Майданчик педагогічної майстерності
«Зростаємо професійно разом»
Досвід роботи Миколаївської гімназії № 29
«Безпечна і дружня
до дитини школа»
Презентує досвід
практичний психолог
Миколаївської гімназії № 29
Бахмутова Олена Валентинівна
ХІБУКІ-ТЕРАПІЯ��ХІБУКІ-ТЕРАПІЯ ЗАВІТАЛА ДО МИКОЛАЇВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ № 29 ��
У жовтні 2022 року під час тренінгу з СЕЕН відбулося перше знайомство з проєктом Хібукі-терапія. Засновниця проєкту Дафна Шарон-Максімов розповіла освітянам про можливості методики для допомоги дітям і дорослим травмованим під час війни.
Директорка Миколаївської гімназії № 29 Лариса Грицюк, яка була присутня на тренінгу, зацікавилась проєктом, оскільки Миколаїв, як прифронтове місто, дуже потерпав від обстрілів, відсутності нормального доступу до питної води та неможливості повноцінного спілкування між дітьми крім Онлайн-навчання. Учні і батьки потребували психологічної допомоги, кваліфікованої підтримки і покращення ментального здоров’я.
Під час першої зустрічі колективу гімназії з Дафною Шарон-Максімов була досягнута домовленість про надання учням і ученицям гімназії 100 терапевтичних іграшок Хібукі.
У грудні 2022 року 15 Хібукі прибули з Ізраїлю до гімназії для роботи вчителів на онлайн-уроках.
Хібукі-терапія - це державна програма Ізраїлю з підтримки дітей, які пережили травматичні події, серед іншого, пов’язані з війною. Кожна дитина, яка пройшла терапію з Хібукі-терапевтом отримує іграшкового собаку-Хібукі.
Україна переймає досвід Ізраїлю, але в нас Хібукі вже трансформувалася не лише в повноцінну терапевтичну методику, але й успішно застосовується в школах як психологічний і дієвий педагогічний інструмент, що добре інтегрується з програмою СЕЕН, яку вже багато років впроваджує гімназія.
На початку 2023 року Миколаївська гімназія 29 стала учасницею проєкту "Хібукі-школа", який реалізувався за сприяння засновниці проєкту "Хібукі Україна" Дафни Шарон і освітньої організації EdCamp Ukraine.
15 іграшок Хібукі, які передала Дафна Шарон, допомагають вивчати математику, літературні твори, розуміти фізичні явища і хімічні формули, вивчати географічні поняття, правила Правопису і відомих історичних героїв.
Першою пройшла курси Хібукі-терапії психологиня закладу Олена Бахмутова. Вчителі долучилися до неї також пройшовши навчання під патронатом EdCamp Ukraine, щоб допомогти більшій кількості дітей нашої гімназії.
Розроблена навчальна програма для педагогів, вчителів навчили що таке травма, як із нею працювати, діагностувати і покращувати навчальні результати дітей, створюючи позитивну терапевтичну атмосферу уроку.
Нині всі без винятку – і діти, і батьки, і педагоги перебувають у травмі. Саме тому вирішено створювати комплексний підхід: працюємо з дитиною та всіма вчителями, які залучені до навчання в класі цієї дитини.
Терапія, як і раніше, залишається психологу. А завдання педагога – підтримувати і допомагати.
Основний принцип Хібукі – перенесення фокуса уваги із себе на іграшку. І другий – турбуючись про Хібукі, дитина турбується про себе. Наприклад, звучить сирена, і дитина не біжить перелякана в бомбосховище, а бере Хібукі й рятує його в укритті, заспокоює.
В закладі постійно відбуваються зустрічі вчителів, які продовжують напрацьовувати методи застосування Хібукі у навчальному процесі та обговорювати терапевтичні можливості Хібукі для того, щоб допомогти дитині бути резильєнтною.
Наші вчителі не тільки запропонувати власне бачення розвитку проєкту у школі, а й самі змогли апробувати на собі Хібукі.
Педагоги гімназії прописали можливості інтеграції Хібукі в навчальний процес на кожному зі своїх уроків, обговорюють досвід колег з інших міст України, які так само долучилися до "Хібукі-терапії".
Хочеться додати, що вчителям легко впроваджувати новий проєкт, оскільки вони вже не один рік вивчають стабілізацію психологічного стану дітей через СЕЕН, регулярно використовують 10 практик швидкої допомоги при стресових проявах у дітей.
З кожним днем методологічна база Миколаївської гімназії 29 поповнюється новими вправами освітніх проєктів, які впроваджує заклад, росте і розвивається компетентність наших педагогів. Ми розуміємо, що нові виклики, які постали сьогодні перед українською освітою, потребують нових рішень, а українські діти варті найкращого, саме тому ми активно переймаємо і впроваджуємо кращий терапевтичний досвід на благо розвитку нашої України.
Метод Хібукі-терапії реалізовується спільно із програмою Соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН), що дозволяє значно знизити наслідки емоційного травмування дітей в Україні.
Батьки гімназистів долучились до корекційного тренінгових занять, під час яких ще більше дізналися про проєкт "Хібукі-терапія", змогли пообіймати собачок Хібукі, пройшли діагностику на рівень впливу травмуючих подій, поговорили про способи допомоги і можливості собаки-обіймаки для особистої роботи зі своєю травмою.
Наші учні довго чекали на своїх собачок, які їхали до них з Ізраїлю.
Разом з дітьми на заняттях Хібукі-терапії ми знайомилися з історією Хібукі, писали йому листи, створювали для нього надійне укриття на час повітряної тривоги, і пробували способи як найзручніше його носити, малювали, вирізали, клеїли, створювали.
Хібукі-терапія в Миколаївській гімназії 29 стала синонімом душевного зцілення через спілкування і творчість.
На кожній зустрічі діти, які не дивлячись на війну знаходяться в Миколаєві, щиро посміхаються, мужньо тримаючи на своїх поки маленьких плечиках майбутнє України. Саме у них ми, дорослі, вчимося радіти кожному дню, вірити всім серцем і любити життя. І нехай сьогодні замість звичайних будиночків гімназисти виготовляють з картону укриття-бомбосховища, щоб їх новому другу Хібукі було безпечно в Україні, та щиро вірять і знають, що зовсім скоро буде перемога і мирне небо.
Щоб зняти напругу в ручках, одночасно послабити контроль і повернути безпеку, з дітьми обов’язково потрібно ліпити, малювати, вирізати (займатися арт-терапією). Ліплення та робота з крупами добре заспокоює, працюючи з м’якими та податливими, сипучими матеріалами дитина виходить з пасивного стану і отримує відчуття контролю над ситуацією (процесом), що вкрай необхідно при тривожності.
Ліплення трансформує напругу, знімає затиски, дає відчуття контролю (що важливо для тих, хто втратив контроль над ситуацією, життям, реальністю), ліплення корисне за будь-яких психосоматичних хвороб.
Під час самого терапевтичного заняття Хібукі підтримує дітей, його можна обійняти, притиснути до себе, гладити.
Робота з натуральними сипучими матеріалами, такими як манка, допомагає заспокоїтись, зняти напругу, відчути комфорт і радість, сприяє розвитку дрібної моторики (формується точна координація руху рук і пальців, покращується щипкове захоплення пальцями).
Батьки теж помічають позитивні зміни у дітей, маємо від них багато відгуків:
«Хібукі-терапія – це цікаві заняття, які допомагають дітям пережити та не боятися розказувати про свої негативні емоції, переживання. Мої доньки із задоволенням ходили на ці заняття та виконували всі завдання, які пропонувала їм психологиня гімназії. Коли приходили додому із захопленням розповідали про свої успіхи та показували поробки. Ці заняття допомогли дітям розкритися, зрозуміти свої почуття, а також поспілкуватися із друзями. Дякую за цікаві заняття та спілкування з чудовою іграшкою «Собака-обіймака» - мама учениць 1 класу.
«Шановна пані Дафна! Дякую вам за впровадження в Україні вашої авторської методики. Разом з донечкою я впевнилася, що Хібукі – це дійсно бронежилет для дитячої душі. Собака-обіймака стала другом моєї дитини, дарує їй свої обійми і підтримку, допомагає їй впоратися з переживаннями. Дуже важливо, щоб наші діти раділи життю, попри війну. І Хібукі дає їм цю радість» - мама учениці 3 класу.
Ці відгуки дають нам впевненість в тому, що ми на правильному шляху і робимо дуже важливу і необхідну справу для щастя і здоров’я наших дітей.
Кожен раз, коли ми щось “творимо” – ми створюємо – повертаємо себе, для дітей це особливо дієва терапія. У людини, яка пережила важкий досвід, часто виникає відчуття неможливості радості (минулого життя), відчуття провини й опір дозволити собі навіть трохи задоволення. Наше завдання допомогти діткам знову дозволити собі радіти, а значить жити повним життям.
НАТАЛЯ СІНЧЕНКО, МАМА УЧЕНИЦЬ 1-ГО І 3-ГО КЛАСІВ