РОЗДІЛ V. ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА�
Індивідуальні дії солдата та взаємодії у складі двійок, трійок.
Вузли та зв’язки. Види, призначення багаття та способи його розведення в різних погодних умовах. Забезпечення маскування багаття. Основні способи приготування та добування їжі військовослужбовцями при виконанні бойового завдання. Раціон українського військового під час польових (бойових) виходів, повсякденний набір сухих продуктів
БАЗОВІ ВУЗЛИ
Корінний кінець линви
Ходовий кінець линви
ПРОСТИЙ ВУЗОЛ
Петелька
Ходовий кінець просунутий у петельку
Цей вузол має багато перетинів. Ці перетини під кутом 90°. Цей вузол дуже сильно затягується. Його недолік – після навантаження простий вузол важко розв’язати. Тому цей вузол має обмежене використання. Його використовують для потовщення линви: коли потрібно кудись залізти, то його зав’язують з інтервалом 30 см.
ВУЗОЛ «ВІСІМКА»
1 крок - петелька
2 крок – ходовий кінець підкладаємо знизу
3 крок – в першу петельку вставляємо ходовий кінець
4 крок - затягуємо
КВАДРАТНИЙ ВУЗОЛ (SQUARE KNOT)
1 крок – лівий на правий кінець
2 крок - перекрутили
3 крок – правий на лівий
4 крок - перекрутили
5 крок - затягнули
Він використовується для з’єднання двох линв, але тих, які не перебувають під навантаженням. Цим вузлом можна зав’язати пакунок, шнурки. Цей вузол ще називають «рифовим вузлом».
Звертаємо увагу! З петельки два кінці мають виходити в одну сторону. Тоді цей вузол буде триматися і сам по собі не буде розпускатися.
БУГІЛЬ (РЯТІВНИЧА ПЕТЛЯ)
1 крок – робимо петельку на корінному кінці
2 крок - «з нірки вистрибує зайчик»
3 крок – «зайчик подивився, оббіг навколо дерева»
4 крок – «подивився і знову стрибнув у нірку»
5 крок – затягуємо вузол
Це міцний вузол. Він не розв’язується сам. Якщо потрібно кинути петлю для фіксації (для витягування з води, наприклад). Її можна в’язати самостійно в руках або на собі. Окрім порятунку ця петля може використовуватися для кріплення до кілочків.
Варіант бугіля – петля навколо себе
«БАГНЕТ» (TWO HALF BAYONETS)
1 крок – натягнути линву, ходовий в лівій руці, корінний – в правій
2 крок – накладаємо знизу ходовий кінець
З крок – зверху в утворену петлю запускаємо ходовий кінець
4 крок – натягнули перший «напів багнет»
5 крок – ходовий кінець підводимо знизу під корінний
6 крок – запускаємо у петлю ходовий кінець
Цей вузол використовується для того, щоб нам закріпити линву навколо якогось стовпчика. Моряки рекомендують ходовий кінець прив’язувати до корінного після затягування, щоб він не розпускався.
«НАТЯЖКА ЛІНІЇ»
1 крок – ходовий в лівій руці, корінний – в правій
2 крок – ходовим кінцем обводимо два рази навколо корінного в середину петельки
3 крок – навколо корінного заводимо ходовий кінець назовні
4 крок – заводимо ходовий кінець у створену петельку
Створений вузол
Цей вузол використовується для того, щоб натягнути тент, натяжку від намету. Ми в’яжемо його на послабленій линві, а у момент натяжки ми його пересуваємо, регулюючи тиск.
В екстремальних умовах вогонь збільшує шанси людини на виживання, адже він украй потрібний для обігрівання, приготування їжі, сушіння одягу, сигналізації тощо.
За наявності сірників його можна розвести за будь-яких умов і в будь-яку пору року, треба лише вміти якомога довше зберігати полум’я сірника за сильних поривів вітру й уміло використовувати вогонь, який удалося видобути. Сірники треба зберігати у водонепроникному пакеті, кожен сірник бажано попередньо вмочити у розплавлений віск чи парафін.
Спершу готують розпал, він може містити берест, сухі хвойні гілочки, мох, стружки, вату, одяг тощо. На заздалегідь підготовлене місце кладуть підпал, а зверху – сухий матеріал.
Якщо немає звичних джерел вогню, то, маючи терпіння та певні навички, можна розкласти ватру і без них. Наприклад, тертям дерева об дерево, батарейки об шерсть, ударами каменя об камінь, а в ясну погоду – фокусуванням променя сонця з допомогою лупи, окулярів чи об’єктива фотоапарата.
