 1991.
- Гетьмани України.- Харків: Промінь, 2011.
- Губарев В. К. Історія України: Універсальний ілюстрований довідник. / В.К. Губарев. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008.
- Журавльов Д. В. Визначні битви та полководці української історії. / Д. В. Журавльов. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013.
Інтернет-ресурси: