УРОК 33

Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних у повісті

Григора Тютюнника «Климко»

Пора року, описана у повісті «Климко» - осінь.

Пригадайте

Чи вірним є наведене твердження? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст повісті.

Климко прокинувся від холодної роси… і побачив над собою скам'яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени

ТАК

Ні

Климко йшов до Слов’янська, бо чув, що там можна дістати солі.

Десь там, біля тих гір, чув од людей Климко, було велике місто Слов'янськ, а поміж горами, просто на землі, лежала брилами сіль, — бери скільки здужаєш.

ТАК

Ні

Климко жив удвох з матір’ю.

Климко жив удвох з дядьком Кирилом, відколи осиротів.

ТАК

Ні

Дядько Кирило працював машиністом паровоза.

Дядько Кирило був машиністом великого паровоза ФД і ходив на роботу коли як: то вранці, то вдень, то посеред ночі…

ТАК

Ні

Найбільшою радістю Климка було пограти з дядьком у шахи.

Пригадайте

Чи вірним є наведене твердження? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст повісті.

Це була найбільша радість Климкова — покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися…

ТАК

Ні

Климко боявся залишатися сам уночі в бараці.

Климко й не боявся ночей, тому що барак майже ніколи не спав увесь. 

ТАК

Ні

Після смерті дядька Кирила Климка хотіла забрати до себе тітка Мотя.

​

Після похорону тітка Мотя довела Климка до барака, заплакала біля порога й сказала:

— Може б, ти до мене перейшов?

ТАК

Ні

Сухарів на дорогу Климкові дала тітка Мотя.

Сухарів дав Климкові на дорогу дід Бочонок, станційний аптекар і дядьків Кирилів товариш. 

ТАК

Ні

Сухарів у Климка швидко не стало, бо вони були червиві.

Пригадайте

Чи вірним є наведене твердження? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст повісті.

Сухарів хватило б надовше, якби вони були не червиві

ТАК

Ні

Дід Бочонок, споряджаючи Климка у дорогу, порадив йому сторонитися людей.

Бочонок вивів Климка за ворота і сказав:

— Глядися ж у дорозі. А краще — пристань до якихось добрих людей…

ТАК

Ні

Найбільшою проблемою Климка у дорозі була нестача харчів.

​

Найстрашніше сталося тоді, коли він, перепочивши, підвівся, щоб іти, і впав: ноги не вдержали, їх ніби одняло.

ТАК

Ні

Щоб зарадити обмороженню ніг Климко вирішив йти швидше.

Климко збагнув, що краще йти повільніше, але йти і йти без упину, аніж поспішати 

ТАК

Ні

Як Климко йшов до Слов’янська (136 км), а сіль

була в Артемівську ( зараз Бахмут)

Працюємо над змістом твору

• Де почав мешкати Климко після того, як згоріла станція?
• З чого складалося «хазяйство» Климка? Зачитайте

Того задушливого від полум'я і диму серпневого дня, коли згоріла станція, Климко знайшов собі притулок у невеличкій кімнатці на шахтній сортувальні, де була колись вагова. Товсті кам'яні стіни вагової і зовні, й зсередини були густо вкриті чорною кіптявою: зовні від вугільної куряви й штибу, що лежав тут-таки, одразу за ваговою, високими кучугурами; зсередини — від диму з круглої чавунної грубки-"буржуйки", що виходила іржавою трубою надвір через бляшану шибку у вікні. Ще у ваговій стояв старий конторський стіл. за яким сидів колись вагар і важив вагони з вугіллям; стіл ряхтів од великих і малих чорнильних плям.

Климко переніс із гуртового барачного погреба ті запаси, що вони мали з дядьком про осінь: шестеро відер дрібної картоплі-"розовки", два кусники сала, старого,

жовтого зверху, та з десяток цибулин — і зажив у ваговій сам-один.

• Що можна сказати про умови життя хлопця?
• Чи було Климкові сумно? Чому?
• Чим допоміг Климкові Зульфат?

​

Працюємо над змістом твору

• Як в творі описується Зустріч Зульфата з Климком? Зачитайте

…Зульфат Гарєєв, давній Климків товариш. Прибіг захеканий, з гарячими рум'янцями на гострих смуглих вилицях, і так зрадів зустрічі, що схопив Климка в оберемок і носив його поперед себе, до хрускоту стискаючи ребра. Зульфат був дужий хлопчик, хоча й нижчий від Климка, вважай, на голову.

