СЕЧОВИДІЛЬНА СИСТЕМА

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гістології, цитології та ембріології

​

д.мед.н. Степаненко О.Ю., к.мед.н. Мар’єнко Н.І.

Сечовидільна система включає:

​

• нирки
• сечоводи
• сечовий міхур
• сечовивідний канал

​

​

​

​

Основна функція сечовидільної системи –

утворення сечі:

• Регуляція балансу рідини (води) і балансу електролітів (солей, іонів)

​

• Виведення кінцевих продуктів обміну речовин

​

• Регуляція кров’яного тиску

​

​

​

БУДОВА НИРОК

Нирка: анатомія

​

​

• Вкрита фасцією та жировою капсулою;

​

​

​

• В області воріт нирки знаходяться:
• нерви,
• кровоносні судини
• сечовід

​

Нирка: анатомія

• Складається з
• кіркової речовини
• мозкової речовини

​

Нирка: мікроанатомія

​

​

• Мозкова речовина
• складається з 8-12 пірамід.

​

• Верхівки пірамід звернені в ниркові чашечки.

​

​

Нирка: мікроанатомія

​

• Кіркова речовина:
• лежить поверхнево, між капсулою і основами пірамід,
• проникає між пірамідами у вигляді ниркових колонок.

​

Нирка: мікроанатомія

• Кіркова речовина:
• Мозкова речовина вростає в кіркову, утворюючи мозкові промені.

​

Нирка: мікроанатомія

• Основні структури нирки – дві системи канальців: нефрони і збиральні трубочки.

​

• Нефрон – структурно-функціональна одиниця нирки, у якій вібувається утворення сечі.
• Декілька нефронів відкриваються в одну збиральну трубочку, утворюючи часточку нирки.

​

​

• Збиральні трубочки відкриваються на вершині пірамід
• Збиральні трубочки не є частиною нефронів

​

​

• Паренхіма представлена епітеліальними нирковими канальцями – нефронами і збиральними трубочками.

​

• Строма нирки складається із пухкої волокнистої сполучної тканини (інтерстицій).

В ній знаходяться капіляри.

​

15

Складові частини нефрона

​

​

​

• Ниркове тільце
• (капілярний клубочок і капсула Боумена-Шумлянського)

​

• Канальці нефрона

​

​

Канальці нефрона

​

​

​

• проксимальний звивистий каналець

​

• проксимальний прямий каналець

​

• тонкий каналець (нисхідна частина)

​

• тонкий каналець (висхідна частина)

​

• дистальний прямий каналець

​

• дистальний звивистий каналець

• Проксимальний прямий, тонкий та дистальний прямий канальці утворюють петлю нефрона (петлю Генле)

​

• Петля Генле має нисхідний та висхідний сегменти

​

​

​

Кіркова речовина

містить ниркові тільця, звивисті проксимальні і дистальні канальці усіх видів нефронів.

​

​

Кіркова речовина

містить ниркові тільця, звивисті проксимальні і дистальні канальці усіх видів нефронів.

​

​

Кіркова речовина

містить ниркові тільця, звивисті проксимальні і дистальні канальці усіх видів нефронів.

​

​

Мозкова речовина

складається з прямих проксимальних і дистальних канальців, тонких нисхідних та висхідних канальців, а також збиральних трубочок.

​

Мозкова речовина

складається з прямих проксимальних і дистальних канальців, тонких нисхідних та висхідних канальців, а також збиральних трубочок.

​

Мозкова речовина

складається з прямих проксимальних і дистальних канальців, тонких нисхідних та висхідних канальців, а також збиральних трубочок.

ГІСТОФІЗІОЛОГІЯ НЕФРОНА

• Капсула

​

• Клубочок

​

• Мезангій

​

Будова ниркового тільця

• Капсула утворена внутрішнім і зовнішнім листками, між якими розміщена порожнина капсули, яка переходить в просвіт проксимального канальця нефрона.

​

​

Будова ниркового тільця

• Клубочок складається із кровоносних капілярів, що формують первинну капілярну мережу між приносною та виносною артеріолами.

