Тема: Кримські крайові уряди 1918 – 1919 рр. Спроби приєднання Криму до України.
До початку травня 1918 року в результаті наступу німецьких військ та військ УНР (запорізький корпус під командуванням полковника Болбочана)
більшовики залишили Крим. Запорізький корпус УНР, що мав таємний наказ першим дійти до Севастополя та підпорядкувати УНР чорноморський флот, під тиском німців теж покинув межі півострова, тому Крим залишився під односообовим контролем Німеччини.
Болбочан Петро Федорович
Синьою стрілкою позначено похід Болбочана в Крим.
Німеччині Крим був потрібен як джерело продовольства для вивезення та військово-морська база (вони привласнили залишки чорноморського флоту Російської імперії).
Вільгельм ІІ - останній німецький імператор
Спочатку німці думали сформувати загальнокримський уряд на основі кримськотатарського Курултаю, розширивши його та включивши в нього представників інших народів Криму. Однак на початку червня на пост очільника нового уряду була узгоджена кандидатура Сулеймана Сулькевича.
Опрацюйте коротку біографічну довідку.
Зробіть висновок про те, чому саме Сулеймана Сулькевича було обрано очільником Кримського крайового уряду.
Біографіча довідка
Перейдіть за посиланням
Зробіть висновок про те, чому саме Сулеймана Сулькевича було обрано очільником Кримського крайового уряду.
По – перше, він був колишнім царським генералом, міг забезпечити порядок на Кримському півострові.
По – друге, він литовський татарин за етнічним походженням, мусульманин. Виходячи з цього, багато хто його сприймав так, ніби на чолі півострова стоїть представник корінного народу Криму.
Перший крайовий уряд
Перший Кримський крайовий уряд — уряд в Криму, що існував після розпаду Російської імперії з 25 червня до 15 листопада 1918 року. Головою уряду був Сулейман Сулькевич.
Уряд взяв курс на побудову незалежної держави в Криму. Були введені власні державні символи. Гербом став герб колишньої Таврійської губернії (двоголовий орел з восьмикінцевим хрестом), прапором — блакитний стяг з означеним гербом у верхньому куту.
Столицею став Сімферополь, державними мовами — російська, кримськотатарська та німецька
Була введена власна військова форма (хоча на перехідний період дозволялося носити стару форму). Законом від 11 вересня вводилося громадянство Криму. Остаточно долю Криму повинен був вирішити парламент, вибори до якого не встигли призначити за час роботи уряду.
Використовувалися закони Російської імперії, хоча було прийнято декілька нових законів. Обмежувалася свобода друку. В економіці націоналізована більшовиками власність (в тому числі земля) поверталась господарям (таким чином в політиці робилася ставка на поміщиків та буржуазію). Вводилась свобода торгівлі з існуванням державних фіксованих цін на хліб.
Українські урядовці не визнали самопроголошену державу і в телеграмі-відповіді, за словами Сулькевича, звернулися до нього як до "губерніального старости".
Крім того, телеграму написали українською мовою. Кримський прем'єр, який півтора десятиліття служив на Далекому Сході, а останнім часом - у Румунії, її не розумів. Рішуче відписав, що не є старостою, а очолює уряд самостійної держави. Надалі попросив контактувати російською мовою.
У червні 1918 року, між Кримом та Україною розгорнулася митна війна.
Голова уряду Федір Лизогуб
доповів ситуацію гетьману Павлові Скоропадському.
"Лизогуб, - згадував Скоропадський, - заявив, що він отримав телеграму від генерала Сулькевича, який оголосив, що він стоїть на чолі уряду, водночас із заувагою, у дуже зухвалій формі, що він української мови не розуміє і надалі наполягає, щоб до його уряду зверталися російською мовою". Остання вимога розсердила Скоропадського.
Український уряд звернувся до німців з нотою, щоб Крим увійшов до складу України. Оточення гетьмана міркувало, в який спосіб упокорити кримський уряд.
Інформація про ноту німецькому уряду з вимогою долучити Крим до складу України. Газета "Свобода", 4 липня 1918 року
Зрештою ухвалили саме такий сценарій.
