Соціальні проблеми монофункціональних міст   

Підготувала

Учениця 11-В класу

Мельник Оксана

План

• 1. Проблеми монофункціональних міст.   
• 2. Основні напрями соціально-економічного розвитку.
• 3.Висновок

ПРОБЛЕМИ МАЛИХ МІСТ :

• САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ. Як правило, малі міста та їхнє населення перебувають під сильним впливом шаблонів масової культури або ще радянських стереотипів про те, чим вони повинні бути. Це відбивається в архітектурі міста (торговий центр «Ермітаж» в Жмеринці, подібний до радянських кінотеатрів 1970-80-х років).
• УРАЗЛИВІСТЬ.  Малі міста є елементами в складній мережі макроекономічних і макрокультурних тенденцій. Падіння окремих галузей економіки, демографічна криза, політичні рішення центрального уряду щодо малого міста відгукуються великими приміськими територіями самовільної забудови котеджами.

​

​

• ЗАЛЕЖНІСТЬ. Ця проблема є похідною вразливості та відсутності самоідентифікації. Малі міста залежать від діяльності мера («який мер – таке і місто»), від одного виробництва (мономіста), від певного політичного спрямування.
• ІНЕРТНІСТЬ. Розчарування. Надія на те, що прийде благодійник (держава, меценат, новий мер) і вирішить всі проблеми, пов’язана з розчаруванням в тому, що цього не відбувається, а одна проблема змінюється іншою.
• ВІДСУТНІСТЬ КОМУНІКАЦІЇ. Зазвичай інформації про маленькі міста  в мережі дуже мало, а інформація іноземними мовами, як правило, і зовсім відсутня.

​

• НЕПРОСТА СПАДКОВІСТЬ. Проблеми малих міст ігнорувалися і в попередні десятиліття. Ілюстрацією цієї проблеми служить, наприклад, стан громадських просторів та інфраструктури, побудованих нашвидкуруч за залишковим принципом. Реабілітація і пристосування до сучасних технічних потреб, до вимог комфорту та безпеки вимагає величезних витрат, часто непосильних для міського бюджету.

Основні напрями соціально-економічного розвитку міст

• Комплексний розвиток. Це передбачає створення підприємств, які технологічно будуть пов’язані зі спеціалізованими підприємствами, доповнювати їх, або обслуговувати.
• Наприклад, у містах-центрах атомної енергетики слід створювати підприємства по забезпеченню безпеки експлуатації атомних електростанцій, технологій та систем поводження з відпрацьованим ядерним паливом.
• Напрями економічного розвитку шахтарських міст слід розглядати диференційовано. У містах, де були закриті шахти, важливо створювати високотехнологічні підприємства обробної промисловості. До цих міст відносяться Жданівка, Кіровське, Новогродівка, Гірник та Моспине Донецької області.

• Соціальний розвиток монофункціональних міст залежатиме від рівнів та напрямів їх економічного розвитку. Для забезпечення соціальних потреб населення цих міст необхідно зміцнити існуючу соціальну інфраструктуру шляхом реконструкції та модернізації діючих об’єктів, значного розширення й оновлення асортименту
• Для подолання екологічних загроз, особливо центрів енергетики, добувної, хімічної, металургійної промисловості, важливе значення має впровадження безвідходних та екологічно чистих технологій, модернізація технологічних процесів.

Підприємства

• Оптимальним є розміщення нових підприємств за кущовим принципом, у межах кожної агломерації: у центрах, або підцентрах агломерацій – головні підприємства, а у малих шахтарських містах – їх філії або цехи. У такий спосіб можна підвищити промисловий потенціал Селидівсько-Добропільської, Єнакіївсько-Горлівської, Стахановсько-Алчевської, КраснолуцькоАнтрацитівської та Ровеньківсько-Свердловської агломерацій, в яких були закриті шахти.

Висновок

• Все інше, що ви бачите в малих містах – це не стільки проблема, скільки наслідок проблеми.. Малі міста – це близько 1300 населених пунктів України. Архітектори, урбаністи, соціологи, економісти, активісти зможуть допомогти створити необхідні умови для трансформації малих міст, розробити індивідуальні програми стратегічного розвитку, реанімувати громадський простір та створити комфортні умови для гідного життя міських спільнот.

Дякую за увагу )