Урок 22. Дата: 29.01-02.02
Модернізація промисловості. Урбанізація. Торгівля
План
Економічна політика російського уряду на українських землях у пореформений період
розгорталися процеси урбанізації
сформувалися нові галузі промисловості
усі головні міста з’єднали між собою новостворені залізниці
формувалися нові суспільні верстви підприємців і промислових робітників тощо
Темпи проведення індустріалізації у Російській імперії в пореформений період були досить високими
Однобічний характер розвитку тогочасної української економіки
Особливості модернізації промисловості
Пореформений період став добою подальшого розгортання індустріальної революції:
Одним із рушіїв індустріальної революції стало масове залізничне будівництво. Спочатку залізниці будувалися для вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів до чорноморських портів, а також для воєнних потреб.
Так, першу залізницю в краї збудували в 1865 р. від Одеси до Балти. Великі промислові центри залізниці почали з’єднувати лише у 80-ті рр. XIX ст. До початку 1900 р. на українських землях було прокладено 8417 км залізниць.
Новими промисловими районами, які бурхливо зростали в той час, стали Донецький кам’яновугільний, Криворізький залізорудний та Нікопольський марганцевий басейни.
Активне освоєння Донбасу розпочалося на початку 70-х рр. XIX ст. Завдяки урядовим пільгам тут утворювалися численні акціонерні товариства з іноземним капіталом.
Провідне місце серед іноземних вкладників належало французьким та бельгійським підприємцям.
Унаслідок бурхливого розвитку вугільної промисловості Донбас перетворився на головного постачальника вугілля в Російській імперії.
Для спорудження великого металургійного заводу на Донбасі російський уряд безоплатно виділив підприємцеві Джону Х’юзу (британцю валлійського походження) землі з вугільними родовищами та призначив премію за кожен пуд рейок, виготовлених на його заводі. Населений пункт, у якому жили працівники заводу, називали Юзівкою (сучасне місто Донецьк). Дуже швидко Юзівка перетворилася на важливий промисловий центр краю.
Район юзівського металургійного заводу, на другому плані будинок Юза; фото 1888 року
* (без Польщі)
** 1 пуд = 0,0164 тонни.
ВИДОБУТОК ВУГІЛЛЯ В ДОНЕЦЬКОМУ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОМУ БАСЕЙНІ
Монополія — виняткове право приватних осіб, держави, організацій, фірм тощо в різних сферах діяльності.
Новою рисою розвитку промисловості на українських землях наприкінці XIX ст. став процес концентрації виробництва та поява перших монополій.
У цей час виникли:
Перші монополії існували переважно у формі синдикатів.
Зародження кооперативного руху
Кооператив — добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.
Першим кооперативом у краї вважається засноване в 1866 р. Споживче товариство в Харкові. Воно розпочало активну діяльність, створивши власну пекарню, їдальню, підприємство з виготовлення мінеральної води, розгорнувши торгівлю одягом, кам’яним вугіллям, дровами і швейними машинками. Однак місцеві купці почали чинити йому перешкоди, заявляючи, що якщо товариство не припинить діяльність, то їм доведеться зачинити свої крамниці. У 1872 р. Харківське споживче товариство самоліквідувалося.
Друга половина XIX ст. стала періодом швидкого зростання міст.
Поряд із великими промисловими підприємствами виникали фабрично-заводські поселення, які згодом перетворювалися на нові міста. Поступово містами ставали й залізничні вузли.
Міське населення українських земель в 60—90-х рр. XIX ст. зросло більше ніж удвічі.
За переписом 1897 р., тут налічувалося вже 130 міст. Однак міське населення наприкінці XIX ст. становило лише 13 %, незважаючи на загальне зростання кількості жителів.
Урбанізація. Розвиток торгівлі
Особливо швидко кількість міського населення збільшувалася на Півдні України, де виникали нові фабрично-заводські підприємства. Типовим прикладом став розвиток Катеринослава (зараз Дніпро), який із невеликого міста з населенням 19 тис. осіб у середині XIX ст. за кілька десятиліть перетворився на одне з найбільших українських міст, кількість жителів якого зросла в шість разів.
Індустріальна революція швидко змінювала вигляд міст. Ті, у яких зосереджувалися фабрично-заводські підприємства, перетворилися на великі промислові центри. Найбільшими з них стали Київ, Харків, Катеринослав, Одеса, Херсон, Миколаїв, Єлисаветград, Кременчук, Луганськ, Юзівка, Маріуполь, Кривий Ріг.
Протягом 60—90-х рр. XIX ст. змінювалися форми торгівлі. Зростання кількості міст і міського населення поступово замінило базари на стаціонарну торгівлю через крамниці й магазини. Вони передусім зосереджувалися у великих промислових центрах і продавали фабрично-заводські товари.
Для задоволення щоденних потреб населення в невеликих містах і містечках продовжували діяти базари, на яких продавали продукти харчування.
У пореформений період край посідав провідне місце в зовнішній торгівлі Російської імперії. Через азовсько-чорноморські порти й митниці Волині й Поділля вивозилася значна кількість товарів, вироблених на українських землях. Більшість експорту становила сировина. Поряд із зерном вивозили продукти тваринництва — м’ясо, сало, шкури, вовну тощо.
ВИСНОВКИ
Домашнє завдання
1. Параграф 16-17, п.2-4
Список використаних джерел: