1 of 26

2 of 26

ГЕОПОЛІТИКА

ПОЛІТИКА - це процес прийняття рішень, а також поведінка в суспільно-державних установах.

ГЕОПОЛІТИКА – це наука, яка вивчає у єдності багатоманітні та взаємопов'язані чинники (географічні, економічні, політичні, культурні тощо), які здійснюють вплив на потенціал держави та її можливість участі у політичних процесах в регіоні та в світі в цілому.

3 of 26

Вперше термін "ГЕОПОЛІТИКА" був введений Рудольфом Челленом(шведький вчений) у 1899 році. За визначенням Челлена, геополітика – це вчення про державу, як географічний організм, або явище в просторі, тобто вчення про державу, як країну, територію або область.

ГЕОПОЛІТИКА (від грец. Geo – Земля, politike – мистецтво управління державою) – наука про географічну зумовленість різних політичних процесів.

ГЕОПОЛІТИКА - наука, яка розглядає вплив географічних чинників на внутрішню й особливо зовнішню політику держав і націй.

4 of 26

5 of 26

ГЕОПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

Основні елементи геополітичної карти – це держави. Але сьогодні водночас із державами активно діють і нові «дійові особи»:

  • ТНК,
  • БАНКИ,
  • МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ, ФІНАНСОВІ, МАФІОЗНІ ОРГАНІЗАЦІЇ.

А акти примусу відбуваються здебільшого не військовою силою.

6 of 26

ГЕОПОЛІТИЧНА СИЛА ДЕРЖАВИ

ГЕОПОЛІТИЧНА СИЛА у значенні «те, що змушує, спонукає чинити так або інакше». У геополітиці – це здатність держави захистити або реалізувати свої національні інтереси.

Розрізняють геополітичну силу держави кількох видів:

  • економічна,
  • мілітарна,
  • «м’яка сила»,
  • «розумна сила»

7 of 26

8 of 26

державна ідеологія, направлена на виправдання політики постійного нарощування військової міці держави і, одночасно з цим, допустимості використання військової сили при вирішенні міжнародних і внутрішніх конфліктів.

9 of 26

10 of 26

11 of 26

ГЕОПОЛІТИЧНІ РЕГІОНИ СВІТУ

За часів існування СРСР геополітична система світу була двополярна.

Після розпаду СРСР домінували США - геополітична система світу стала - однополярна

Проте нині назріває становлення багатополярної системи і формування нових співвідношень сили на геополітичній карті світу.

У ХХІ ст. склалися різні геополітичні регіони.

  • Регіони сили
  • Стиковім геополітичні регіони
  • Маргинальні геополітичні регіони

12 of 26

Регіони сили, в яких зосереджено держави – «центри сили світу», економічна й політична вага як провідних країн регіону, так і регіону в цілому визначає баланс сил та вектори розвитку світосистеми.

13 of 26

сили

14 of 26

15 of 26

16 of 26

ГЕОПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

Азіатський центр сили

Євразійський центр сили

Європейський Союз

Ісламський союз

Латиноамериканський союз

Англо-американський центр сили

Англо-американський центр сили

17 of 26

ПРОГНОЗ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ

За фаховими оцінками, до середини XXI ст. свої позиції збережуть три основні геополітичні центри: США (або організація НАФТА), ЄС та Східна Азія. Однак унаслідок глобалізації Захід поступово втрачатиме своє лідерство, поступаючись новим гігантам Сходу: Японії, Китаю та Індії. Серед держав, які прагнуть змінити наявне становище у світі й уже сьогодні є вагомими регіональними лідерами, найчастіше згадують Туреччину, Іран, Індонезію, ПАР, Нігерію, Єгипет, Бразилію, Республіку Корею.

18 of 26

МІСЦЕ УКРАЇНИ �НА ГЕОПОЛІТИЧНІЙ КАРТІ

На сучасній геполітичній карті світу Україна є однією з провідних держав стикового геополітичного регіону Центральної Європи.

Основні риси геополітичного положення України:

  • стик геополітичних осей Євразії:
  • сполучення Чорного і Балтійського морів;
  • переміщення народів, їх взаємодія і протистояння;
  • розташування в центрі Європи;
  • історична давність освоєння території;
  • політичний трикутник: Росія, країни Європи і мусульманський світ

19 of 26

20 of 26

Після здобуття незалежності й здійснення перших життєво важливих кроків створення нової держави стратегічно важливим і болісним вибором української нації постала геополітична проблема визначення національних інтересів і позиціювання

держави на геополітичній

карті світу.

21 of 26

Пріоритетність цих геополітичних інтересів зумовлено низкою чинників:

  • а) незавершеністю формування політичної системи молодої держави;
  • Б)наявністю глибокої демографічної кризи, негативними тенденціями розвитку та регіональними диспропорціями її економіки;
  • в)недостатньою соціально-культурною пов’язаністю та різновекторністю їх регіонально-політичних орієнтацій, регіонів.

22 of 26

СУЧАСНІ ГЕОПОЛІТИЧНІ �ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ

  • радянська ідентичність і національна ідентичність суверенної України – не сумісні;
  • непростий перебіг внутрішніх протистоянь, пов’язаних із визначенням політичного вибору народу держави («Помаранчева» революція, «Революція гідності»), зміцнив основи єдності української нації;
  • на початку ХХІ ст. Україна зробила вибір на користь світових демократичних цінностей, обравши шлях посилення співпраці з ЄС.

23 of 26

ВЕКТОРИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГЕОПОЛІТИКИ

  • Східний геополітичний вектор (поступовий вихід з поля впливу Росії, розширення політичних, економічних та культурних зв’язків з державами і народами світу);
  • Західний геополітичний вектор (всебічний розвиток відносин з країнами Європи, доступ до європейських ринків, участь в інтеграційних процесах);
  • Південний геополітичний вектор (розвиток відносин з країнами Причорноморя і Кавказу, а також з країнами мусульманського світу).

24 of 26

УМОВИ ВСТУПУ КРАЇНИ ДО ЄС

  • 1. Стабільність установ, що гарантують демократію, верховенство закону, забезпечення прав людини, повагу та захист прав меншин.
  • 2. Наявність діючої ринкової економіки та спроможність витримати тиск конкуренції і ринкових сил у межах ЄС.
  • 3. Спроможність взяти на себе зобов`язання, що випливають із членства в ЄС, включаючи визнання цілей політичного, економічного та валютного союзу.

25 of 26

ЕТАПИ РУХУ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПИ

  • повне виконання Україною Копенгагенських критеріїв;
  • набуття членства у СОТ та отримання статусу країни з ринковою економікою;
  • створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС, що передбачено УПС (угодою про партнерство та співробітництво);
  • укладення з ЄС нової рамкової угоди на розвиток угоди про партнерство і співробітництво, у якій би чітко визначалася мета співпраці, а саме — стати повноправним членом цього співтовариства;
  • набуття статусу асоційованого члена ЄС.

26 of 26

Відродження України та посідання нею гідного місця у світі можливе лише за умови зосередження основних зусиль на досягненні стратегічної мети —

перетворення її на потужну унітарну державу — регіонального лідера, спроможного гарантувати безпеку та високий соціальний рівень життя своїх громадян.