1 of 21

2 of 21

Обдарований від природи Тарас Шевченко рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Все ними малює: стіни, лави, стіл в хаті і на дворі, в себе і у гостях.

3 of 21

Про свою пристрасть до писання і малювання Кобзар оповів у вірші “А.О. Козачковському”�

Довго те діялось. Ще в школі,��Таки в учителя – дяка,��Гарненько вкраду п’ятака –��Бо я було трохи не голе.��Таке убоге – та й куплю��Паперу аркуш. І зроблю��Маленьку книжечку. Хрестами��І візерунками з квітками��Кругом листочки обведу.��Та й списую Сковороду��Або “Три царіє со дари”

4 of 21

Талант художника проявився рано, значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” або “Жіноча голівка” датований самим автором ще 1830 році. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника.

5 of 21

Селянська родина. 1843р. Полотно, олія.

Він став одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям, основоположник критичного реалізму в українському мистецтві.

Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу.

6 of 21

Тема українського, простого народу та жіночої долі була згустком крові, що запеклась у його серці. �

Катерина. 1842р. Полотно, олія.

Сліпа з дочкою. 1842р. Папір, олівець, сепія.

Циганка-ворожка.1841р. Папір, акварель.

7 of 21

Свої пейзажі Шевченко - художник не компонував, а змальовував краєвиди, які бачив перед собою. Саме тому в його робочих альбомах ми знайдемо багато начерків дерев, бур’янів, хат, церков.�

Тополя.1839-1840р. Папір, олівець.

Хата батьків у Кирилівці. 1843. Папір,олівець.

8 of 21

Пейзажні малюнки Шевченка 1843 – 1847 рр. можна поділити на дві групи: малюнки, на яких зображено сільські краєвиди і пейзажі, на яких відтворені історичні та архітектурні пам’ятки.

В Решетилівці.1845. папір, туш, сепія, акварель.

9 of 21

Воздвиженський монастир у Полтаві . 1845. Папір, сепія, акварель, туш.

Почаївська лавра з півдня. 1846. Папір, акварель.

Костел св. Олександра у Києві. 1846. Папір, акварель.

10 of 21

  • Офорт – це гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.�

Видубицький монастир.1844. Папір, офорт.

У Києві. 1844. Папір, офорт.

Судня рада. 1844. Папір, офорт.

Однією з перлин української національної графіки є “Живописна Україна”. Це альбом офортів Шевченка.

11 of 21

Його твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка. �

Жінка на колінах перед монахинею. 1840-1842р.

Старости. 1844р. Папір, офорт.

Казка.1844. Папір, офорт

12 of 21

Велике місце в Шевченковому доробку належить портретам. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В Академії продовжував роботу в цій галузі. Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів.

13 of 21

14 of 21

Автопортрети Тараса Шевченка — власні зображення, що їх створював Тарас Шевченко протягом усього життя

15 of 21

Багато з них не дійшли до нашого часу і відомі лише з листування художника чи спогадів його сучасників.

Кількість автопортретів Шевченка важко піддається обліку.

16 of 21

17 of 21

Навіть всупереч царській забороні під час заслання у Казахстан Шевченко багато малював, і став першим живописцем цього краю. З великою симпатією і теплотою малював він побут казахів, і через це користується величезною повагою казахів аж до сьогодні.

18 of 21

Пожежа в степу. 1848. Папір, акварель.

Гористий берег острова Ніколая 1848-1849. Папір, акварель.

Укріплення Іргизкала 1848-1850

19 of 21

Киргизеня, 1856-1857. Папір, сепія

Дерева Мангишлаку 1851-1852. Папір, сепія, туш, білило

Хлопчик розпалює грубку �1848-1849. Папір, сепія

20 of 21

Серед творчої спадщини Шевченка є ряд робіт на релігійну тематику.

Визволення апостола Петра з темниці 1836. Папір, сепія, олівець

Розп'яття 1850

Покарання колодкою. 1856-57. (малюнок із серії «Притча про блудного сина»)

21 of 21

Дослідники спадщини Кобзаря підкреслюють, що поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків – майже 1200. Сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство.