​

​

​

Презентація з досвіду роботи вчителя зарубіжної літератури

Козлівського ЗЗСО

І-ІІІ ступенів

Гресько Оксани Василівни ___________________________

​

Візитна картка

Дата народження: 24.11.1972р.

Освіта: дві вищих, закінчила Вінницький державний педагогічний університет ім.М.Коцюбинського

Спеціальність: вчитель зарубіжної літератури та російської мови

Місце роботи: Козлівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області

​

Посада: вчитель зарубіжної літератури

Стаж роботи: 29 років

​

Категорія: І

​

Рік атестації: 2021

​

Курси підвищення кваліфікації: 2021 рік

Педагогічне кредо:

Під небом синім і високим,

Стежина в’ється чарівна,

Через простори, через роки

Веде до істини вона.

Туди, де сонце світить ясно,

До мрій, надій і сподівань.

Велика праця і прекрасна –

Вести дітей в Країну знань.

Життєве кредо:

«Любити життя і цінувати кожну його хвилину, нести радість, у книгах шукати істину, у людях – мудрість».

Характеристика

діяльності Гресько О.В у міжатестаційний період.

Працює в даній школі з 1993 року . Сумлінно ставиться до роботи.

На уроках прагне вивчати світову літературу як мистецтво слова, а не як додаток до історії. Правильно визначає мету, тему уроку, сприяє формуванню потреби засвоєння матеріалу, розвиває інтерес до читання, образне мислення.Сприяє розвитку спостережень, культури, моральних і естетичних почуттів, відчуття мови і стилю, вміння відтворити прочитане, критично його осмислити, вміння працювати з книгою, стисло і чітко викладати свої думки.

Постійно враховує психологічні, вікові особливості учнів.Приділяє увагу теоретичній і практичній спрямованості навчання. Має досвід з питання роботи учнів в групах, парах.

Велику увагу приділяє диференціації навчання. Як форми контролю використовує диктанти, самастійні і контрольні роботи, заліки, тестові перевірки. На її уроках панує творча, доброзичлива атмосфера, учні беруть активну участь у навчальному процесі.

Середній бал на учня становить 7,1 бала.

Класний керівник 5 класу. Вміло згуртовує учнівський колектив. Здійснює індивідуальний підхід у виховній роботі. Підтримує тісний зв’язок з сім’ями вихованців. Користується авторитетом серед педагогічних працівників, учнів та їхніх батьків.

Опис досвіду з теми: «Формування літературно-естетичної компнтентності учнів у процесі вивчення літератури»

Сучасне суспільство потребує творчих, діяльних, обдарованих громадян, здатних до життєвого самовизначення. Школа покликана дати людині не лише суму знань, умінь і навичок, а формувати в неї компетентність як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, отриманих завдяки навчанню. Новітня філософія освіти спрямовує навчально-виховний процес на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенціальних можливостей та здібностей учнів, забезпечення умов для їх життєвої самореалізації.

​

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти визначено естетичну компетентність як здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності. Естетичний розвиток – не самоціль, а важлива умова й шлях досконалого та гармонійного розвитку людини. За К. Д. Ушинським, це максимальне розкриття особистості в тій діяльності, яка найбільше відповідає її душі. Мета формування естетичної культури – розвиток у кожній людині її пізнавально-творчого потенціалу, допомога у відкритті самої себе, розкритті творчого потенціалу та задатків. Прагнення до досконалості у сфері краси, на думку педагога, – це душевна потреба людини, а краса – це ставлення людини до об’єктивного світу, яке має бути творчим. Гармонійно розвинена особистість – це людина з тонким художнім смаком і глибоко розвиненою емоційною сферою, яка знаходить прекрасне в літературних творах, мистецтві, розуміє й шанує добре, засуджує зло.��������

Душею педагогічної системи К. Д. Ушинського є рідна мова – невичерпне джерело виховання гармонійно розвиненої особистості, формування в кожної людини естетичних засад. Рідна мова є «найбільшим народним наставником». Особливе місце педагог відводив різноманітним жанрам усної народної творчості (казкам, пісням, прислів’ям, приказкам), які розвивають літературно-творчі здібності дітей, «відбивають народне життя з усіма мальовничими особливостями». Провідною ідеєю системи виховання, за К. Д. Ушинським, була народність, яку він розумів як своєрідність кожного народу, зумовлену його історичним розвитком, соціальними умовами, географічними особливостями. Ця ідея базувалась на переконанні в тому, що кожен народ має право на школу рідною мовою, побудовану на кращих традиціях. Важливого значення К. Д. Ушинський надавав професійній підготовці вчителя-філолога, оскільки саме на ньому лежить місія формування естетичних почуттів, свідомості, поведінки, смаку учнів різноманітними засобами, зокрема й народознавством. На уроках літератури вчитель формує світогляд учнів, розвиває їхню уяву, фантазію, творчі здібності. Саме від учителя-філолога, від рівня його естетичної культури, педагогічної майстерності залежать естетичні вподобання та естетичний розвиток учнів.� Уроки будую на підставі рівноправного партнерства і спілкування на творчих засадах з використанням інтерактивних форм та методів: діалог, робота в парах, малих групах, «карусель», синтез думок, коло ідей, мікрофон, мозковий штурм, аналіз ситуації, «дерево рішень», «ти –редактор», рольова гра, драматизація, інсценізація, «спіймай помилку», реклама, усний журнал, словесне моделювання, вільне письмо, «займи позицію», незакінчений ланцюжок та ін.���

