Художня культура України ХХ століття

Образотворче мистецтво

10 клас

Художня культура “розстріляного Відродження”

• Українська художня культура ХХ століття сповнена протиріч, досягнень і втрат. Соціальні потрясіння, жахливі світові війни, революції, надмірна політизація суспільного життя негативно позначилися на розвитку національної культури.
• Складні умови політичного протистояння
• Еміграція або загибель митців
• Знищення безлічі культурних цінностей

Сплеск української культури 20 років ХХ століття. Основи “українського Відродження”

Головні здобутки української культури:

• Заснування українських університетів
• Створення нових україномов. навч. закладів
• Збільшення кількості українських підручників
• Заснування національної бібліотеки України, Національної галереї мистецтв, Українського національного театру та ін.
• Але вже у 30 роках минулого століття почалося винищення української культури. Тому на противагу “українському Відродженню” 20 років 30 роки називають добою “розстріляного ВІдродження”.

Український авангард

Представники нових художніх течій орієнтувалися на європейське мистецтво: реалістичний метод не відповідає культурним потребам сучасного суспільства.

​

Стрімкий злет великих авангардистів: Казимир Малевич, Олександр Богомазов, Георгій Нарбут, Олександр Архипенко, Олександра Екстер

Казимир Малевич (1879 - 1935) –художник-авангардист, �один із засновників кубофутуризму. �Писав також у стилі неопримітивізму “Три жінки на дорозі”

Олександра Екстер (1882 - 1949)

 «Эскиз костюма к драме

И. Ф. Анненского «Менада» 1916 г.

Олександр Богомазов (1880 - 1930) – визначний теоретик українського авангарду

Автопортрет 1911 р.

“Іграшки” 1914

Георгій Нарбут (1886 - 1920)

• Один із найвидатніших графіків сучасності. Знавець стародавнього мистецтва і геральдики. Ілюстрував книги “Малоросійський гербовник” та ін., розробив проекти Державного Герба і Печатки української держави.
• Г.Нарбут – автор перших українських банкнот і поштових марок.
• Визначне досягнення Нарбута й усієї української графіки – “Українська абетка”.

Архітектура

• В українській архітектурі помітний слід залишили такі напрями як раціоналізм та конструктивізм (д/з): споруда Держпрому у Харкові (Серафимов та ін).
• Український модерн (європейські прийоми і форми): високі дахи з перепадами, лоджії з трапецієподібними завершеннями, вікна зі скошеними верхніми кутами.
• Василь Кричевський (1872 - 1952) (займався архітектурою, дизайном, малярством, книжковою і станковою графікою, театральною декорацією, оформленням кінофільмів, був одним із фундаторів Української академії мистецтв, професором і керівником низки вищих шкіл у Києві та Львові). В українському стилі спроектував близько 20 будинків. Будинок Полтавського губернського земства спроектований у традиціях укр. народ. арх. (краєзнавчий музей). Музей Шевченка на Чернечій горі у Каневі (конструктивність).
• Найвищі його досягнення пов’язані з “синтетичними мистецтвами”

Будинок Полтавського земства

Будинок із жбанами. м. Харків

Бекетова лінія. м. Харків

• Владислав Городецький (1863 - 1930). Життя, овіяне легендами. Храми, палаци, маєтки, музеї, лікарні, фабрики та ін. Будівничий модерну. Використовує різні архітектурні стилі.
• Власний маєток на вулиці Банковій, так званий “Будинок з химерами” (модерн, 1903 р.).
• Химери – скульптор
• Еліо Саля.

Скульптура

• Мистецтво скульптури в Україні не мало таких сталих національних традицій, як, наприклад, живопис. У першій половині ХХ століття розгорнуте будівництво сприяло розвиткові не тільки монументальних, а й станкових форм скульптури.
• Іван Кавалерідзе. Його твори прикрашають площі і вулиці наших міст і донині: пам’ятник княгині Ользі у Києві, Т.Шевченку у Ромнах і Полтаві, Г.Сковороді у Лохвиці та ін. Останній твір Кавалерідзе – пам’ятник Ярославу Мудрому біля Золотих Воріт (модель Кавалерідзе 1958 р.).
• Василь Бородай – ціла епоха в укр. обр. мистецтві. Монументальна пластика. Монумент Батьківщини-матері в меморіальному комплексі “Український держ. музей історії ВВв 1941 – 1945 р.р.” (7 років). Пам’ятник Кобзареві у Нью-Йорку. Станкова пластика (портрети). Пам’ятник Лесі Українці, скульптурна композиція “Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь” (Київ).
• Паркова скульптура. Основні теми скульпторів: боротьба радянського народу проти фашистських загарбників, образи людей праці, інтелігенції та ін.

Живопис

• Михайло Бойчук – один із найяскравіших представників укр. обр. мистецтва початку ХХ ст. Творчість орієнтована на осмислення спадщини всього європейського монументального мистецтва. Національний стиль через злиття традицій українського примітивізму й візантизму. Монументальне мистецтво, техніка мозаїки та фрескового живопису. Бойчуківці виконали три монументальні розписи: Луцькі казарми у Києві, Червонозаводський театр у Харкові, санаторій поблизу Одеси. Усі бойчуківці репресовані, розписи знищені.
• М.Самокиш, Ф.Кричевський, О.Шовкуненко: драматичні події революції, громадянської війни, характерні прикмети дійсності, риси нової людини.
• Микола Самокиш – основоположник радянського батального мистецтва (“Розвідка”, “Бій за прапор”, Атака”).

М.Бойчук “Дівчина”

Харківський будинок з комуналками,

де помирають останні розписи

М.Самокиша

​

​

• Федір Кричевський: філософський зміст вічних тем життя – любові, надбань, втрат (триптих “Життя”).
• Олександр Мурашко. Париж (“Дівчина у червоному капелюсі”, “Паризьке кафе”).
• Батьківщина: життя народу (“Селянська родина”). Першим почав брати участь у виставках за межами країни (Париж, Венеція, Мюнхен, Берлін). Імпресіонізм.

​

• І.Труш (пейзажі Придніпров’я, Буковини, портрети І.Франка, Лесі Українки).
• О.Кульчицька – автор картин на антивоєнні теми.
• К.Трохименко, О.Шовкуненко – індустріальна тематика

Графіка

• У перші роки відбудови народного господарства Радянської України мистецтво графіки мало задовольняти запити новоутворених видавництв. Художні інститути Києва, Харкова, Одеси: поліграфічні факультети.
• Швидке зростання видавничої справи та періодичної преси сприяло розвитку книжкової графіки. Ілюстрування книг: І.Їжакевич (“Сорочинський ярмарок” М.Гоголя, “Катерина” Т.Шевченка) – реалізм, глибоке проникнення у зміст творів.
• Розвиток гравюри.
• Графік В.Касіян: оформлення книг “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” М.Гоголя, до творів І.Франка, звертається до образу Т.Шевченка (літографії).
• Г.Якутович – автор багатьох книжкових ілюстрацій (розкриття образів літ. творів). Від ліногравюр (контраст чорного і білого) до площинно-декоративних композицій (І.Франко “Захар Беркут”).