​

Будова ниркового тільця

Мезангій�В судинних клубочках між капілярами присутній простір – мезангій.�Він заповнений мезангіоцитами� та матриксом. �

Мезангій�В судинних клубочках між капілярами присутній простір – мезангій.�Він заповнений мезангіоцитами� та матриксом. �

Мезангій�В судинних клубочках між капілярами присутній простір – мезангій.�Він заповнений мезангіоцитами�та матриксом. �

• Особливості будови ниркового тільця:
• �1. Ендотелій капілярів містить пори

​

Будова ниркового тільця

• Особливості будови ниркового тільця:
• �1. Ендотелій капілярів містить пори

​

Будова ниркового тільця

• Особливості будови ниркового тільця:
• �2. Базальна мембрана є загальною для ендотелію капілярів і внутрішнього листка капсули

Будова ниркового тільця

• Особливості будови ниркового тільця:
• �2. Базальна мембрана є загальною для ендотелію капілярів і внутрішнього листка капсули

Будова ниркового тільця

• Особливості будови ниркового тільця:
• �3. Внутрішній листок капсули �утворений особливими клітинами – подоцитами.

Будова ниркового тільця

• Особливості будови ниркового тільця:
• �3. Внутрішній листок капсули �утворений особливими клітинами – подоцитами.

Будова ниркового тільця

• Від тіл подоцитів відходять широкі відростки – цитотрабекули, від яких починаються короткі – цитоподії,
• Ці відростки охоплюють капіляри

​

Будова ниркового тільця

• Між цитоподіями розміщуються фільтраційні щілини.
• Вони закриті діафрагмами

​

Фільтраційний бар’єр��Ендотелій капілярів клубочка��Тришарова гломерулярна мембрана��Подоцити внутрішнього листка капсули�� �

• Фільтрація відбувається через:
• пори в капілярах;
• суцільну базальну мембрану;
• фільтраційні щілини між відростками подоцитів

Через «фільтр» із крові в порожнину капсули фільтруються складові частини плазми крові, що утворюють первинну сечу.

​

​

Канальці нефрона

​

​

​

• проксимальний звивистий каналець

​

• проксимальний прямий каналець

​

• тонкий каналець (нисхідна частина)

​

• тонкий каналець (висхідна частина)

​

• дистальний прямий каналець

​

• дистальний звивистий каналець

Епітелій:

Одношаровий кубічний - проксимальні та дистальні канальці

​

Одношаровий плоский – тонкий сегмент

​

​

Канальці нефрона

Епітелій:

Одношаровий кубічний - проксимальні та дистальні канальці

​

Одношаровий плоский – тонкий сегмент

​

​

Канальці нефрона

складається зі звивистого �та прямого�канальця�

Проксимальний каналець�

• Стінка утворена одношаровим кубічним епітелієм зі щітковою облямівкою та базальною складчатістю

​

Проксимальний каналець�

• Стінка утворена одношаровим кубічним епітелієм зі щітковою облямівкою та базальною складчатістю

​

Проксимальний каналець�

• Стінка утворена одношаровим кубічним епітелієм зі щітковою облямівкою та базальною складчатістю

​

Проксимальний каналець�

• На поверхні эпітеліоцитів знаходяться мікроворсинки (щіткова облямівка)

​

Проксимальний каналець�

• В базальній частині епітеліоцити мають :
• 1. складки базальної поверхні цитолеми – базальну складчатість
• 2. базальну посмугованість, що утворили мітохондрії.

Проксимальний каналець�

• Містить лужну фосфатазу для повного зворотнього всмоктування глюкози.
• Білки поглинаються із первинної сечі шляхом піноцитозу, за допомогою лізосом вони розщеплюються до амінокислот.

​

​

Проксимальний каналець�

• Мітохондрії мають фермент СДГ, який сприяє активному зворотньому транспорту електролітів.
• Складчатість забезпечує зворотнє всмоктування води.

Проксимальний каналець�

• в проксимальних канальцях із сечі повністю реабсорбуєтьсяцукор та білок, 85 % води та солей

Проксимальний каналець�

• Епітелій одношаровий плоский
• забезпечує пасивну реабсорбцію води.

