Просвітництво - це ідейний, культурний та інтелектуальний рух у країнах Європи

в другій половині XVII - початку XIX століть.

Поняття "просвітництво" має два значення:

1. доба;
2. ідейно-естетичний рух.

“Май мужність користуватися власним розумом!”

Девіз Просвітництва:

Мета Просвітництва:

Змінити цей недосконалий світ на кращий,

послуговуючись знаннями.

Рене Декарт

Філософська основа - раціоналізм

«Я мислю, отже я існую».

І.Кант

• соціальну та політичну емансипацію третього стану (міщан і селян).
• встановлення "царства розуму", заснованого на природному рівноправ'ї людей, політичній свободі і громадянській рівності.
• поширення знань: дати народу освіту і "просвітити" монархів відносно змісту "істинного" людського суспільства.
• мир, ненасильство, віротерпимість, критичне ставлення до авторитетів (вільнодумство).

Просвітництво — це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу від традиційного до індустріального суспільства. Інтелектуальні представники її проповідували:

Епоха Просвітництва, що почалася з останньої революції в Англії (1689), вмістила в себе

згодом відразу три революції:

1) промислову в Англії;

2) політичну у Франції;

3) філософсько-естетичну

у Німеччині.

Початком доби Просвітництва вважається поява роботи англійського філософа Джона Локка "Дослід про людський розум" (1691).

Джон Локк

У своїй книзі він виділив три основних права людини:

1) право людини на життя;

2) право людини на свободу;

3) право на власність.

 (1632-1704) 

Економіст і філософ Адама Сміт (1723-1790) висунув свою новаторську ідею громадянської поведінки і соціальних відносин, в якій велику роль відводив ринку. Саме завдяки ринку, на думку А. Сміта, людина змогла скинути з себе кайдани феодалізму. Свобода ж людини визначається насамперед його роллю в економічних відносинах.

Адам Сміт

Доба Просвітництва відкрила важливе значення приватного життя людини, її здатність протистояти негодам, долати перешкоди і радіти життю.

Даніель Дефо

Такий герой зійшов зі сторінок роману «Робінзон Крузо» англійського письменника Даніеля Дефо (1660—1731).

Опинившись після аварії корабля на безлюдному острові, Робінзон залишається наодинці з дикою природою, але не втрачає присутності духу.

Подорожі й пригоди — поширена тема романів XVIII ст. Нерідко автори навіть переносили своїх героїв у вигадані країни, аби на їхньому прикладі відвертіше критикувати недоліки тогочасного суспільства.

Саме так, прагнучи виправити вади тогочасної Англії, зробив у своєму знаменитому творі «Пригоди Гуллівера» Джонатан Свіфт (1667-1745).

Джонатан Свіфт

Основоположником Просвітництва важають

  Шарля Луї де Монтеск’є (1689-1755).

У головній своїй праці «Про дух законів»

він розробив теорію конституційної

монархії та розподілу гілок влади.

Ш. Л. де Монтеск’є

Справжнім «батьком» і головним представником Просвітництва був Франсуа Аруе (1694 – 1778) , який писав

під псевдонімом Вольтер.

Всі свої твори він спрямував проти деспотизму, абсолютистської сваволі.

Вольтер

(Франсуа Аруе )

Російська імператриця Катерина II і прусський король Фрідріх II, прагнучи виглядати «освіченими правителями», листувалися з Вольтером.

Він мав настільки сильний вплив на сучасників, що XVIII ст. й тепер

нерідко називають «добою Вольтера».

Ідеалом Вольтера була "природна людина", не зіпсована цивілізацією. Саме тому в своїй філософській повісті «Простак» цивілізованому французькому суспільству він протиставляє «природну людину», двадцятидворічного юнака, француза за походженням, але гурона з виховання.

Важливою подією розвитку Просвітництва став вихід у світ «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел».

У 1751 - 1780 pp. було видано 35 томів.

Душею і головним організатором цього видання був Дені Дідро (1713 - 1784), який дотримувався думки,

що добрі закони і розумне правління мають створити справедливий суспільний лад.

Дені Дідро

Одним з найвідоміших творів Ж. Ж. Руссо є його роман “Еміль, або про Виховання”, присвячений педагогічним проблемам в системі виховання.