Для різних умов існують різні способи розведення багаття.
«ЗІРОЧКА»�ВЕЛИКІ СУХІ ПОЛІНА БУДЬ-ЯКОЇ ДОВЖИНИ ВИКЛАДАЮТЬ ВІЯЛОМ ВІД ЦЕНТРУ, ЩО НАГАДУЄ ЗІРОЧКУ. ЦЕ ОЩАДЛИВИЙ ВИД БАГАТТЯ, ГОРИТЬ ДО 8-10 ГОДИН БЕЗ ОСОБЛИВОГО ПРИГЛЯДУ. ДОБРЕ ПІДХОДИТЬ ДЛЯ ОБІГРІВАННЯ ВНОЧІ.�
«МИСЛИВСЬКИЙ»�НА ТОВСТУ КОЛОДУ ВИКЛАДАЮТЬ ВІЯЛОМ 5-8 ДРОВЕНЯТ РІЗНОЇ ДОВЖИНИ, ЯКІ ПОСУВАЮТЬ ПОСТУПОВО – З ЇХНІМ ЗГОРЯННЯМ. ПІД НИМИ РОЗПАЛЮЮТЬ ПІДПАЛ. ЦЯ ВАТРА ГОРІТИМЕ ДО 6-8 ГОДИН. НЕЗАМІННА У ДОЩОВУ ПОГОДУ.�
«ПІРАМІДА»�НАД РОЗПАЛОМ ПОХИЛО СКЛАДАЮТЬ ДРОВА У ВИГЛЯДІ КОНУСА, ЗАЛИШАЮЧИ МІСЦЕ ДЛЯ ПОВІТРЯ. ЦЕ БАГАТТЯ ДАЄ ВЕЛИКЕ ПОЛУМ’Я І СИЛЬНИЙ ЖАР. ТАКИЙ СПОСІБ ЧУДОВИЙ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ ТА КИП’ЯТІННЯ ВОДИ. МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ І ДЛЯ ПРОСУШУВАННЯ ОДЯГУ, ОСВІТЛЕННЯ ТА ПОДАЧІ СИГНАЛУ ЛИХА. МІНУС – ШВИДКО ПРОГОРАЄ Й ПОТРЕБУЄ ВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ ДРОВ.�
«КОЛОДЯЗЬ»�ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД «ПІРАМІДИ» ТИМ, ЩО ДАЄ ЗМОГУ ПРИГОТУВАТИ ЇЖУ ОДНОЧАСНО В КІЛЬКОХ ЄМНОСТЯХ. ЙОГО КОНСТРУКЦІЮ УТВОРЕНО З РОЗТАШОВАНИХ НА НЕВЕЛИКІЙ ВІДСТАНІ ПАРАЛЕЛЬНО ОДИН ДО ОДНОГО ДВОХ ДОВГИХ ПОЛІН, ПОПЕРЕК ЯКИХ ЗВЕРХУ КЛАДУТЬ ЩЕ ДВА. ДАЄ НИЗЬКЕ І ШИРОКЕ ПОЛУМ’Я, ДОВГО ГОРИТЬ.�
«РЕШІТКА»�ДЛЯ БАГАТТЯ ТАКОГО ТИПУ СПОЧАТКУ КЛАДУТЬ ДВІ ВЕЛИКІ СУХІ КОЛОДИ, НА ЯКІ КІЛЬКОМА РЯДАМИ У ВИГЛЯДІ ЩІЛЬНОЇ СІТКИ ВКЛАДАЮТЬ ДРОВА ДЕДАЛІ МЕНШОГО ДІАМЕТРА. ЦЕ ВАТРА З ШИРОКИМ ПОЛУМ’ЯМ ТА СИЛЬНИМ ЖАРОМ. ДОВГО ГОРИТЬ. НЕДОЛІК – ПОГАНО ПІДХОДИТЬ ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ ЇЖІ�
«ТАЙГОВЕ»�ЩОБ ЙОГО РОЗПАЛИТИ, БЕРЕМО ТОВСТУ ПАЛИЦЮ І КЛАДЕМО ПОПЕРЕК МАЙБУТНЬОГО ВОГНИЩА. ЗА КІЛЬКА САНТИМЕТРІВ ВІД ПАЛИЦІ ПІДПАЛЮЄМО СУХИЙ СПИРТ, ПАПІР АБО ОРГСКЛО. ДАЛІ БЕРЕМО ТОНЕНЬКИЙ ХМИЗ І КЛАДЕМО ЙОГО ПОВЕРХ ПАЛЬНОГО – ТАК, ЩОБ ОДИН КІНЕЦЬ ХМИЗУ ЛЕЖАВ НА ЗЕМЛІ, А ДРУГИЙ — НА БІЛЬШІЙ КОЛОДІ. ХМИЗ ПОВИНЕН МАЙЖЕ ТОРКАТИСЯ ОСЕРЕДКУ ПОЛУМ’Я, АЛЕ ВАРТО СТЕЖИТИ, ЩОБ НЕ ЗАГАСИТИ ЙОГО. КІЛЬКА ГОДИН ГОРИТЬ РІВНИМ ПОЛУМ’ЯМ, ПОТІМ ТЛІЄ Й ДАЄ СИЛЬНИЙ ЖАР.�
«ПАРКАНЧИК»�ЦЕЙ ТИП БАГАТТЯ ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВОГОНЬ ГОРІВ УСЮ НІЧ, А РИЗИК ВИПАДАННЯ З НЬОГО ПОЛІН БУВ МІНІМАЛЬНИЙ. МОЖНА СПОРУДИТИ З ВІДБИВАЧЕМ ТЕПЛА, ВСТАНОВЛЕНИМ З ОДНОГО БОКУ ВОГНИЩА. МАСКУЄ ВОГОНЬ. ДОБРЕ ОБІГРІВАЄ, НАПРАВЛЯЮЧИ ТЕПЛО В ОДИН БІК�
«НА БОЛОТІ»�ПЕРЕД РОЗВЕДЕННЯМ ВАТРИ РОБЛЯТЬ ПОДВІЙНИЙ НАСТИЛ, ЩО ЗАХИЩАЄ ВІД ВОЛОГИ. НА ВЕРХНЬОМУ НАСТИЛІ РОЗПАЛЮЮТЬ ВОГОНЬ. ПІСЛЯ ПРОГОРАННЯ ВЕРХНЬОГО НАСТИЛУ БАГАТТЯ ГОРІТИМЕ НА НИЖНЬОМУ.�ДЛЯ ВОГНИЩА ВИКОРИСТОВУЮТЬ СУХОСТІЙ І ВИСОХЛІ ГІЛКИ, ПЕРЕВАЖНО БЕРЕЗОВІ, ВІЛЬХОВІ, СОСНОВІ ТА ЯЛИНОВІ ДРОВА. ОСИКА, МОДРИНА, ГОРОБИНА, ЧЕРЕМХА ДАЮТЬ МАЛО ЖАРУ. ЯКЩО ДЕРЕВ ПОБЛИЗУ НЕМАЄ, ВИКОРИСТОВУЮТЬ СУХУ ТРАВУ, ГОРЮЧИЙ СЛАНЕЦЬ АБО ТОРФ.�
Забезпечення особового складу гарячою їжею організовується згідно вказівок заступника командира батальйону з тилу через продовольчий пункт батальйону, як правило, тричі на добу. Отримання і видачу їжі особовому складу взводу здійснює старшина роти відповідно до вказівок командира роти. Для доставки їжі підрозділам від них у разі необхідності виділяються піднощики.
У разі неможливості приготування гарячої їжі, особовому складу видається індивідуальний раціон харчування (польовий набір сухих продуктів з дозволу старшого начальника – заступника командира батальйону з тилу).
Додані взводу підрозділи забезпечуються харчуванням разом зі взводом.
У разі вимушеного харчування в зонах радіоактивного зараження прийом їжі здійснюються при рівні радіації до 1 рад/год. – у звичайному порядку; від 1 до 5 рад/год. – у дезактивованих спорудах; понад 5 рад/год. – у дезактивованих спорудах закритого типу.
Для приготування їжі у зонах радіоактивного зараження використовуються тільки консервовані і концентровані продукти, а також раціони харчування у герметичній бар’єрній тарі й упаковці.
У районах, що заражені отруйними речовинами, дозволяється готувати і приймати їжу тільки в спеціальних спорудах, обладнаних фільтровентиляційними установками.
У районах, що заражені біологічними засобами, приготування їжі можливо лише після ретельної дезінфекції території, польових кухонь і устаткування, а також повної санітарної обробки особового складу.
Продовольство і воду, заражені радіоактивними, отруйними речовинами і біологічними засобами, споживати забороняється.
Організація харчування військовослужбовців ЗСУ регламентується Наказом Міністра Оборони України 29.04.2020 № 140 «Про затвердження Порядку застосування Каталогу продуктів харчування та наказом Міністра Оборони України 15.11.2019 № 591 «Про затвердження Каталогу продуктів харчування».
Значення деяких термінів, що вживаються у зазначеному Порядку:
(фрагмент каталогу)
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!