Тонкий

каналець

70

• прямий каналець переходить в звивистий

Дистальний

каналець

• Епітелій одношаровий кубічний,
• без щіткової облямівки,
• з базальною складчатістю та посмугованістю

Дистальний

каналець

• Епітелій одношаровий кубічний,
• без щіткової облямівки,
• з базальною складчатістю та посмугованістю

Дистальний

каналець

78

• Пряма частина непроникна для води,
• але забезпечує реабсорбцію электролітів під впливом гормона альдостерона.

Дистальний

каналець

Не є частиною нефрона,

збирають сечу із кількох нефронів

​

Збиральні

трубочки

Епітелій – одношаровий;

​

У верхніх відділах – кубічний

​

У нижній відділах – призматичний.

​

Збиральні

трубочки

Збиральні

трубочки

84

В збиральних трубочках завершується пасивне зворотнє всмоктування води.

Цей процес контролюється АДГ.

​

Збиральні

трубочки

• В епітелії збиральних трубочок розрізняють світлі і темні клітини.

​

• Світлі клітини сприяють всмоктуванню води.

​

• Темні клітини здатні підкислювати сечу, бо вони виробляють соляну кислоту.

​

Механізм утворення вторинної гіпертонічної концентрованої сечі – протитечійно-поворотно-множинний.

Первинна сеча - ізотонічна

В результаті фільтрації у нирковому тільці утворюється первинна сеча, що подібна до плазми крові.

Реабсорбція Na

Альдостерон

Na/K насос

В дистальних канальцях відбувається реабсорбція Na,

яка контролюється альдостероном

Реабсорбція Na

Na накопичується у інтерстиції.

В результаті цього в інтерстиційній тканині підвищується осмотичний тиск.

Гіпертонічний інтерстицій

Реабсорбція Na

Гіпертонічність інтерстицію призводить до пасивного транспорту води із сечі в низхідних, тонких канальцях і в збиральних трубочках.

​

Гіпертонічний інтерстицій

Реабсорбція Na

Реабсорбція води контролюється АДГ (антидіуретичним гормоном або вазопресином)

​

Гіпертонічний інтерстицій

Реабсорбція Na

Гіпертонічний інтерстицій

Реабсорбція води

Реабсорбція води

Реабсорбція води

Ізотонічна сеча

Гіпертонічна сеча

(після реабсорбції води)

Ізо- або гіпотонічна сеча

(після реабсорбції Na)

Гіпертонічна сеча

(після реабсорбції води)

Гіпертонічна сеча

(після реабсорбції води)

• Протитечійно-поворотно-множинний механізм нирок забезпечує зменшення об’єму (концентрацію) вторинної сечі, що є механізмом регуляції водно-сольового гомеостазу в організмі.

Процес утворення сечі

Процес утворення сечі

Процес утворення сечі

Процес утворення сечі

• ренін - ангіотензиновий апарат (ЮГА)

​

• калікреїн-кініновий аппарат

​

• простагландиновий апарат

​

​

Ендокринний аппарат нирки

- секретуює ренін,

• каталізує утворення ангіотензину
• стимулює продукцію альдостерона і вазопресина
• продукує еритропоетини
• бере участь в регуляції кровопостачання і сечоутворення в нирках і сприяє гемодинаміці та водно-сольовому обміну в організмі.

​

​

​

Юкстагломерулярний апарат (ЮГА)

• Юкстагломерулярні клітини

​

• Юкставаскулярні клітини

​

• Щільна пляма

​

​

​

Юкстагломерулярний апарат (ЮГА)

• Юкстагломерулярні клітини

​

• Юкставаскулярні клітини

​

• Щільна пляма

​

​

​

Юкстагломерулярний апарат (ЮГА)

• лежать в стінці приносних і виносних артеріол під ендотелієм (виробляють ренін)

​

​

​

Юкстагломерулярні клітини

• ділянка стінки дистального канальця, що знаходиться між приносною та виносною артеріолами.

​

• Клітини щільної плями високі та вузькі
• Вони виконують роль натрієвого рецептора

​

​

​

Щільна пляма

• ділянка стінки дистального канальця, що знаходиться між приносною та виносною артеріолами.