Вважається, що жоден із французьких просвітителів не справив такого великого впливу на сучасників та на наступні покоління, як Жан-Жак Руссо (1712 -1778).

Жан-Жак Руссо

Іммануїл Кант

Серед німецьких філософів-просвітителів варто виділити Іммануїла Канта, засновника німецької класичної філософії , і його сучасників: Готгольда Лессінга та Йоганна Гердера.

Йоганн Гердер

Готгольд Лессінг

Справжнім «романом століття» став твір німецького письменника й філософа Йоганна Вольфганга Гете (1749—1832) «Страждання молодого Вертера».

Головна суть фаустівського сюжету — жага безмежного знання, допитливість, свобода духу — приваблювала багатьох письменників наступних епох і зумовила світову популярність образу Фауста..

А трагедія Гете "Фауст" - вище філософське і художнє досягнення німецької літератури Просвітництва.

Й. В. Гете

На зміну строгому класицизму прийшов художній стиль рококо (від франц. — мушля). Для нього характерна асиметрія, грайливість і химерність, розкіш і манірність.

Найпершим живописцем-просвітителем був англієць Вільям Хогарт.

Вільям Хогарт

Вільям Хогарт «Шлюбний контракт»

(1697-1764)

Родоначальником стилю рококо по праву вважається французький художник і живописець Антуан Ватто (1684-1721). Його роботи виділяються своєю яскравістю, вишуканістю, барвистістю.

Антуан Ватто

Антуан Ватто «Танець»

Новим змістом наповнювалася музика. З'явилися ораторії німецького композитора

Г. Ф. Генделя (1685-1759), кантати Й.С. Баха (1685-1750).

В Італії основним видом музичного мистецтва стала опера.

Майстри родин Аматі, Гварвері, Страдіварі передавали з покоління в покоління традиції виготовлення дивовижних за звучанням скрипок.

​

Г. Ф. Гендель

Й.С. Бах

Виняткове місце в музиці XVIII ст. належить геніальному австрійському композитору В. А. Моцарту (1756-1791).

В. А. Моцарт

Одним із перших Моцарт почав використовувати для написання опер літературні джерела. Основою для його знаменитого «Весілля Фігаро» стала п'єса французького драматурга Бомарше..

В епоху Просвітництва створювалися академії та наукові товариства, гуртки, салони, кав'ярні, масонські ложі.

Літературні салони зародилися у Франції. Зазвичай господиня салону запрошувала до себе якусь знаменитість, письменника або філософа, який розпочинав дискусію на цікаву філософську, суспільну або політичну тему.

Академії та наукові товариства, на кшталт Лондонського королівського, сприяли розповсюдженню наукових знань.

Французька академія наук регулярно оголошувала конкурси на найкращі наукові дослідження.

Зусиллями Л. Ейлера піднявся рівень спочатку Прусської академії наук, а потім Петербурзької академії наук.

Просвітницький реалізм

Сентименталізм

Рококо

Просвітницький класицизм

• Ідейно-культурний рух.
• Ідея – проголошення культу розуму, “царства розуму”.
• Настанова на еволюційний шлях розвитку суспільства.
• Визнання Бога як творця Всесвіту і Людини.
• Освіта і виховання - формування людини розумної.
• “Енциклопедія”- визначна книга французьких

просвітників.

• Жанри літератури: просвітницький роман, роман-виховання, епістолярний роман, філософська повість, нотатки подорожнього, елегія, трактат.

6. Зарубіжна література: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Н. О. Півнюк, Н. М. Гребницька, Г. М. Строганова. — К. : Освіта, 2009. — С.48-56

​

​

4. Просвітництво: основні ідеї та представники: https://studopedia.org/6-4778.html

3. Епоха Просвітництва:http://ukrmap.su/uk-wh8/1206.html

1. Є. Волощук, В.Звиняковський, О.Філенко Зарубіжна л-ра. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. “Генеза”.2017 ст9-12

2. Сяйво Просвітництва http://edufuture.biz/index.php?title=

Доба_Просвітництва._Витоки_й_зміст_Просвітництва._Французьке_Просвітництво.

7.https://yandex.ua/images/search?text=Епоха%20Просвітництва

5. Химинець А.А.http://svitliteraturu.com/load/dopomoga

_uchnju_iz_zar_lit/9_klas/prosvitnictvo/18-1-0-186