Урок позакласного читання
Галина Ткачук
«Гойдалка під кленом»
Галина Ткачук – письменниця.
Скільки себе пам’ятає завжди вигадувала та записувала цікаві історії. Зараз активно працює в команді БараБука та веде гурток літературної творчості для дітей. Обожнює білок!
Стала переможцем конкурсу «Книга року ВВС – 2016» у номінації «Дитяча книга».
Прочитай книжку.
ГАЛИНА ТКАЧУК
«ГОЙДАЛКА ПІД КЛЕНОМ»
Ніна гойдається на гойдалці й виглядає літо. Аж ось виявляється, що не буде ні квітів на клумбі, ні синіх дельфінів. І все через Нінину необережність!
ЩО МОГЛО СТАТИСЯ?
СЛОВНИЧОК-ДОВІДНИЧОК
Дельфіній- рід багаторічних трав'янистих рослин з синіми, блакитними, фіолетовими квітами.
Парканчик-звичайно дерев'яна невелика стіна , що обгороджує або відгороджує що-небудь; огорожа.
Ось наш двір.
Найкраще в ньому — це майданчик під кленом.
А найкраще на майданчику — гойдалка.
Якщо розгойдатися дуже сильно, то можна злітати високо-високо.
Квіти ще не схожі на квіти. Але Марків дід каже, що вони виростуть і зацвітуть у липні. Або навіть раніше, якщо нам пощастить.
Я літаю — а малюки порпаються в піску.
Я літаю — а Марко з’їжджає з гірки.
Я літаю — а Марків дід садить квіти між тополею і кленом.
— Як називаються ці квіти? — питаю.
— Дельфіній, — каже Марків дід.
Мені подобається їхня назва. Мати дельфіній біля майданчика — це майже як мати справжніх дельфінів.
Я розгойдуюсь іще сильніше — і бачу маму. Вона повертається з роботи.
Я зупиняюся, швидко злізаю з гойдалки. Біжу.
— Стій! Ніно, спинися! — раптом кричить мама і застигає на місці.
— Що ти накоїла?! — супить брови Марків дід.
— Дивися під ноги! — біжить до мене Марко.
Я дивлюся під ноги, а там — розтоптані квіти. Не знаю, як це сталося. Сльози печуть в очах.
— Я ж не хотіла! — тікаю від усіх.
Якби ж я дивилася під ноги! Тоді дельфіни були б цілі.
Увечері я крадуся в кімнату батьків. Мама вже спить, а тато, глянувши на мене, міцно пригортає.
— Тепер у нас не буде дельфінів, — бурмочу.
— Хтозна, — відповідає тато. — Може, й будуть.
Наступного ранку ми з татом ідемо на великий ринок. Тут продають овочі, фрукти і — квіти. Ми обходимо всі ряди, але дельфінів ніде немає.
Дорогою додому бачимо квіткову крамницю. Тут є троянди, тюльпани, різні вазони, кактуси.
— У вас є дельфіни? — питаю у продавця.
— Дельфіни? — не розуміє він.
— Дельфіній! — сміється тато.
— А, дельфіній! Ось!
Ми з татом ніколи не садили квітів. Але все робимо так, як казав нам продавець.
Одна, дві, три, чотири нові рослинки з’являються на клумбі між тополею і кленом.
Мама бачить нас із вікна й гукає:
— Що ви там робите?
— Заводимо дельфінів! — кричу.
Тоді мама виходить і береться мені
допомагати. А тато майструє навколо
клумби дерев’яний парканчик.
Гойдалка під кленом широка. Ми з Марком поміщаємося на ній удвох.
Ми літаємо — а з вікна на нас дивиться Марків дід і махає рукою.
Ми літаємо — а за парканчиком ростуть квіти.
Ми літаємо — а попереду ціле літо, і понад хмарами стрибають сині й блакитні дельфіни.
ГРА «ТАК ЧИ НІ»
1)Найкраще у дворі клен?
2)Дід саджав дельфінії?
3)Ніна побачила що з роботи повертається тато? 4) Квіти купили на ринку?
5)Ніна саджала квіти разом з татом та мамою?
Поміркуй, чому квіти мають таку назву.
дельфін
дельфіній
Дельфіній – багаторічна трав’яниста рослина родини жовтецевих. Їх незвичайні свічки, що складаються з безлічі бутонів, приємно радують око. Дельфініум свою назву отримав за будову колоса, який нагадує голову дельфіна.
Прочитай інформацію
про дельфініум.
Переглянь відео про дельфінів https://youtu.be/eIE9opK8CiU
Послухай аудіоказку
Галини Ткачук «Гойдалка під кленом»