Структура евкаріотичної клітини�
Поверхневий апарат
клітини�
Основні події у історії біології клітини
Найперші записи про мікроскоп відносяться до 1595 року
Захарій Янсен - ймовірний
винахідник телескопа і мікроскопа
Перший мікроскоп дозволяв 3-10-кратне збільшення
Основні події у історії біології клітини
Малюнок зрізу клітин корка, зображених Робертом Гуком
Термін «клітина» вперше використав Роберт Гук у 1665 році
Мікроскоп Гука
Портрет Роберта Гука
Гук вважав, що клітини порожні, а живою речовиною є клітинні стінки
У віці 28 років Роберт Гук
видав книгу «Мікрографія»
У 1674 році Антоні ван Левенгук,�удосконаливши мікроскоп, побачив клітини, що рухаються
Копія мікроскопа, що застосовувався Левенгуком
Портрет
Антоні ван Левенгука
Левенгук відкрив еритроцити, описав бактерії, найпростіші, сперматозоїди, будову очей комах і м’язів, знайшов і описав інфузорії, гідри тощо
Основні події у історії біології клітини
У 1831 році Роберт Броун
відкрив у клітині ядро і встановив,
що ядро – необхідний компонент клітини
У 1839 році Теодор Шванн і Матіас Шлейден
сформували клітинну теорію – узагальнені положення про клітину
Основні події у історії біології клітини
У 1825 році Ян Пуркінє
відкрив ядро яйцеклітини, у 1840 році запровадив поняття «протоплазма»
У 1855 році Рудольф Вірхов
показав, що усі клітини утворюються
з клітин шляхом поділу
Основні події у історії біології клітини
У 1866 році Ернст Геккель
встановив роль ядра у збереженні
і передачі генетичної інформації
1866-1883 роки – відкрито клітинний поділ, хромосоми, хлоропласти
Основні події у історії біології клітини
1890 рік – відкрито мітохондрії
1898 рік – відкрито апарат Ґольджі
1900 рік – перевідкрито закони Менделя
1931 рік – поява електронного мікроскопа
Клітина, що містить ядро і мембранні органели, називається еукаріотичною. Еукаріотами є
рослини, гриби, тварини
Клітина, що не містить ядра і мембранних органел, називається прокаріотичною. Прокаріотами є
археї та бактерії
Складові частини еукаріотичної клітини
поверхневий апарат
цитоплазма
ядро
регулює зв’язок клітини із зовнішнім середовищем
клітинна мембрана
надмембранний комплекс
підмембранний комплекс
мікроворсинки,
джгутики, війки
є внутрішнім середовищем клітини
цитозоль – рідка
частина цитоплазми
органели –
клітинні структури
зберігає та реалізовує генетичну інформацію
клітинна стінка
глікокалікс
цитоскелет
пелікула
одномембранні:
ЕПС
вакуолі
лізосоми
апарат Ґольджі
двомембранні:
мітохондрії
пластиди
немембранні:
рибосоми
клітинний центр
Плазматична мембрана
Плазматична мембрана, або плазмалема – це тонка (6-10 нм) плівка, яка відокремлює вміст клітини від зовнішнього середовища
Функції:
Надмембранний комплекс клітини
Клітинна стінка – міцна і хімічно стійка структура, наявна у бактерій, археїв, грибів, рослин
Функції клітинної стінки:
Клітинні стінки грампозитивної
та грамнегативної бактерій
S-шар з білків або глокопротеїнів
псевдомуреїн
Клітинна стінка археїв
Клітинна стінка рослин
пектин
целюлоза
Клітинна стінка грибів
хітин
полісахарид глюкан
манопротеїни
муреїн
Надмембранний комплекс клітини
Глікокалікс – тонкий і еластичний комплекс клітин тварин, побудований
із глікопротеїнів та гліколіпідів
Функції глікокаліксу:
Глікокалікс клітин ендотелію
Підмембранний комплекс клітини
Цитоскелет – це клітинний скелет, каркас у цитоплазмі живих клітин
Функції цитоскелета:
- опорна
- внутрішньоклітинне травлення
- рух клітини
- поділ клітини
мікронитки
(мікрофіламенти)
мікротрубочки
проміжні
філаменти
Цитоскелет
Підмембранний комплекс клітини
Цитоскелет – це клітинний скелет, каркас у цитоплазмі живих клітин
Мікронитки (мікрофіламенти) – тоненькі нитки, побудовані зі скоротливого білка актину
мікронитки
Актиновий цитоскелет фібробласта мишиного ембріону
Функції мікрониток:
- забезпечують рух цитоплазми
і клітин, що змінюють форму
