1 of 24

Україна у складі тоталітарної імперії – Союзу Радянських Соціалістичних Республік

Масові депортації, кампанія з розкуркулення, насильницька

колективізація. Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу.

2 of 24

Задачі уроку

Знати:

  • дати утворення Голодомору;
  • головні місця поховань жертв Голодомору;

Розуміти:

  • поняття: Голодомор, геноцид, "чорна дошка";
  • суть та наслідки насильницької колективізації та масових репресій;
  • протиріччя між кооперуванням і колективізацією;
  • Голодомор як злочини радянського тоталітарного режиму;

Уміти:

  • вказати на карті регіони масового Голодомору;
  • обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу;

3 of 24

Дати, терміни та поняття ЗНО

  • 1932-1933 рр. - Голодомор в Україні
  • Розкуркулення – назва здійснюваної у 1930 – 1931 рр. керівництвом СРСР політики примусового відчуження майна у найбільш заможних селян та ізоляції тих, хто чинив опір, через насильницьке вислання з місць проживання або фізичне знищення
  • «Закон про п’ять колосків» - так у народі прозвали прийняту 7 серпня 1932 р. постанову ЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів, кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» яка передбачала за крадіжку колгоспного майна розстріл із конфіскацією всього майна або ув’язнення терміном не менше 10 років)

ЗНО

4 of 24

Терміни та поняття ЗНО

  • Голодомор - геноцид українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 рр. шляхом створення штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян

5 of 24

Терміни та поняття ЗНО

  • Чорна дошка — статус села чи району на території Української СРР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом цивільного населення під час геноциду українського народу 1932–1933 рр. Присвоювався комуністичним режимом населеним пунктам та районам, які чинили опір примусовій колективізації, масовим актам беззаконня влади, зокрема повного вилучення харчових продуктів у мешканців села чи цілого району, що призводило до голодної смерті громадян.

6 of 24

7 of 24

1. Хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр. Курс на суцільну колективізацію

8 of 24

Утворення колективних господарств

  • Більшовики поширювали ідею утворення колективних господарств, бо з їх допомогою можна було примусити селян працювати безплатно.
  • В перші роки більшовицької влади утворювали комуни, товариства спільного обробітку землі, радгоспи.
  • За доби непу на селі відновилися приватновласницький аграрний сектор та різні форми добровільної кооперації, а до сільськогосподарських артілей та комун у 1927 р. належало лише 3% селянських господарств.

9 of 24

Криза в економіці

  • Розвиток промисловості відбувався в основному за рахунок сільського господарства
  • Виникли ножиці цін: низькі ціни на сільськогосподарські товари і високі — на промислові.
  • Наслідок - відмова селян здавати зерно за заниженими державними закупівельними цінами і купувати необхідні їм промислові товари за завищеними цінами.
  • У промисловості почалася криза збуту, в аграрному секторі хлібозаготівельна криза.

10 of 24

Вихід із хлібозаготівельної кризи

  • Із хлібозаготівельної кризи було два виходи: підвищити ціни на зерно і тим самим — попит селянства на товари широкого вжитку й засоби виробництва;
  • або під загрозою штрафів аж до конфіскації майна примусити селян здавати хліб за невигідними цінами.
  • 1922-1927 рр. більшовицьке керівництво діяло першим шляхом.
  • Грудень 1927р. XV з’їзді ВКП(б) - курс на колективізацію сільського господарства.

11 of 24

Курс на суцільну колективізацію

  • Листопад 1929 р. рішення про суцільну колективізацію, яку в Україні планували завершити навесні 1932 р.
  • Місцеве керівництво скоротило термін:

- у степових районах — весною 1930 р.,

- на іншій території України — до осені 1930 р.

  • Такі високі темпи міг забезпечити лише примус
  • Для управління колгоспами часто скеровували робітників-комуністів, більшість із яких не мали уявлення про сільське господарство

12 of 24

Темпи колективізації в Україні

13 of 24

2. Насильницьке створення колгоспів. «Розкуркулення» селян

14 of 24

Основні заходи колективізації:

  • насильницьке створення колгоспів;
  • ліквідація заможного селянства («куркулів» за термінологією більшовиків);
  • обмеження процесу переселення селян до міст.
  • До колгоспів у селян забирали усе майно : усуспільнювалася уся худоба, часто уся птиця, увесь сільськогосподарський реманент.

