«Рівні підтримки та розвиток творчих здібностей дітей з ООП»
Пасічник А.В.
Кропивницький – 2022
02
01
03
Зміст
Пригадаємо: хто такі «діти з особливими освітніми потребами»?
Частина І. Рівні підтримки дітей з ООП
Частина 2. Розвиток творчих здібностей дітей з ООП
Інклюзія (англ. inclusion включення, залучення) — процес збільшення залученості всіх громадян до активного соціального життя.
Базова концепція інклюзивної освіти (ІО) — це дотримання прав усіх дітей без винятку на здобуття якісної освіти
Дитина з особливими освітніми потребами — це людина до 18 років, що потребує додаткової підтримки в освітньому процесі.
діти з інвалідністю;
діти-біженці;
діти-мігранти;
діти, що належать до етнічних, релігійних і мовних меншин;
діти з неблагополучних та малозабезпечених сімей;
безпритульні діти;
діти із захворюваннями ВІЛ/СНІД;
діти-сироти.
Частина І. Рівні підтримки дітей з особливими освітніми потребами
Чим раніше – тим краще
Лист МОН від 30.12.2021 «Про визначення рівня підтримки у дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають дошкільну освіту в інклюзивних групах»
Відповідно до абзацу сьомого пункту 6 Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. №530 (далі — Порядок) для забезпечення індивідуалізації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами (далі — діти з ООП) освітній процес у закладі дошкільної освіти організовується з урахуванням рівнів підтримки, визначених у висновку інклюзивно-ресурсного центру (далі — ІРЦ)
Чим раніше – тим краще
Лист МОН від 30.12.2021 «Про визначення рівня підтримки у дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають дошкільну освіту в інклюзивних групах»
При визначенні рівня підтримки необхідно враховувати складність порушень у дитини, а також кількість годин додаткових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги), зазначених у висновку ІРЦ (далі — додаткових послуг).
ЮНІСЕФ спільно з благодійним фондом «Інститут раннього втручання» та німецькими партнерами розробили таблицю для оцінки розвитку дітей до 3 років «Червоні прапорці»*.
*https://oda.zht.gov.ua/wp-content/uploads/2022/01/Red-flags.pdf
Рівні підтримки для дітей з ООП: що змінюється та які виклики
ПОСТАНОВА від 15 вересня 2021 р. № 957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти»
Рівні підтримки - обсяг тимчасової або постійної підтримки учнів в освітньому процесі відповідно до їх особливих освітніх потреб, що надається в закладі освіти
ПОСТАНОВА від 15 вересня 2021 р. № 957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти»
За наявності в закладі освіти кількох класів із здобувачами освіти одного року навчання учні розподіляються пропорційно між такими класами з урахуванням рівнів підтримки, визначених згідно з додатком 1, а саме:
- не більше одного учня/вихованця, який потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
- не більше двох учнів/вихованців, які потребують третього рівня підтримки;
- не більше трьох учнів/вихованців, які потребують другого рівня підтримки.
Рівнів підтримки – п’ять.
Вони визначаються в результаті комплексної оцінки фахівців ІРЦ (2–5 рівні) чи команди супроводу (1 рівень) закладу освіти.
Ключовий момент: визначення рівня підтримки фахівці тепер мають відштовхуватися від потреб дитини, а не від її діагнозу (нозології).
Перший рівень підтримки
Перший рівень – універсальний. Тобто він може бути застосований до будь-якої дитини, яка має труднощі з навчанням, а отже, потребує підвищеної уваги чи неспецифічної допомоги.
Перший рівень надається за рішенням закладу освіти. Для цього створюється команда супроводу, яка ухвалює рішення про надання дитині першого рівня підтримки та складає індивідуальну програму розвитку (ІПР). Таке підтримання здійснюється ресурсами самого закладу.
Тут не передбачено створення інклюзивного класу та відкриття ставки асистента вчителя.
Кількість таких дітей у класі не обмежена.
Другий рівень підтримки
З’являються підстави для створення інклюзивного класу та введення посади асистента вчителя, індивідуальна навчальна програма.
Діти на другому рівні можуть потребувати додаткового обладнання та матеріалів, а також додаткових корекційних занять (не більше 2 на тиждень). У класі (групі) може бути не більше 3 дітей із другим рівнем підтримки.
Третій рівень підтримки
Цей рівень вважається помірним ступенем прояву труднощів, тому в класі/групі може бути не більше двох таких дітей.
Окрім асистента педагога, спеціалісти можуть рекомендувати забезпечити асистента дитини. Тут, як і на другому рівні, дитина може потребувати адаптації навчальної програми.
Четвертий і п'ятий рівні підтримки
Четвертий та п’ятий рівні – найскладніші. У класі чи групі може навчатися лише одна дитина з труднощами тяжкого (4-й) або найтяжчого (5-й) ступенів.
В обох випадках дитина потребує асистента дитини, а також адаптації чи модифікації навчальних програм, а іноді – і результатів навчання.
