Обдарований від природи Тарас Шевченко рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Все ними малює: стіни, лави, стіл в хаті і на дворі, в себе і у гостях.
Про свою пристрасть до писання і малювання Кобзар оповів у вірші “А.О. Козачковському”�
�Довго те діялось. Ще в школі,��Таки в учителя – дяка,��Гарненько вкраду п’ятака –��Бо я було трохи не голе.��Таке убоге – та й куплю��Паперу аркуш. І зроблю��Маленьку книжечку. Хрестами��І візерунками з квітками��Кругом листочки обведу.��Та й списую Сковороду��Або “Три царіє со дари”
Талант художника проявився рано, значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” або “Жіноча голівка” датований самим автором ще 1830 році. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника.
Селянська родина. 1843р. Полотно, олія.
Він став одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям, основоположник критичного реалізму в українському мистецтві.
Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. �
Тема українського, простого народу та жіночої долі була згустком крові, що запеклась у його серці. �
Катерина. 1842р. Полотно, олія.
Сліпа з дочкою. 1842р. Папір, олівець, сепія.
Циганка-ворожка.1841р. Папір, акварель.
Свої пейзажі Шевченко - художник не компонував, а змальовував краєвиди, які бачив перед собою. Саме тому в його робочих альбомах ми знайдемо багато начерків дерев, бур’янів, хат, церков.�
Тополя.1839-1840р. Папір, олівець.
Хата батьків у Кирилівці. 1843. Папір,олівець.
Пейзажні малюнки Шевченка 1843 – 1847 рр. можна поділити на дві групи: малюнки, на яких зображено сільські краєвиди і пейзажі, на яких відтворені історичні та архітектурні пам’ятки.
В Решетилівці.1845. папір, туш, сепія, акварель.
Воздвиженський монастир у Полтаві . 1845. Папір, сепія, акварель, туш.
Почаївська лавра з півдня. 1846. Папір, акварель.
Костел св. Олександра у Києві. 1846. Папір, акварель.
Видубицький монастир.1844. Папір, офорт.
У Києві. 1844. Папір, офорт.
Судня рада. 1844. Папір, офорт.
Однією з перлин української національної графіки є “Живописна Україна”. Це альбом офортів Шевченка.
Його твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка. �
Жінка на колінах перед монахинею. 1840-1842р.
Старости. 1844р. Папір, офорт.
Казка.1844. Папір, офорт
Велике місце в Шевченковому доробку належить портретам. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В Академії продовжував роботу в цій галузі. Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів.
Автопортрети Тараса Шевченка — власні зображення, що їх створював Тарас Шевченко протягом усього життя
Багато з них не дійшли до нашого часу і відомі лише з листування художника чи спогадів його сучасників.
Кількість автопортретів Шевченка важко піддається обліку.
Навіть всупереч царській забороні під час заслання у Казахстан Шевченко багато малював, і став першим живописцем цього краю. З великою симпатією і теплотою малював він побут казахів, і через це користується величезною повагою казахів аж до сьогодні.
Пожежа в степу. 1848. Папір, акварель.
Гористий берег острова Ніколая 1848-1849. Папір, акварель.
Укріплення Іргизкала 1848-1850
Киргизеня, 1856-1857. Папір, сепія
Дерева Мангишлаку 1851-1852. Папір, сепія, туш, білило
Хлопчик розпалює грубку �1848-1849. Папір, сепія
Серед творчої спадщини Шевченка є ряд робіт на релігійну тематику.
Визволення апостола Петра з темниці 1836. Папір, сепія, олівець
Розп'яття 1850
Покарання колодкою. 1856-57. (малюнок із серії «Притча про блудного сина»)
Дослідники спадщини Кобзаря підкреслюють, що поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків – майже 1200. Сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство.