Кейс-метод як спосіб формування життєвих компетентностей учнів
Підготувала
Ярощук Т.Л.
вчитель української мови та літератури
Малинської філії
Острожецького ліцею імені І.Єремеєва
Батьківщиною методу case – study (від англійського case study – «вивчення ситуації»), є Сполучені Штати Америки, а саме Школа бізнесу Гарвардського університету. У 1910 році декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем порадив викладачам ввести в навчальний процес крім традиційних уроків додаткові, що проводяться у формі дискусії зі студентами.
Сама назва технології походить від латинського терміна «casus», під яким розуміють нестандартну, важковирішувану ситуацію. Ще в 50-ті роки минулого століття на Заході цей метод був визнаний одним з найбільш ефективних методів бізнес-коучингу, і була поставлена задача адаптації його під інші сфери наукового знання.
Метод case-study відомий у вітчизняній освіті як кейс-метод або метод ситуацій (чи навчання на конкретних прикладах). Найбільш широко кейс-метод застосовується під час вивчення економіки та бізнес-наук. Використання кейс-методу також здобуло широке поширення у педагогіці.
Метод кейсів – метод навчання, який використовує опис реальних економічних, соціальних і бізнес-ситуацій. Учасники навчального процесу повинні досліджувати ситуацію, розібратися в суті проблем, запропонувати можливі рішення і вибрати найкраще з них. Кейси ґрунтуються на реальному, фактичному матеріалі або ж наближені до реальної ситуації.
Суть технології полягає в тому, що в основі його використовується опис конкретних ситуацій або випадку (від англійського «case» - випадок). По-перше, бажано, щоб представлений для аналізу випадок відображав реальну життєву ситуацію. По-друге, в описі має бути присутня проблема або ряд прямих чи непрямих труднощів, протиріч, прихованих завдань для вирішення дослідником.
По-третє, потрібно оволодіння попереднім комплексом теоретичних знань для використання їх у практичній площині вирішення конкретної проблеми або ряду проблем. У процесі роботи над кейсом часто потрібно додаткове інформаційне підживлення самих учасників роботи над аналізом ситуації. В кінцевому результаті учні знаходять власні висновки, рішення проблемної ситуації і нерідко як неоднозначні множинні рішення.
Основними поняттями, що використовуються в кейс-технології, є поняття «ситуація» і «аналіз», а також похідне від них - «аналіз ситуації».
Завданням цього методу є максимальне залучення кожного учня до самостійної роботи з метою вирішення порушеної проблеми або завдання.
Така технологія сприяє розвитку в учнів самостійного мислення, вміння вислуховувати і враховувати альтернативну точку зору, аргументовано висловити свою. За допомогою цього методу учні мають можливість проявити і удосконалити аналітичні та оціночні навички, навчитися працювати в команді, знаходити найбільш раціональне рішення порушеної проблеми.
Найважливіше те, що даний підхід виходить за межі навчального простору, сягає сфери професійних рішень проблем у цій галузі знань, формує інтерес і профільну мотивацію. Тут, як і в справжніх інноваційних технологіях, навчальні знання і навчальний процес в цілому не самоціль, а інструмент для компетентнісного навчання учня.
Кейс-технологія для викладача досить проблематична. По-перше, вона змушує глибоко засвоїти не тільки зовнішні сторони кейса в його використанні на уроці, а й вникнути в особливу філософію мислення і діяльності. Тут центральне місце займатиме процес розвитку умінь у використанні, а потім і розробці проблемно-аналітичних кейсів спочатку самим викладачем, а далі і його учнями.
Ефективність методу в тому, що він достатньо легко може бути поєднаний з іншими методами навчання. Його слід використовувати не замість, а в сукупності з класичними навчальними методиками, тобто кейс-метод дозволить доповнити арсенал методичних прийомів.