"Наша рада міністрів вирішила припинити зносини з цим новим урядом, - згадував пізніше Скоропадський, - і до з'ясування взаємних відносин між Кримом і Україною перервати економічні відносини".
Так почалася митна війна.
Всі товари, які підприємці везли до Криму, конфісковували. Півострів залишився без українського хліба. Це погіршило й без того кепську продовольчу ситуацію. Ціни на продукти підскочили удвічі. Ввели картки на хліб - навіть у Сімферополі. А Севастополь опинився на межі голоду.
Уряд Сулькевича відповів забороною продавати Україні сіль.
Київ оголосив кримські залізниці своєю власністю і обмежив їх використання для потреб півострова.
Сімферополь відреагував символічним жестом - призначив Комісію з визначення державного кордону між Кримом та Україною.
Економічна блокада півострова тривала кілька місяців.
Наприкінці вересня під тиском німців Сулькевич згодився на переговори - треба було розв'язати продовольчу кризу. Вислав до Києва урядову делегацію на чолі з міністром юстиції Олександром Алі Ахматовичем.
Україна трохи послабила антикримські санкції. Крим скасував заборону продавати сіль.
Позицію півострова на майбутніх переговорах міністр визначив так: "Ми приїхали сюди говорити як рівні з рівними. Стоїмо на принципі національного самовизначення... Для Криму ми будемо вимагати такі самі права, які Україна вимагає для себе".
Кримська делегація в Києві, вересень–жовтень 1918 року. Фото з часопису “Око” (Київ, число 13/14 за 1918 рік)
Переговори розпочалися 5 жовтня 1918 року в гетьманському палаці на першому поверсі. Глава української делегації прем'єр-міністр Федір Лизогуб представив сімферопольським колегам "Головні підвалини з'єднання Криму з Україною".
Документ містив 19 пунктів.
Він передбачав наступне: Крим одержить статус автономії, а при гетьмані України з'явиться посада уповноваженого з кримських питань - статс-секретаря. Його призначатиме гетьман з трьох кандидатів, висунутих Сімферополем. Перемовини тривали кілька тижнів, але безрезультатно.
Сулькевич і Скоропадський невдовзі залишили політичну арену.
Звичайно, обидві сторони не знали про таємну домовленість Берліна з Москвою, про яку телеграфував Сталін
Другий Кримський крайовий уряд
Діяв з 15 листопада 1918 до квітня 1919
Ще до відставки Сулькевича в жовтні триденний з'їзд губернських гласних та міських голів обрав новим головою уряду Соломона Крима,
а німці дозволяють проникнути в Крим представникам армії Денікіна. 14 листопада 1918 німці заявили про непідтримку Сулькевича. Тоді ж за підтримки білої армії призначений новий уряд, головою якого став Соломон Крим.
Уряд відкинув курс на самостійність півострова, що проводив перший крайовий уряд, своїм завданням вважав зближення з усіма державними організаціями, які прагнули до «возз'єднання єдиної Росії»
Економічна ситуація погіршувалася, розпочалася катастрофічна інфляція. Цьому сприяла також відміна державних цін на закупівлю хліба, що була введена урядом Сулькевича. Почався випуск нових грошей. Почали закриватися підприємства (знову не працював Севморзавод), зростало безробіття
Купюра Кримського крайового уряду (уряд С. С. Крима, 1918
26 листопада 1918 року ескадра з 22-х французьких, англійських кораблів, грецьких та італійських кораблів підійшла до Севастополя.
Базою союзників став Севастополь, невеликі загони базувались в Євпаторії, Ялті, Феодосії та Керчі. Уряд Криму прохав розмістити війська Антанти ще на Перекопі, але лише в березні 1919, коли було вже пізно, кілька тисяч грецьких солдат перекинули туди.
Французький військовий корабель
Одразу ж після скасування Брестського миру Москва розпочала надсилати до Криму агітаторів і організовувати партизанські загони.
Наприкінці березня — початку квітня 1919 р. більшовицькі війська підступили до Криму. 4 квітня вони захопили Перекоп, 11 квітня — Сімферополь та Євпаторію, 13 квітня — Бахчисарай та Ялту. Севастополь взято 29 квітня. У травні була проголошена Кримська Соціалістична Радянська Республіка (що проіснувала тільки 75 днів).