Цитоскелет – це клітинний скелет, каркас у цитоплазмі живих клітин
Мікротрубочки – порожнисті циліндричні структури, утворені білком тубуліном
мікронитки
Функції мікротрубочок:
- забезпечують переміщення органел і молекул, входять до складу війок, джгутиків, беруть участь в утворенні веретена поділу
мікротрубочки
Мікротрубочки. Імунофлюоресцентне зображення в фіксованій клітині
Підмембранний комплекс клітини
Цитоскелет – це клітинний скелет, каркас у цитоплазмі живих клітин
Проміжні філаменти – структури, утворені фібрилярними білками, скрученими у канатоподібну структуру
мікронитки
Функції:
- підтримують форму клітини і закріплюють органели у певному положенні
мікротрубочки
проміжні філаменти
Кератинові філаменти
у клітинах ембріональної карциноми F9
Підмембранний комплекс клітини
Пелікула – це підмембранний комплекс у клітинах одноклітинних тварин, що складається із ущільненого зовнішнього шару цитоплазми
Функції:
- забезпечує міцність і надає клітинам форми
Пелікула евглени
Оболонка клітини інфузорії
пелікула
Підмембранний комплекс клітини
Мікроворсинки, джгутики, війки
Мікроворсинки – спеціалізовані вирости плазматичної мембрани епітеліальних клітин людини і тварин, які збільшують робочу поверхню клітин
ворсинки
мікроворсинки
ентероцити
Ворсинки тонкого кишечника людини
На поверхні ентероцита знаходиться
до 3 000 мікроворсинок, які збільшують поверхню всмоктування кишки у 30-40 разів
Джгутик еукаріотів (будова джгутика сперматозоїда)
джгутик
мембрана
базальне тіло
парні периферичні мікротрубочки
динеїнова рукоятка
парні центральні мікротрубочки
Рух джгутика забезпечується за рахунок енергії, яка передається на динеїнові рукоятки, що примушує їх ковзати один проти одного
Джгутики – рухомі структури на поверхні клітин прокаріотів та еукаріотів, які забезпечують рух
Джгутик еукаріотів є виростом клітини і рухається за рахунок енергії АТФ
Мікроворсинки, джгутики, війки
Джгутик еукаріотів (будова джгутика сперматозоїда)
джгутик
мембрана
парні периферичні мікротрубочки
динеїнова рукоятка
парні центральні мікротрубочки
базальне тіло
Білки динеїни здатні перетворювати хімічну енергію, а також переносити вантажі – везикули, мітохондрії
Джгутики – рухомі структури на поверхні клітин прокаріотів та еукаріотів, які забезпечують рух
Джгутик еукаріотів є виростом клітини і рухається за рахунок енергії АТФ
Мікроворсинки, джгутики, війки
Джгутик прокаріотів (будова джгутика кишкової палички)
Джгутики – рухомі структури на поверхні клітин прокаріотів та еукаріотів, які забезпечують рух
Джгутик бактерій ніби вмонтований в оболонку клітини і рухається за рахунок електричного потенцалу з використанням протонів Гідрогену або йонів Натрію. Джгутик росте за рахунок доповнення білка на кінці нитки
нитка
субодиниці білка флагеліну
гачок
базальне тіло (мотор)
стрижень
Мікроворсинки, джгутики, війки
Джгутики – рухомі структури на поверхні клітин прокаріотів та еукаріотів, які забезпечують рух
Джгутик археїв схожий за будовою до бактеріального, але рухається за рахунок енергії АТФ. Джгутик росте за рахунок добудовування субодиниць до основи
Мікроворсинки, джгутики, війки
джгутик
війка
базальне тіло
Рух подібний
до пропелера
Биття вперед і назад
Війки – тонкі волоскоподібні структури на поверхні еукаріотичних клітин
Інфузорія-туфелька
Турбелярія
У одноклітинних і безхребетних тварин війки рухливі – вони забезпечують рух, нерухомі війки виконують рецепторну функцію.
Мікроворсинки, джгутики, війки
трахея
У хребетних війки наявні у дихальних шляхах, сім’явиносних канальцях, євстахієвих трубах, яйцеводах
Будова війок є аналогічною до джгутиків еукаріотів, але війки коротші, наявні у більшій кількості і відрізняються рухами
Підведемо підсумки!
Чи маєте запитання?�
Поверхневий апарат
клітини�
Відео до уроку ви можете переглянути за посиланням: