Росія, Радянський Союз у міжвоєнний період
1. Революція в Росії. Більшовицький переворот.
23 лютого 1917 р. – початок страйку на Путилівському заводі в Петрограді, підтриманий іншими підприємствами та військовими гарнізонами.
2 березня 1917 р. – зречення Миколи ІІ, створення Тимчасового уряду (Г. Львов, О. Керенський)
Основні пункти програми Тимчасового уряду | Основні пункти програми більшовиків |
Проголошення демократичних свобод, збереження приватної власності | Націоналізація підприємств, передача управління ними робітникам |
Розробка заходів по передачі землі селянам покладалася на майбутні Установчі Збори, що мали бути скликані в кінці року | Негайна передача землі селянам без викупу |
Ігнорування національних рухів, проголошення курсу на збереження єдності Росії | Проголошення права всіх народів імперії на самовизначення, аж до створення власних держав |
Продовження війни до перемоги | Негайне завершення війни на будь-яких умовах |
Олександр Керенський
Володимир Ленін
3 березня 1918 р. – підписано Брест-Литовський мирний договір між Росією і державами Троїстого Союзу.
25 жовтня 1917 р. – здійснено більшовицький переворот. Створено Раду Народних комісарів на чолі з В.Леніним. Видання Декрету про землю та Декрету про мир.
2. Громадянська війна. Створення СРСР.
Громадянська війна – це військова боротьба за владу між громадянами однієї держави.
Протягом 1917 – 1922 р. на території колишньої Російської імперії тривала громадянська війна.
Сторони конфлікту (керівники) | Основна мета | Результат |
Більшовики (В.Ленін, Л. Троцький, Й. Сталін, К. Ворошилов) | Утвердження більшовицького режиму на всій території колишньої імперії | Перемога, зміцнення своєї влади |
Білогвардійці (А.Денікін, О.Колчак, П. Врангель) | Усунення більшовиків, відновлення монархії, збереження єдності Росії | Поразка, виведення залишків військ за кордон |
Війська держав Антанти (Британія, Франція, Румунія, Греція, Польща) | Підтримка білогвардійців, територіальні та економічні інтереси | Евакуація з території Росії |
Національні збройні формування (Україна, Кавказ, Фінляндія, Прибалтика, Далекий Схід) | Створення власних держав | Поразка визвольних змагань, створення незалежних держав у Фінляндії та Прибалтиці. |
Місцеві повстанські загони | Задоволення місцевих інтересів | Поразка, еміграція керівників за кордон |
3. Укріплення тоталітаризму в СРСР.
Після смерті Леніна і боротьби за владу з 1929 р. одноосібним керівником більшовицької партії і держави стає Й. Сталін («рік великого перелому»).
Індустріалізація | Колективізація |
Мета: забезпечення швидкого економічного розвитку, підвищення обороноздатності держави | Мета: контроль держави над селянством, забезпечення ресурсами процесу індустріалізації |
Заходи: масове будівництво підприємств, закупівля закордонного обладнання і технологій, основні капіталовкладення у металургію, машинобудування і військово-промисловий комплекс. | Заходи: примусове об'єднання селянських господарств у колгоспи, придушення опору селян збройними акціями та голодом. |
Масові репресії | |
Мета: контроль держави над суспільством, придушення опозиції, утвердження одноосібної влади Сталіна. | |
Заходи Сталіна
Протягом 20-30-х рр. ХХ ст. в Радянському Союзі сформувався комуністичний тоталітарний режим. Він супроводжувався реалізацією масштабних економічних програм, культом особи Сталіна і масовими репресіями («великий терор»).