СВІТОГЛЯД СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛЮДИНИ
Всесвітня історія 7 клас НУШ
Розгляньте колаж. Пригадайте з курсу «Зарубіжна література» або «Основи християнської етики», що у християнстві означає кожний зображений символ.
Люди середньовіччя, як і перші християни, вірили в те, що Господь створив землю, небо й двох перших людей, яких покарав за провину. Однак згодом послав до людей свого Сина Ісуса Христа задля прощення гріхів людства та його спасіння.
Утвердилася думка, що поза церквою спасіння не існує.
Служителі церкви закликали людей любити своїх близьких, не гнатися за багатствами, а проводити час у молитві за безсмертну душу. Католицька церква стала надійною опорою королів та імператорів, а людина не уявляла себе поза церквою та громадою.
Коли в Х ст. відбулося хрещення
України-Русі, перехід від язичницьких
вірувань до християнського світогляду тривав дуже довго. Багато традицій переплелося. Наприклад, свято Великодня збігалося з язичницьким святом воскресіння природи. Хліборобське свято Івана Купала об’єдналося зі святом Іоанна Хрестителя, що припадало також на початок жнив. А прадавні традиції землеробів-українців досі трапляються щодня – у назвах місяців.
Уявлення людей про Бога та світ за період
середньовіччя майже не змінювалися. Ворогами людини вважалися сім смертних гріхів, які спонукали її до здійснення злочинів. Усі віряни мали приходити до священника на сповідь, розповідати йому про свої помилки чи вчинки і просити прощення в Бога. Окрім того, десяту частину доходів і врожаїв передавали на користь церкви, яка в епоху середньовіччя стала одним з найбільших землевласників.
ХІІ ст. Про людину у творі Папи Римського Інокентія ІІІ «Про зневагу до світу»
Людина створена із землі, народжена для покарання. Вона також народжена для праці, для смутку, для страху, для смерті. Буде вона добичею вогню, який ніколи не згасає і безперервно мучить; буде вона добичею хробаків, які безперервно глинуть.
Навряд чи є щось, що людина зрозуміла б повністю, що вона осягнула б ясно. Хіба тільки те знають цілком, що нічого не знають зовсім. Людина може порівняти себе тільки з волом, адже і худобу, і людей Бог створив з пилу й попелу.
Про яке призначення людини в цьому світі говорить Папа Римський Інокентій ІІІ?
Середньовічні письменники доводили, що людина за природою своєю грішна і тому є найнижчою з усіх істот. Птахи вміють літати в небі; риби плавають під водою; тварини є сильними й витривалими – нічого із цього людям не дано.
Вони хворіють, швидко старіють та вмирають. Вважалося, що тіло – в’язниця для душі. До того ж саме в тілі народжуються всі гріхи й заражають душу. Тому людина має піклуватися лише про душу.
Релігійний світогляд спирається на віру, а його основи зазвичай записані у священних текстах. Для християн – це Новий Заповіт (Євангеліє), який в середні віки був книгою, де можна було знайти відповіді на всі запитання. А ті, хто не вмів читати, бачили події з життя Христа на картинах та
іконах.
Але навіть до появи ікон з’явилися символи християн, які мали прихований зміст: риба символізує самого Христа; якір – безпеку в морі людського життя; агнець (ягня) означає пожертву, смирення; голуб з оливковою гілкою – символ миру; виноградна лоза уособлює Божу благодать, яка огортає всіх його учнів.
Для середньовічної
людини існували час і простір звичайного світу і світу небесного. У небесному світі час стає вічністю, а простір ділиться на рівні – небо (рай) і підземне царство (пекло).
За середньовічними уявленнями час було створено Богом. Головні християнські свята проводили в тиші молитви та відпочинку від праці. До XIV ст. у кожній країні вівся власний відлік Нового року.
У одних народів – з Великодня, в інших – з Різдва або Благовіщення, але вкрай рідко – з 1 січня. Середньовічні люди не знали навіть власної дати народження та свого віку. Для селян календар поділявся відповідно до сезонних робіт. Точно
виміряти час не вмів ніхто, однак користувалися здобутками давніших сонячними годинниками.
Орієнтиром
часів – водяними та були
також церковні дзвони. Увечері люди могли
визначати час за кількістю згорілих свічок або прочитаних сторінок з Біблії. У монастирях, які за «темних віків» були
осередками знань, час вимірювався молитвами. складалася з восьми проміжків, до того ж
Доба монаха
молитва відбувалася близько опівночі. Релігійний
«вранішня» світогляд
накладає свій відбиток на просторові уявлення. Люди вважали Землю плоскою і, попри численні подорожі та паломництва, не уявляли собі дійсних розмірів планети.
Поряд з купцями, прочанами та воїнами, які перетинали тисячі кілометрів морем і суходолом, жили люди, які ніколи не покидали місця проживання.
Деякі міста могли вважатися «святими» – як-от Єрусалим для християн та Кааба для мусульман. У ці міста здійснювали паломництва, які мали дарувати прощення від гріхів. «Добрими» вважалися місця, де стояли храми, каплиці, могили святих. «Злими» ж були болота, вулкани, дрімучі ліси.
Бл. 1260 р.». З допомогою старших родичів чи знайомих, а також інтернет-джерел дізнайтеся: 1) яку частину світу зображено у верхній частині карти (на відміну від сучасних карт); 2) кого зображено вгорі й що це означає; 3) що розташовано на крайньому сході (у центрі), звідки беруть початок чотири найбільші річки у світі (в уявленні середньовічної людини); як називаються ці річки; 4) яке місто, що вважалося центром світобудови, позначено в центрі карти. Зробіть висновок: як середньовічна людина уявляла будову світу? https://cutt.ly/2wnXIO7i
Обговоріть у загальному колі, чим світогляд середньовічної людини кардинально відрізнявся від світогляду наших сучасників.
§ 13. СВІТОГЛЯД СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛЮДИНИ