Дніпровський державний медичний університет

Гістологія, цитологія та ембріологія

Сенсорні системи

Ілюстративний матеріал до лекції

для студентів медичних закладів вищої освіти

​

​

Спеціальності: 222 «Медицина»

221 «Стоматологія»

​

​

Дніпро - 2023

​

ОРГАН ЗОРУ

• Очне яблуко
• Допоміжні структури: повіки; слізний апарат; окорухові м’язи.

​

​

БУДОВА ОЧНОГО ЯБЛУКА

• Оболонки очного яблука:
• 1. Зовнішня – фіброзна (Tunica fibrosa bulbi)

​

3. Внутрішня – чутлива (Tunica interna (sensoria) bulbi)

2. Середня – судинна (tunica vasculosa bulbi)

​

ВНУТРІШНІ СТРУКТУРИ ОКА:�

• Внутрішні структури ока:
• Кришталик
• Склоподібне тіло
• Водяниста волога

(світлопровідний) –

​

забезпечує проведення та заломлення світла.

забезпечує

акомодацію ока –

зміна оптичної сили

ока.

забезпечує

спийняття світлових подразників.

ЗОВНІШНЯ ОБОЛОНКА

• склера; ��

​

​

​

• лімб – напівпрозора зона переходу рогівки у непрозору склеру

• рогівка

ЗОВНІШНЯ ОБОЛОНКА

• Рогівка - прозора оболонка ока, яка пропускає і заломлює світло.
• Складається з: переднього епітелію; бoуменової мембрани (передня прикордонна мембрана); власної речовини; шар Дюа; задньої прикордонної мембрани (десцеметової мембрани); внутрішнього епітелію
• *Немає судин *Багато нервових закінчень.

Склера:

​

Щільна неоформлена

сполучна тканина

СУДИННА ОБОЛОНКА

• Райдужка (iris)
• Циліарне тіло (corpus ciliare)
• власне судинна оболонка(chorioidea)

Власне судинна оболонка (Choroidea)

​

Забезпечує живлення сітківки

Надсудинна пластинка

​

Судинна пластинка

​

Судинно-капілярна пластинка

​

Базальний комплекс (мембрана Бруха, скловидна пластинка)

ВЛАСНЕ СУДИННА ОБОЛОНКА

Надсудинний шар

Судинний шар

Судинно-капілярний шар

Базальний комплекс

сітківка

Склера

РАЙДУЖКА

�Циліарне тіло

• Внутрішня частина-циліарна корона (на поверхні циліарні відростки, волокна циліарного пояска)
• Зовнішня частина –циліарне кільце (основа-циліарний мяз)

�ЦИЛІАРНЕ ТІЛО��

КАМЕРИ ОКА

• Передня камера ока - знаходиться між рогівкою і райдужкою

​

• Задня камера - за райдужкою

СКЛИСТЕ ТІЛО

• 99% - вода
• 1% - органічні речовини, переважно – глікозаміноглікани
• Клітини – гіалоцити, розташовані на периферії
• В центрі знаходиться гіалоїдний канал

Внутрішня оболонка - сітківка

• 10 шарів сітківки

1. Пігментний епітелій сітківки
2. Фотосенсорний шар
3. Зовнішня погранична мембрана
4. Зовнішній ядерний шар
5. Зовнішній сітчастий шар

​

6. Внутрішній ядерний шар
7. Внутрішній сітчастий шар
8. Гангліонарний шар
9. Шар нервових волокон
10. Внутрішня погранична мембрана

​

НЕЙРОНИ СІТКІВКИ

• Нейрони сітківки:
• Основний ланцюг(вертикальний зв’язок):
• Фоторецепторні (палички-130млн, колбочкові- 6-7 млн);
• Біполярні (асоціативні);
• Гангліонарні.

​

• Допоміжні нейрони (горизонтальний зв’язок):
• Амакринні і горизонтальні.