15 of 24

Опір селян

  • Селяни відмовлялися йти в колгоспи, забирали з них своє зерно і худобу, навмисно псували інвентар, який підлягав колективізації, тощо.
  • Найпоширеніша форма протесту - селяни різали домашню худобу.
  • Селянські протести нерідко переростали у відкриті збройні повстання.
  • В окремих місцевостях спротив проходив під гаслами: «Геть радянську владу! Хай живе самостійна Україна!».
  • У деяких районах проти повсталих задіяна армія.

16 of 24

Ліквідація куркульства як класу

  • Січень 1930 р. політбюро ЦК ВКП(б) схвалило таємну постанову «Про заходи по ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації».
  • Політика ліквідації «куркульства як класу» - форма репресій стосовно всього селянства.
  • За період колективізації постраждало понад 1 млн осіб.
  • Частина виселена у Сибір і на Північ.
  • Там цих людей називали «спецпереселенцями» і використовували на важких роботах
  • Право пересування спецпереселенців і їхніх сімей було обмежено.
  • Доля більшості цих людей склалася трагічно.

17 of 24

Наслідки колективізації

  • 1932 р. усуспільнено майже 70% господарств понад 80% посівних площ.
  • Повний контроль комуністичного режиму над с/г, командно-адміністративна система управління;
  • забезпечені дармові джерела індустріалізації та розвитку військово-промислового комплексу;
  • дезорганізація аграрного сектора; селян перетворили в «заручників» держави, а найбільш кваліфікованих і працьовитих господарів фізично знищили.
  • Селянство втрачало вироблені століттями риси: хазяйновитість, ініціативність, працелюбність.
  • Реаліями життя стали зрівнялівка, безгосподарність, відсутність економічних стимулів, незацікавленість в ефективній, продуктивній праці.

18 of 24

Наслідки колективізації

  • 1928-1929 рр. для технічної допомоги колгоспам було створено М ТС та це не покращило ситуації.
  • Тракторів поставляли небагато, вони були низької якості й часто ламалися.
  • Колективізація, яка стала економічною та соціальною катастрофою для українського села, спричинила ще більше лихо — Голодомор 1932-1933 рр.

19 of 24

  1. Голодомор

1932-1933 рр.—геноцид українського народу

20 of 24

  • У Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 9 грудня 1948 р. поняття «геноцид» визначено як «дії, вчинені з наміром знищити повністю або частково будь-яку національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку».
  • Голодомор 1932-1933 рр. штучно організований сталінським керівництвом з щоб покарати українців за протидію колективізації та залякати, зробити неможливим їхній спротив комуністичній владі у майбутньому.

21 of 24

Причини

  • Надвисокі норми хлібозаготівель;
  • Кліматичні аномалії: вимерзання озимих і засуха;
  • Великі обсяги експорту хліба;
  • Директива Сталіна від 22 січня 1933 р. про запобігання масовому виїзду селян, які потерпали від голоду;
  • Заборона на інформацію про голод;
  • Реалізація постанови «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної власності» від 7 серпня 1932 р.

22 of 24

Чорні дошки

  • Окремі села та цілі райони як «найбільш злісні саботажники» заносили до «чорних дощок».
  • Покарання: блокування села озброєними загонами, встановлення загороджувальних постів, проведення повальних подвірних обшуків із вилученням усього їстівного, накладення натуральних штрафів м’ясом та картоплею.

23 of 24

Наслідки

  • Померло понад 7 млн. осіб;
  • знищення традиційного українського села з його багатими народними звичаями;
  • подолання опору колективізації і як наслідок – перемога колгоспного ладу на селі
  • 28 листопада 2006 р. ВРУ ухвалила Закон «Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні», яким це явище визнане геноцидом українського народу.
  • 13 січня 2010 р. Апеляційний суд м. Києва прийняв постанову у кримінальній справі УСБУ № 475, у якій підтверджено, що Голодомор 1932- 1933 рр. в Україні є злочином геноциду, і доведено вину головних його організаторів.

24 of 24

Домашнє завдання

  • Опрацювати § 29 с. 156
  • Переглянути фільм «Суцільна колективізація в СРСР (укр.). ЗНО з історії України»
  • https://www. youtube. com/watch?v=KlRlvUwF_Gg