На четвертому рівні передбачено до 6 корекційних занять на тиждень. На п’ятому – 8, до того ж тут дозволено використовувати альтернативні та спеціальні методи навчання, проводити заняття з самообслуговування тощо.
Заклад освіти, за рішенням команди супроводу із залученням представника ІРЦ та погодженням із батьками, може змінювати рівень підтримки в межах одного суміжного рівня, якщо вирішить, що це піде на краще дитині.
*Першого рівня це не стосується.
Інфографіка: Державна служба якості освіти
Частина 2. Розвиток творчих здібностей дітей з особливіми освітніми потребами
Соціально-психологічні аспекти роботи з дітьми з особливими потребами
Дослідження вчених показали, що у дітей з особливими освітніми потребами є:
зміни в умовно-рефлекторної діяльності,
розбалансованість процесів збудження і гальмування,
порушення взаємодії сигнальних систем.
Все це є фізіологічною основою для аномального психічного розвитку дитини, включаючи процеси пізнання, емоції, волю і особистість у цілому.
Соціально-психологічні аспекти роботи з дітьми з особливими потребами
Відчуття ізольованості,
зневіра у власні сили,
підвищена тривожність,
роздратованість, емоційні розлади,
великий дефіцит соціальних контактів,
труднощі міжособистісних відносин,
підвищена потреба у захисті.
Соціально-психологічні аспекти роботи з дітьми з особливими потребами
У таких дітей
Гурток – це центр дитячої творчості. Саме в гуртку можливо враховувати і максимально задовольняти індивідуальні запити учнів, розвивати особистість, виховувати любов до природи, мистецтва, творчого процесу.
1. Розвиток творчих здібностей учнів;
2. Розширення художнього світогляду;
3. Розвиток і поглиблення інтересів дітей;
4. Розвиток комунікативних навичок на основі спільної творчої діяльності;
5. Розвиток дрібної моторики рук;
6. Розвиток мовлення, збагачення словникового запасу школярів;
7. Організація дозвілля учнів;
8. Зміцнення фізичного та психічного здоров'я.
На заняттях гуртка педагог вирішує наступні завдання:
Зв'язок мистецтва і терапії, мистецтва та психології відомий давно і добре описаний в різній медичній та педагогічній літературі.
Значну увагу слід приділяти формуванню мотиваційної сфери учнів, систематично закріплювати позитивні навички і звички шляхом пояснень, нагадувань, вправ, спонукаючи дитину до дії, де учень користується своїми мотивами.
Якщо в класі чи групі учень з особливими освітніми потребами: деякі поради для педагога
Акцент на дитину
Пам’ятайте: перед вами — дитина, а не її особливості.
Дитина з інвалідністю — окрема особистість з інтересами й уподобаннями. Нам варто змінити фокус із того, що дитина НЕ МОЖЕ, і сконцентруватися на тому, що вона МОЖЕ.
Педагогам варто сприймати індивідуальні відмінності учнів як корисний ресурс, а не як проблему.
Знайомство
Ще до того, як до групи прийде учень з особливостями розвитку, в колективі слід створити сприятливу й дружню атмосферу.
Спокійно реагувати
Буває, що дитина з особливими освітніми потребами поводиться нестандартно: щось викрикує, ховається під стіл, закриває обличчя руками чи навіть падає. Вчителю варто налаштуватись на спокійну реакцію в таких випадках.
Якщо дитина потребує допомоги — надати її і спокійним тоном проговорити: «Все нормально, так буває».
Командна робота
Дитина з особливими освітніми потребами має бути максимально залучена в процеси, що відбуваються в класі. Якщо це вечірка — дитина може допомогти створити декор, вийти на сцену та проявити будь-який зі своїх талантів.
Головне — залучати учнів з ООП максимально, не відсторонювати й не ігнорувати.
на сучасному етапі суспільного розвитку відбулися зміни ставлення громадськості до людей з особливими потребами;
актуальним є створення найбільш сприятливих умов для здобуття освіти та інтеграції в суспільство людей з психофізичними порушеннями;
Результати теоретичного аналізу та даних дослідження педагогічної практики дозволяють зробити такі висновки:
01
для соціально-педагогічної науки і практики важливими є проблеми соціалізації, соціальної реабілітації та інтеграції в суспільство дітей та молоді з особливими потребами;
Результати теоретичного аналізу та даних дослідження педагогічної практики дозволяють зробити такі висновки:
02
заклади позашкільної освіти виконують власну роль у вирішенні проблеми освіти та соціалізації дітей з особливими потребами, реалізують відповідний напрям соціально-педагогічної діяльності, що,
по-перше, обумовлено організаційно-педагогічними, соціально-педагогічними їх характеристиками;
по-друге, пов’язано із сучасною загальною соціокультурною, освітньою тенденцією, яка полягає у орієнтації на альтернативність освіти.
Результати теоретичного аналізу та даних дослідження педагогічної практики дозволяють зробити такі висновки:
03
«Початки творчої сили існують майже у всіх ... треба лише створити для прояву її відповідні умови»
Видатний психолог Шацький С.Т.