Мудрість крізь віки

З нагоди відзначення 300-річчя з дня народження �Григорія Сковороди �видатного українського філософа-мудреця, �просвітителя-гуманіста, поета, педагога, музиканта,

культурно-освітнього подвижника

1722 - 1794

Григорій Савич Сковорода народився �3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині в козацькій родині

Біографічні відомості

Помер 9 листопада 1794 року в селі

Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району на Харківщині�

• Перша і найвідоміша біографія Г.С. Сковороди, написана М.І. Ковалинським (1745 – 1807) – улюбленим учнем та другом Г. Сковороди, який знав його краще за всіх інших співвітчизників
• Саме йому Г. Сковорода перед смертю залишив всі свої праці
• «Життя Григорія Сковороди» - значна літературна і побутова пам'ятка свого часу

​

• Автограф рукопису зберігається у Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної Академії наук України. Вперше опубліковано у журналі «Київська старовина» у 1886 р.
• Ковалинский М. И. Житіе Сковороды, описанное другом его М. И. Ковалинским / М. И. Ковалинский // Киевская старина. – 1886. – № 9. – С. 103–150.

​

Біографічні відомості

• До 1734 року жив удома. Змалку виявляв схильність до науки та музики; грав на сопільці, співав у церкві. З 7 років навчався у чотирорічній місцевій дяківській школі
• З 1734 року вступив до Києво-Могилянської академії. Вивчав українську книжну, церковнослав’янську, польску, латинську мови, поетику та риторику
• У 1741 перервав навчання на 2-му році класу філософії у зв’язку з зарахуванням до придворної капели імператриці Єлизаветі Петрівни
• У 1744 році звільнився в чині «придворного уставника» (регента) і повернувся до академії, аби завершити курс філософії
• У 1745 році, закінчивши курс філософії, завербувався до Токайськї місії генерала Ф. Вишневського і вирушив до Угорщини (як «церковник»). Упродовж п’яти років побував у Австрії, Словаччині, Польщі, можливо, також в Італії, Чехії та Німеччині. Бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн
• У 1750 році повернувся в Україну. Викладав поетику в Переяславському колегіумі. За декілька місяців був звільнений з посади за нетрадиційний підхід до викладання

​

​

​

​

Біографічні відомості

​

​

​

• У 1751 році відновив навчання у Києво-Могилянській академії, вступивши на курс богослов’я. Вивчав грецьку, латинську та древньоєврейську мови, історію Церкви, канонічне право, Святе Письмо, але повного курсу так і не закінчив

​

• З 1753 по 1759 рік (з невеликою перервою) за рекомендацією київського митрополита Тимофія Щербацького став домашнім учителем малолітнього сина поміщика Степана Томари у селі Коврай на Переяславщині (нині Золотоніський р-н Черкаської області)

​

• З 1759 до 1769 року (з перервами) викладав поетику, грецьку мову, катехізис у Харківському колегіумі. Познайомився з вихованцем колегіуму М. Ковалинським, який став його найулюбленішим учнем і найкращим другом, а після смерті – першим біографом і видавцем творів

​

• У 1769 році остаточно звільнився з Харківського колегіуму і оселився на пасиці в Гужвинськму лісі за 10 верст від Харкова. Зимував у власника села Гусинка Олексія Сошальского

​

​

​

Біографічні відомості

• У травні 1770 року поїхав до Києва, де відчув «Боже Об’явлення», яке змусило його залишити місто. За кілька днів після його від’їзду в Києві почався спалах чуми

​

• З 1772 року остаточно перейшов до мандрівного способу життя, не обіймаючи жодних посад та не маючи постійного житла, зупиняючись у того чи іншого свого шанувальника або в монастирях

​

• В останній рік життя проживав у селі Пан-Іванівка (нині Сковородинівка) на Харківщині в домі колезького радника А. І. Ковалівського. Перед смертю здійснив мандрівку до свого друга М. Ковалинського в маєток Хотетово поблизу Орла

​

• 26 серпня 1794 року, через три тижні, повернувся до Пан-Іванівки, де прожив ще місяць

​

• Помер 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка в домі А.І. Ковалівського. На його надгробку вибито (як епітафія): Світ ловив мене – та не спіймав

​

​

Біографічні відомості

Творча спадщина Г.С. Сковороди

• Творчість Сковороди є найяскравішим явищем пізнього українського літературного бароко
• За змістом, твори Сковороди мають передусім філософсько-богословський характер. Переважна більшість пов’язана з Біблією
• Свої твори філософ писав різновидами староукраїнської мови і латиною: філософськи твори слов'яно-руською та слов’яно-українською мовами; поезії та байки – книжною українською

​

Літературна спадщина

• Збірка «Харківські байки»
• Філософськи трактати та діалоги («Початкові двері до християнського доброго життя», «Нарцис», «Розмова, що зветься двоє», «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті», «Кільце», «Алфавіт, або Буквар миру» тощо)
• Притчі «Вдячний Єродій» та «Убогий Жайворонок»
• Переклади з Горація, Плутарха, Ціцерона, Марка-Антуана де Мюре й інших популярних у XVIII