​

• Клітини щільної плями високі та вузькі
• Вони виконують роль натрієвого рецептора

​

​

​

Щільна пляма

• юкставаскулярні клітини (Гурмагтіга) – лежать в просторі між приносною, виносною артеріолами і щільною плямою.

​

• Участь в продукції реніна при виснаженні юкстагломерулярних клітин

​

​

​

Юкставаскулярні клітини

• Юкстагломерулярні клітини
• Юкставаскулярні клітини
• Щільна пляма

​

​

​

Юкстагломерулярний апарат (ЮГА)

Ренін-ангіотензин-альдостероновий апарат

Ангіотензиноген

Ангіотензин І

Ангіотензин ІІ

Звуження судин

підвищення артеріального тиску

Ренін

• Альдостерон
• Затримка натрію
• Підвищення артеріального тиску

Простагландиновий апарат

​

• Простагландини утворюються в мозковій речовині інтерстиційними клітинами, нефроцитами петель нефронів і збиральних трубочок.
• Простагландини мають судинорозширюючу дію.

Калікреїн - кініновий аппарат

​

• Калікреїни виявляються в клітинах дистальних канальців, вони сприяють вивільненню кінінів, які стимулюють секрецію простагландинів

​

ВАСКУЛЯРИЗАЦІЯ НИРКИ

Васкуляризація

​

• Кров надходить в нирку по нирковим артеріям, які розпадаються на міжчасткові артерії.
• На межі між кірковою та мозковою речовинами вони розгалужуються на дугові артерії.

​

​

Васкуляризація

​

• Кров надходить в нирку по нирковим артеріям, які розпадаються на міжчасткові артерії.
• На межі між кірковою та мозковою речовинами вони розгалужуються на дугові артерії.

​

​

Васкуляризація

​

• Кров надходить в нирку по нирковим артеріям, які розпадаються на міжчасткові артерії.
• На межі між кірковою та мозковою речовинами вони розгалужуються на дугові артерії.

​

​

Васкуляризація

​

• Від дугових артерій в кіркову речовину відходять міжчасточкові артерії.
• Від них відходять внутрішньочасточкові артерії, від яких починаються приносні артеріоли.

​

​

• Субкапсулярні кіркові нефрони

​

• Проміжні кіркові нефрони

​

• Юкстамедулярні (біляломозкові) нефрони

​

​

​

Види нефронів

• Якщо ниркове тільце лежить поверхнево – це субкапсулярні кіркові нефрони з короткими петлями, майже не заходять в мозкову речовину

​

​

Види нефронів

​

​

• У більшості нефронів петлі спускаються на різну глибину в зовнішню зону мозкової речовини – це проміжні кіркові нефрони (80%)

​

​

Види нефронів

​

​

• Юкстамедулярні (біляломозкові) нефрони розміщуються так, що їх ниркові тільця та звивисті канальці розміщуються на межі з мозковою речовиною.

​

​

Види нефронів

​

• Субкапсулярні кіркові нефрони

​

• Проміжні кіркові нефрони

​

• Юкстамедулярні (біляломозкові) нефрони

​

​

​

Види нефронів

• Приносні артеріоли розпадаються на капіляри, які утворюють судинний клубочок.��Капіляри клубочків збираються в виносні артеріоли�

Кровопостачання кіркових нефронів

• Приносні артеріоли розпадаються на капіляри, які утворюють судинний клубочок.��Капіляри клубочків збираються в виносні артеріоли�

Кровопостачання кіркових нефронів

• Виносні артеріоли знову розпадаються на капіляри, які утворюють перитубулярну сітку

Кровопостачання кіркових нефронів

Виносні артеріоли знову розпадаються на капіляри, які утворюють перитубулярну сітку

Кровопостачання кіркових нефронів

• Кров із перитубулярних капілярів збирається в зірчаті вени, �а потім – в міжчасточкові, �які впадають в дугові, �а ті – в міжчасткові, �потім - в ниркові, що виходять із воріт нирки.

Кровопостачання кіркових нефронів

Приносна та виносна артеріоли мають майже однаковий діаметр, у результаті чого фільтрація у таких нефронах відбувається мінімально.