Метод кейсів як інтеграція методів
Метод, інтегрований в метод "кейс-стаді" |
Характеристика його ролі в методі "кейс-стаді"
|
Моделювання, структуризація, декомпозиція | Побудова моделі об'єкта, взаємозв'язку його елементів, факторів, ситуації |
Системний аналіз | Системне уявлення і аналіз ситуації |
Уявний експеримент
| Спосіб набуття знань про ситуацію за допомогою її уявного перетворення |
Методи опису | Створення опису ситуації |
Проблемний метод | Подання проблеми, що лежить в основі ситуації |
Метод класифікації | Створення упорядкованих переліків властивостей, сторін, складових ситуацій |
Ігрові методи | Подання варіантів поведінки героїв ситуації |
"Мозкова атака" та інші аналогічні методи | Отримання та осмислення даних, визначення проблеми, мети, критеріїв, висунення гіпотез, визначення джерел ресурсів |
Дискусія | Обмін поглядами з приводу проблеми і шляхів її вирішення |
Кейс – це опис конкретної ситуації, яка мала місце бути в тій чи іншій практиці, яка містить в собі деяку проблему, що потребує вирішення. Посилаючись на Вікіпедію, кейс (від англ. Сase - «обставини») – реальний випадок, на якому розбираються теоретичні ідеї.
Кожен кейс містить повний комплект навчально-методичних матеріалів, розроблених на основі виробничих ситуацій, які формують в учнів навички самостійного конструювання алгоритмів вирішення виробничих завдань.
Можна виділити кілька особливостей хорошого навчального кейса, які допомагають зробити навчання більш результативним і ефективним. Ось ці ознаки:
1. Проблемність. Ситуація, яка описана в кейсі, повинна бути проблемною, тобто повинна бути пов’язана з вирішенням важливого завдання, визначатися безліччю факторів, бути особисто значущою для головного героя сюжету та не повинна мати однозначного решення, яке лежить на поверхні.
3. Незавершеність. Ситуація кейса повинна допускати подальший розвиток, якість і результат якого можуть залежати від пропонованих учнями рішень. Незавершеність кейса підігріває оптимізм тих, хто працює над ним, віру в те, що можна ще щось запропонувати або виправити.
4. Надмірність інформації. У якісному навчальному кейсі багато всього зайвого: факти, події, довідкові відомості, цифри тощо. Вони можуть знадобитися для пошуку відповіді й аргументів на одне з поставлених питань, а можуть і не знадобитися зовсім. Проте, ця «зайва» інформація вкрай важлива в кейс-методі. Відокремити істотне від несуттєвого, корисне від зайвого – дуже важливе аналітичне вміння, від якого залежить процес і результат прийняття рішень.
5. Персоналізація. Основними дійовими особами кейса є люди. Присутність реальних (або реалістичних) персонажів, що мають складний характер, здійснюють неоднозначні і суперечливі дії, які прагнуть і переживають, вкрай необхідні для правильного навчального кейса. Завдяки цьому формується первинна емоційна залученість учнів у ситуації, полегшується їх самоідентифікація з головним героєм, долучаються та активізуються їх соціальні досвід та інтелект. якісному навчальному кейсі багато всього зайвого: факти, події, довідкові відомості, цифри тощо.
7. Типовість. Ситуація, проблема та рішення, які представлені в кейсі, мають бути в цілому типовими для професійної практики. Цінність навчального кейса як освітнього засобу визначається, головним чином, можливістю узагальнити зроблені на його матеріалі висновки і перенести їх на клас подібних ситуацій і об'єктів. Співвіднесення результатів роботи над кейсом з іншими реальними ситуаціями формують в учнів необхідні асоціативні зв'язки, закріплюють установки і, таким чином, завершують цикл формування індивідуального знання.
Головне, що повинен містити в собі кейс:
• проблему, яка передбачає кілька варіантів її вирішення;
• допоміжну інформацію;
• завдання.
Створення кейса - це захоплюючий, але трудомісткий процес.
Технологічна схема створення кейса:
Привабливість кейса складається з:
Дякую за увагу!