столітті авторів

• Поетична збірка «Сад божественних пісень»
• Збірка байок «Байки Харківські»
• Листи (близько ста тридцяти листів)

Філософія як спосіб життя, а життя як філософія�в тезах, висловах, афоризмах Г.С. Сковороди

• Дякую Блаженному Богу за те, що потрібне зробив не важким, а тяжке – не потрібним
• “Пізнати себе і зрозуміти Бога – це одна й та сама справа…, адже істинний чоловік і Бог – одне”
• «Що таке філософія? – Перебувати на самоті із собою, із собою вміти вести розмову”
• «Світ підхожий до театру: аби грати на сцені з успіхом та похвалою, треба взяти належну роль. Актора хвалять не за те, що він грає шляхетного персонажа, а за те, що його гра вміла. Я довго думав про це й, випробовуючи себе, пересвідчився, що на театрі світу не годен уміло зіграти нічого іншого, як тільки незначну, просту, безтурботну й усамітнену особу; саме цю роль я обрав, узяв її собі, та й буде з мене»
• «Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе»

​

Філософія як спосіб життя, а життя як філософія�в тезах, висловах, афоризмах Г.С. Сковороди

• «Всі ми народжені для щастя і всі ми мандруємо до нього»
• «Коли найголовніше у світі є вічність, тоді й щастя мусимо засновувати не на тлінному, а значить не на багатстві, не на здоров’ї, не на чинах, а на тім, що вічно існує… Щастя потрібно шукати всередині нас самих. Розгледівши себе, спізнавши себе самого, ми знайдемо у себе самих душевний спокій і сердешну радість»
• «Головна мета життя людського, голова діл людських є дух людини, думки, серце. Кожен має свою мету в житті; але не кожен – головну мету»
• Не будь ані вельможею, ані лихварем… Будь лише людиною – чуєш? Людиною – і знайдеш благо»
• «Саме це й означає бути щасливим, пізнати себе, тобто свою природу, взятися за свою долю й бути зі сродною собі частиною всеосяжного промислу»​

​

Філософія як спосіб життя, а життя як філософія�в тезах, висловах, афоризмах Г.С. Сковороди

• «Цілком мертва людська душа, яка не вдалася до свого природного діла… Я безнастанно говорив це молодим, щоб випробовували свою природу. Шкода, що батьки не карбують цього на серці своїм синам. Звідси-бо й буває, що військову роту веде той, хто повинен би сидіти в оркестрі»
• «Є два головних батьківських обов’язки: благо родити і благо навчити»
• «Не розум із книг, а книги із розуму народилися»
• «Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним»
• « Коли не зможу нічим любій Вітчизні прислужить, в усякому разі з усієї сили намагатимусь ні в чому не шкодити»

​

​

​

� Іконографія Григорія Сковороди � Від канонічних образів до масового мистецтва

Іконографія Григорія Сковороди

Іконографія Григорія Сковороди

Малюнок Сковороди – фонтан «Нерівна всім рівність»

Іконографія Григорія Сковороди

Іконографія Григорія Сковороди

�Фільмографія Григорія Сковороди�

«Григорій Сковорода» реж. Іван Кавалерідзе

А.Гай – Г. Сковорода

Біографічний�

�«Відкрий себе» реж. Р.Сергієнко, 1972 р.�Документальний, біографічний�Творча група була удостоєна премії ім. Тараса Шевченко�

�

• Уривки з творів Григорія Сковороди читає заслужений артист УРСР Іван Миколайчук
• У фільмі використано українську музику XVIII століття, зокрема фрагменти музичних творів, приписуваних Г. С. Сковороді
• Упродовж фільму глядач спостерігає за роботою Івана Кавалерідзе — оновлення у бронзі монументу Г. С. Сковороди, спорудженого 1922 року в Лохвиці

​

Фільмографія Григорія Сковороди�

��Документальний фільм "Таємничий Сковорода"на Першому Національному 2013��

​

• Документальна стрічка "Таємничий Сковорода" намагається знайти відповіді на запитання:
• То яким насправді був Григорій Савич?
• Чому філософ тікав від світу?
• І від якого світу він тікав?

​

• Автор і режисер фільму – Олена Хмирова

​

Фільмографія Григорія Сковороди�

• «Чому ми знаємо обличчя Сковороди»
• Як виглядав філософ ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА?
• Якою була його СПРАВЖНЯ ЗОВНІШНІСТЬ?
• Портрет на тлі України

​

• Діана Клочко - мистецтвознавиця, провідний спеціаліст КМЦ КМА

Фільмографія Григорія Сковороди

��«Планета Сковороди», 2021 р.�Історична документалістика Ігоря Піддубного �Гран-прі VIII Міжнародного історичного кіно «Поза часом»�

Фільмографія Григорія Сковороди

Документальний радіосеріал «Що є свобода? Діалог із Григорієм Сковородою», підготовлений до 300-річчя філософа та письменника. Маловідомі факти з життя Сковороди, які мали вплив на формування його світогляду. Радіо Культура, 2022 р.

​

Сценарій письменника Мирослава Лаюка

У ролі оповідачки - актриса Ада Роговцева

Роль самого Сковороди - письменник Сергій Жадан

Документальний радіосеріал

07.05.2022!...

Дякуємо за увагу!