Юкстамедулярний кровообіг

Від виносних артеріол відходять прямі судини. ��Від них, а також від виносних артеріол, відходять судини перитубулярної сітки. ��Капіляри збираются в прямі вени, які впадають в дугові вени.�

Юкстамедулярний кровообіг

Сечовивідні шляхи

​

​

- ниркові чашечки і миски,

• сечоводи,
• сечовий міхур
• сечовивідний канал (уретра)

​

Оболонки стінки сечовивідних шляхів

​

• слизова,
• підслизова,
• м’язова
• адвентиційна

​

​

• Епітеліальна пластинка – багатошаровий перехідний епітелій (уротелій)
• Власна пластинка – пухка сполучна тканина.

​

​

Слизова оболонка

• Епітеліальна пластинка – багатошаровий перехідний епітелій (уротелій)
• Власна пластинка – пухка сполучна тканина.

​

​

Слизова оболонка

• Підслизова основа – пухка сполучна тканина

​

• М’язова оболонка – 2-3 шари гладеньких міоцитів

​

• Адвентиційна оболонка – пухка сполучна тканина

​

​

​

• Вистелені багатошаровим перехідним епітелієм (уротелієм).

​

​

Ниркові чашки та миски

• Здатні до розтягнення, оскільки мають поздовжні складки в слизовій оболонці.

​

​

Сечоводи

• Оболонки:
• слизова,
• підслизова,
• м’язова
• адвентиційна

​

​

​

Сечоводи

• Здатні до розтягнення, оскільки мають поздовжні складки в слизовій оболонці.

​

​

Сечоводи

• Здатні до розтягнення, оскільки мають поздовжні складки в слизовій оболонці.

​

​

Сечоводи

• В підслизовій основі нижньої частини розташовані альвеолярно-трубчасті залози.

​

​

Сечоводи

• М’язова оболонка в верхній третині має – два, а в нижній третині – три шари гладком’язових пучків, що охоплюють сечовід по спіралі.
• Знизу вони переходять в м’язову оболонку сечового міхура.

​

​

Сечоводи

• Там, де сечовід проходить через стінку сечового міхура, є лиш повздовжній шар, який при скороченні розкриває отвір сечоводу.

​

​

Сечоводи

• Зовні сечоводи вкриті адвентицією

​

​

Сечоводи

• Сечовід підрозділяється на 2-4 сегменти – цистоїди, між якими знаходяться сфінктери.
• Сфінктери утворені кавернозними звивистими судинами. В залежності від їх наповнення сфінктери бувають відкритими і закритими. Відкриття відбувається рефлекторно і послідовно, тому сеча в сечовий міхур надходить порціями.

​

​

Сечоводи

• Оболонки:
• слизова,
• підслизова,
• м’язова
• адвентиційна

​

​

Сечовий міхур

• Слизова вистелена перехідним епітелієм, під яким знаходиться власна пластинка з дрібними кровоносними судинами.

​

• У власній пластинці слизової оболонки розміщені залози.

​

​

​

Сечовий міхур

• Складки відсутні в трикутнику сечового міхура, розміщеному між гирлами сечоводів і сечовивідним каналом. Ця ділянка не має підслизової.

​

​

​

​

Сечовий міхур

• Складки відсутні в трикутнику сечового міхура, розміщеному між гирлами сечоводів і сечовивідним каналом. Ця ділянка не має підслизової.

​

​

​

​

Сечовий міхур

• М’язова оболонка сечового міхура має 3 шари гладком’язових клітин.
• В шийці сечового міхура утворюється концентричний м’язовий сфінктер.

​

​

​

​

Сечовий міхур

• М’язова оболонка сечового міхура має 3 шари гладком’язових клітин.
• Зовнішня оболонка представлена серозною оболонкою і адвентицією в різних ділянках.

​

​

​

​

Сечовий міхур

Характерний статевий диморфізм

Оболонки:

• слизова,
• підслизова,
• м’язова
• адвентиційна

​

​

​

​

Уретра

Перехідний епітелій переходить у багатошаровий плоский незроговілий, потім – у зроговілий.

​

​

​

​

Жіноча уретра

Чоловіча уретра

​

​

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!