1 of 15

ВЧЕННЯ М. І. ВАВИЛОВА ПРО ЦЕНТРИ РІЗНОМАНІТНОСТІ ТА ПОХОДЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН�§ 57.

Підготувала

Крістіна ПОЖОГА

Вчитель біології

Нижньопетровецького ліцею №2

2 of 15

ЗМІСТ

Особливості походження й поширення культурних рослин.

​

ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН.

​

Закон гомологічних рядів спадкової мінливості.

3 of 15

«Василь Ремесло»

–Ювілейна монета номіналом 2 гривні випущена Національним банком України у 2017 р. Присвячена талановитому селекціонеру, академіку, «творцю» пшеничного колоса – Василеві Миколайовичу Ремеслу (1907  –  1983). Він закріпив за Україною статус «житниці Європи», селекціонував 40 сортів зернових культур, найвідомішими з яких є Миронівська-264, Миронівська-808..

Центри походження рослин і тварин надають науковцям інформацію про вихідну різноманітність рослин і тварин, що є однією з умов успішного створення сортів і порід

4 of 15

Особливості походження й поширення культурних рослин

Культурні рослини - рослини, вирощувані людством для отримання харчових продуктів, кормів, ліків, сировини та задоволення естетичних потреб.

Найдавніші з культурні рослини: кукурудза, банан,

гарбуз, кокосова пальма, ячмінь, боби, цибуля, картопля,

рис, горох, цукрова тростина.

5 of 15

Ознаки культурних рослин

1. Переважна більшість культурних рослин походить від вихідних дикорослих предкових видів;

2. Поширені на різних континентах, незалежно від місця виникнення, але свого природного ареалу в них немає;

3. Виникнення культурних рослин пов'язане із селекцією;

4. Втратили пристосування для поширення, часто обмежені й їхні адаптаційні властивості, тому існують завдяки діяльності людини;

5. Збільшені (або зменшені) розміри та знижена генетична мінливість.

6. Культурні рослини класифікують на: зернові, бобові, плодові, овочеві, баштанні, цукрові, прядильні, декоративні, лікарські, технічні, тонізуючі культури

6 of 15

Осередки давніх землеробських культур культурних рослин

  • завдяки дослідженням М. І. Вавилова встановлено, що майже всі культурні рослини з'явилися від дикорослих видів, що були поширені в гірських районах тропіків, субтропіків і помірного поясу.
  • раніше вважалося, що основні осередки давніх землеробських культур - широкі долини Тигру, Євфрату, Гангу, Нілу й інших великих річок

Микола Іванович Вавилов

(1887-1943)

7 of 15

  • Батьківщина кави аравійської лежить у горах Ємену на Аравійському півострові, звідси і походить його назва.

​

URL:https://uk.wikipedia.org

8 of 15

Центри походження культурних рослин

ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕННЯ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН – географічні центри генетичного різноманіття культурни.

У своїй науковій праці «Вчення про походження культурних рослин після Дарвіна» (1939) Микола Іванович Вавилов (1887-1943) визначив 7 основних географічних центрів походження культурних рослин.

URL: https://uk.wikipedia.org/

9 of 15

Центри походження культурних рослин

1. Південноазійський тропічний 33 % рослин;

2. Східноазійський 20 % рослин;

3. Південно-Західноазійський 4 % рослин;

4. Середземноморський 11 % рослин;

5. Абіссінський (або Ефіопський) 4 % рослин;

6. Центральноамериканський 10 % рослин

7. Південноамериканський (або Андійський) 8 % рослин

10 of 15

Центри походження культурних рослин

11 of 15

Закон гомологічних рядів спадкової мінливості.

Генетично близькі види та роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що вивчивши ряд форм у межах одного виду або роду, можна передбачити наявність форм з подібними поєднаннями ознак у межах близьких видів або родів

Закон гомологічних рядів у спадковій мінливості (закон Вавилова) 1920 р.:

12 of 15

Прикладами, що ілюструють цю закономірність є: у пшениці, ячменю і вівса трапляються білий, червоний і чорний кольори колосу; у злакових відомі форми з довгими і короткими остюками та ін.

М. І. Вавилов указував, що гомологічні ряди часто виходять за межі родів і навіть родин.

13 of 15

Теоретичною основою гомології рядів спадкової мінливості у близьких таксономічних груп є уявлення про єдність їх походження шляхом дивергенції під дією природного добору.

Дивергенція – це (лат. diverto — відхиляюсь) — розходження ознак і властивостей у спочатку близьких груп організмів в ході еволюції.

https://uk.wikipedia.org/

​

14 of 15

Для селекції закон гомологічних рядів уможливлює передбачення мутацій, що можна використовувати для створення нових форм. Так, було передбачено ознаки озимої форми твердої пшениці, безостість у м’якої, твердої пшениці та ячменю, голі зерна у пшениці, ячменю, вівса . Окрім того, закон сприяє розробленню наукових основ інтродукції сортів у нові для них райони.

15 of 15

Література:

  1. Валерій Соболь БІОЛОГІЯ І ЕКОЛОГІЯ Підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти
  2. Вікіпе́дія— загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія.

3. Молоцький М.Я., Васильківський С.П., Князюк В.І., Власенко В.А. Селекція і насінництво

сільськогосподарських рослин: Підручник. — К.: Вища освіта, 2006. — 463 с.: іл.