— А я бігав-бігав по висілку, — видко, зліплюючи слова, заговорив Зульфат. — Сюди-туди... фух!.. Питаюся: де Климка? Хто бачив Климку? Немає Климки, ніхто не бачив... А ти осьде! Хорошо! У-у-у, хорошо!

Климко на те лише всміхався. Він дуже зрадів Зульфатові і мовчав тільки тому, що завжди був небалакучий у товаристві. Він любив слухати і тихо всміхався, або сумнів, або напружувався весь, уявляючи те, про що розповідав товариш.

• Про які риси вдачі Климка ми дізнаємося з цього уривку?

Працюємо над змістом твору

• А що ми знаємо про Зульфата?
• Як автор описує його зовнішність? Зачитайте

Вузькі й такі чорні, що аж різучі, Зульфатові очі на мить заплющилися (так він робив завжди, коли йому треба було поміркувати) і враз гаряче зблиснули…

• На що це вказує?

Не лише зовнішність, але й ім’я та прізвище хлопчика вказує на його татарське походження. Прізвище «Гарєєв» походить від татарського імені «Гарей», що означає «вельмишановний», а ім’я Зульфат – «кучерявий». До речі, якщо дослідити поширеність цього прізвища на території України, то можна помітити, що воно характерне для сходу України і Донецької області, яка й описується у творі. Можна зробити припущення, що цей персонаж був реальним, адже нам відомо, що твір Григора Тютюнника має автобіографічну основу.

Працюємо над змістом твору

• Що передувало голоду у селі?

• Як люди намагалися врятуватися від голоду?

​

• Що найчастіше люди хотіли віднайти на базарі?

• Кого одного разу Климко зустрів на базарі?

​

• Що ви можете розказати про цю людину?

Працюємо над змістом твору

• Чому, на вашу думку, Наталя Миколаївна не захотіла міняти свою сукню?
• Як відреагували на реакцію бороданя хлопця?
• Чому, на вашу думку, Климко запропонував Наталі Миколаївні піти жити до нього?
• Як він це зробив? Зачитайте

— Наталю Миколаївно... — Климко зупинився і подав учительці її трояндову сукню, яку досі ніс під полою дядькової діжурки. — Не треба вам нічого промінювати, а переходьте — це ми вас із Зульфатом удвох просимо, — переходьте жити до нас. Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо...

— Все помагать будем! — вигукнув Зульфат, зблиснувши на Наталю Миколаївну гарячими відданими очима. — А Олі я колиску принесу. У нас є. Залізна! Батько сам у депо зробив, як я оттакенький був. У кузні гнув, електрозваркою варив!

• Як відреагувала на пропозицію хлопців вчителька?

Працюємо над змістом твору

• Як жилося хлопцям з Наталією Миколаївною?
• Хто про них турбувався?
• У зв’язку з чим у Климка виникла ідея піти по сіль?
• Кому він про це сказав?

Працюємо над змістом твору

• Куди попрямував Климко, дібравшись до міста?
• Чому на базарі гроші не цінувались?
• Після якої новини « Климка обсипало жаром»?
• Хто вразив Климка на базарі?
• Свідком чого стає Климко?
• Чому поліцаї шукали молодих?
• Як вдалося Климку й дядьку врятувати дівчину?
• Які риси характеру проявив Климко?
• Охарактеризуйте швеця.

​

​

​

​

​

​

​

Працюємо над змістом твору

— Давайте, скільки є, — сказав швець, — та вибирайте собі взувачку, яка на вас дивиться. — Тоді подумав і додав: — А може, хлопчик поміг би вам тачку додому правити, а ви йому дома вже солі досипали б іще, га?

— Я вам, тітонько, води наношу, дров нарубаю чи ще щось зроблю, що скажете. Чесне слово! — Климко похапцем розкрутив дротинку на кишені і простяг жінці всі гроші, дивлячись на неї вгору хворими очима.

Жінка зажурено подивилася на нього:

— Не треба мені грошей, хлопчику. Я тобі й так на сиплю з півпуда, а то й більше, скільки донесеш…

За ворітьми швець сказав жінці:

— Ви ж підмогніть там хлопчині. Як тебе хоч звати, земляче? Климко? Бувай, Климку, кріпися в дорозі, бо вона ж тобі неблизька. Бувай.

• Що можна сказати про персонажів твору в цій ситуації?
• Якими рисами вони наділені?
• Які морально-етичні уроки можна винести зі змісту розділів, які ми опрацювали?

​

Добрі справи та самопожертва - ось що свідчить про існування внутрішнього світу людини.

Дуглас Коупленд

Домашнє завдання

Прочитати п’ятий та шостий розділи повісті Григора Тютюнника «Климко»