​

ФОТОСЕНСОРНІ НЕЙРОНИ

Поглинання світла

Світлова адаптація

Фагоцитоз «відпрацьованих» дисків та напівдисків паличок та колбочок

Включення пігменту – меланосоми, які переміщуються по відростках між фотосенсорними клітинами

Дендрит: зовнішній та внутрішній сегменти

​

Тіло (перикаріон)

​

Аксон

Паличковий нейрон

Мембранні диски

містять білок родопсин

- сприймають світло

Колбочковий нейрон

Мембранні напівдиски містять йодопсин

​

синій

зелений

червоний

• Жовта пляма - це місце найкращого бачення

​

Жовта пляма

Жовта пляма (лат. macula lutea) — ділянка сітківки з найбільшою концентрацією колбочок.

СЛІПА ПЛЯМА - МІСЦЕ НА СІТКІВЦІ, ЗВІДКИ ВИХОДИТЬ ЗОРОВИЙ НЕРВ, ПОЗБАВЛЕНО СВІТЛОЧУТЛИВОСТІ - ТАМ НЕМАЄ ПАЛИЧОК І КОЛБОЧОК

Сліпа пляма

Кришталик�

• капсула кришталика

• ядро кришталика

• кришталикові волокна

Капсула

(епітеліальні клітини

Ядро

Кришталикові

волокна:

центральні

перехідні

головні

Кришталик

АКОМОДАЦІЯ

Кон’юнктива�

Кон’юнктива складається із шару пухкої сполучної тканини, що покрита багатошаровим пласким незроговілим або багатошаровим циліндричним епітелієм.

Допоміжний аппарат ока

Повіка

Зовнішня поверхня повіки покрита шкірою,

Внутрішня поверхня покрита кон’юнктивою – слизовою оболонкою ока.

Окорухові м’язи

Складаються із пучків м’язових волокон посмугованої скелетної м’язової тканини, що переходять у колагенові волокна, які вплітаються у склеру.

Слізний апарат

Слізні залози

Органи дренування сліз: слізні канали

Слізні залози

Складна розгалужена альвеолярно-трубчаста залоза.

Складається із часточок, оточених сполучною тканиною.

ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН БУДОВИ ВУХА

Зовнішнє вухо

Вушна раковина. Основна функція вушної раковини - уловлювання і посилення звуків, спрямування їх в зовнішній слуховий прохід;

​

​

Зовнішній слуховий прохід. 1проведення звукових коливань до барабанної перетинки;

2. захисна функція;

3.підтримання постійного рівня температури і вологості, незалежно від коливань цих параметрів у зовнішньому середовищі, що забезпечує стабільність пружних властивостей барабанної перетинки.

​

​

1. Барабанна перетинка. Зовнішній шар – епідерміс (продовження шкіри зовнішнього слухового проходу),
2. Середній шар – два шари колагенових волокон (радіарні та циркулярні),
3. Внутрішній шар – слизова оболонка середнього вуха.

​

СЕРЕДНЄ ВУХО

• Барабанна порожнина

Слухові кісточки

Слухова труба

Слизова оболонка покрита псевдобагатошаровим війчастим епітелієм

СЛУХОВІ КІСТОЧКИ

• Молоточок: розрізняють голівку, шийку, бічний відросток і держальце. Він щільно фіксований держальцем до барабанної перетинки, а його голівка з’єднана з коваделком за допомогою суглоба і сухожилка.
• Коваделко: розрізняють тіло, довгу і коротку ніжки. Своїм довгим відростком коваделко прикріплюється до голівки стремінця.
• Стремінце: розрізняють голівку, шийку, передню та задню ніжки, та основу.

ВНУТРІШНЕ ВУХО

• Розрізняють кіст­ковий і, розташований у ньому, перетинчастий лабіринт. Забезпечує сприйняття звуків (орган Корті) та положення тіла у просторі (вестибулярний апарат)�

Лабіринт в лабіринті

• Кістковий лабіринт утворений кістковою тканиною
• Перетинчастий лабіринт утворений сполучною тканиною
• Перетинчастий знаходиться всередині кісткового і повторює його форму

КІСТКОВИЙ ЛАБІРИНТ

Він складається з трьох частин:�1. завитка�2. присінок�3. три напівколових канали�

ВНУТРІШНЄ ВУХО

ЗАВИТКА

РОЗРІЗ ЗАВИТКА

• На поперечному зрізі має три канали:
• Вестибулярні (присінкові) сходи
• Канал завитка (завиткова протока)
• Барабанні сходи

СПІРАЛЬНИЙ (КОРТІЇВ) ОРГАН

Канал завитка (завиткова протока) має трикутну форму та три стінки:

Вестибулярна мембрана (відділяє від вестибулярних сходів)

Базилярна мембрана (відділяє від барабанних сходів)

Судинна смужка – бічна поверхня – синтезує ендолімфу.

На базилярній мембрані розташований спіральний орган – орган Корті, що сприймає звукові подразники. В основі базилярної мембрани лежать колагенові волокна різної довжини: коротші біля основи завитка, довші біля верхівки.

​

ФАЛАНГОВІ ТА ВОЛОСКОВІ КЛІТИНИ СПІРАЛЬНОГО (КОРТІЇВОГО) ОРГАНА

Волоскові клітини – сприймають звукові подразники (зовніші – 3 ряди, внутрішні – 1 ряд)

Підтримуючі (фалангові) клітини (зовніші – 3 ряди, внутрішні – 1 ряд)

Клітини-стовпи – обмежують тунель

Волоскові сенсоепітеліальні клітини забезпечують перетворення механічної енергії коливань структур перетинкового каналу завитка в енергію нервового імпульсу.

ОРГАН РІВНОВАГИ��РЕЦЕПТОРНІ ДІЛЯНКИ ОРГАНА РІВНОВАГИ

• У мішечках – плями –макули (сферичного та еліптичного мішечків).
• У ампулах напівкружних каналів – гребінці (кристи).

Отолітовий апарат

Пляма маточка та пляма мішечка – розташовані у присінку

Сприймають лінійні прискорення, гравітацію та вібрацію

Покриті гелеподібною субстанцією – отолітовою мембраною, де є включення – отоліти (статоконії).

БУДОВА МАКУЛ

• Епітелій:
• 1. 7000-9000 сенсорних волоскових епітеліоцитів
• 2. Опорні клітини
• Вкриті – отолітовою мембраною

ДВА ТИПИ ВОЛОСКОВИХ КЛІТИН

• Волоскові клітини:
• Циліндричні
• Грушеподібні

​

Сенсорні клітини – волоскові, що мають стереоцилії та кіноцилію, які реагують на рух отолітів у отолітовій мембрані.

ВОЛОСКОВІ КЛІТИНИ ВЕСТИБУЛЯРНОЇ ЧАСТИНИ

• обидва типи чутливих клітин мають на апікальній поверхні два види волосків - безліч стереоцилій і один волосок - кіноцілій
• кіноцілія має будову війки
• стереоцілії мають будову мікроворсинки

Отоліти

БУДОВА АМПУЛЬНОГО ГРЕБЕНЦЯ

Три взаємно перпендикулярні канали

Перетинчастий лабіринт має розширення – ампули

В ампулах розташовані сенсорні ділянки – ампулярні гребінці

Сприймають кутові прискорення – повороти голови в різних площинах.

• Ампулярні гребінці покриті желатинозним куполом
• Сенсорні клітини – волоскові, що мають стереоцилії та кіноцилію, які реагують на рух желатинозного купола.

​

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНУ СЛУХУ ТА РІВНОВАГИ

• Розподіл рецепторних функцій між частинами лабіринту