Практичне заняття. �Власність неповнолітніх

​

​

​

Практичну роботу будемо писати на онлайн-уроці.

До уроку – перегляньте презентацію!

��1. Право власності��

​

Право власності – це право особи на річ (майно), яке вона реалізовує відповідно до закону з власної волі, незалежно від волі інших, на свій розсуд.

Право власності – основне речове право людини. Це таке суб’єктивне право, коли власник може безпосередньо своєю волею впливати на річ – об’єкт цього права.

Законодавство України закріплює принцип, відповідно до якого власність зобов’язує. Це означає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам і гідності людей, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію й природні якості землі.

Набувальна давність – це набуття права власності на чуже майно особою, яка заволоділа ним, відкрито й безперервно володіла ним упродовж визначеного законодавством строку

Малолітня або неповнолітня особа може бути власником будь-якого майна, однак право розпоряджатися ним вона набуває лише після досягнення повноліття (чи повної дієздатності на визначених законом підставах). Власністю малолітніх дітей управляють і розпоряджаються їхні батьки (чи особи, які їх замінюють) в їхніх інтересах. Щодо власності неповнолітніх осіб, то батьки можуть розпоряджатися нею лише з їхньої згоди. Якщо майно перебуває у власності двох або більше осіб (співвласників), то воно належить їм на праві спільної власності.

Спільна власність буває спільною частковою, коли визначено частки кожного співвласника, та спільною сумісною, тобто без визначення таких часток. Наприклад, майно подружжя або батьків і дітей – це спільна сумісна власність, тому кожен із них має однакові права на таке майно