Під час уроків намагаюся довести учням, що мова – найважливіший засіб спілкування, тож дуже важливо, вивчаючи слово, пізнавати світ, розвивати особистість як найвищу цінність суспільства. Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність. Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і я прагну дати йому не лише певний вантаж знань, а й уміння мислити, прагну стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, спостерігати, досліджувати. Застосування інтерактивних методів сприяє формуванню в дітей уміння співпрацювати, розвиває такі якості особистості: толерантність, прагнення до демократичного діалогу. На уроках літератури використовую такі інтерактивні вправи: «діалог», «синтез думок», «коло ідей», «асоціативний кущ», «сенкан», «мікрофон».�Використовую роботу в групах та роботу парах, яка  є однією з форм роботи в малих групах. �Широко використовую на своїх уроках лінгвістичні ігри: кросворд, вікторина, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача,  ребус, «Я – редактор», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Сортування», «Найрозумніший», «Хто швидше»,захист  проекту.�Працюю над виробленням в учнів навичок культури спілкування, адже це теж одна з ознак естетичної компетентності.

Проводжу також  нетрадиційні уроки: брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження, які  зацікавлюють учнів і підвищують рівень творчої діяльності при вивченні рідної мови та літератури, спонукають до використання суб’єктного досвіду.� Тому я намагаюсь на кожному уроці збагачувати кругозір учнів знаннями про культурні традиції українців, виховувати ціннісне ставлення до них. � На  уроках створюю ситуацію довіри та успіху,  і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності. Вважаю, що формуванню естетичної компетентності якнайкраще сприяє світ художньої літератури. У літературних творах діти часто знаходять власні життєві ідеали, вважливі для них ідеї. Мистецтво слова значною мірою формує їхній світогляд. Адже література є своєрідним компасом для людини, яка цінує досвід інших, дає відповіді на багато запитань, допомагає не збитися зі шляху праведного. � На мій  погляд, головне на уроках літератури – навчити школярів глибоко особистісно сприймати художній твір. А для цього потрібно створити оптимальні умови для активізації творчої діяльності учнів у процесі роботи з  художнім текстом. Особистісно орієнтовані технології націлюють читача на "ретельне прочитання", на дослідницьку і співтворчу позицію щодо прочитаного, на самостійний пошук способів поєднання тексту та історико-культурного контексту.� �

На кожному уроці  працюю над розвитком творчих здібностей учнів. На уроках мови і літератури діти складають казки, вірші, оповідання, гуморески, кросворди і ребуси. Наприклад, вивчаючи у 5 класі літературні казки, я пропоную учням скласти кросворди до казок, написати вірш про героя казки, скласти свою літературну казку, у якій головним героєм був би звір тощо.� Ефективною формою персоналізації навчального процесу вважаю інсценізації літературних текстів та рольові ігри. Вони дають змогу поєднувати різні види дитячої творчості, сприяють повнішому розкриттю індивідуальності учня, збагачують гаму його почуттів,  внутрішній емоційний досвід.� Досвід з формування естетичної компетентності в умовах особистісно зорієнтованого навчання зарубіжної літератури, на мою думку, є результативним, тому що   мої учні стали більше цікавитися літературою.  � ��

Тема, над якою працюю:

«Формування літературно-естетичної компетентності учнів у процесі вивчення літератури».

Актуальність теми:

-сприяє формуванню та розвитку інноваційної особистості, яка спроможна повноцінно реалізуватися в житті;

-забезпечує умови для розвитку креативної особистості дитини; 

-робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку в почтакових класах; 

-сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; 

-стимулює до самостійного пошуку нової інформації 

Мета досвіду:

Правила педагогічної майстерності

Критерії креативності

Абстрактність - розуміння суті проблеми

​

​

Гнучкість - здатність застосовувати різноманітні стратегії

​

​

Оригінальність - здатність бачити незвичайні, нестандартні ідеї

Сприйнятливість - чутливість до незвичайних деталей, протиріч

Швидкість - здатність бачити велику кількість ідей

Опір - це здатність не слідувати стереотипам

Вирішила спробувати:

Сформувати

креативну

особистість

.

Інноваційні технології навчання

​

Творча

співпраця

вчителя та

учнів.

Модель творчої особистості учня:

Творчий пошук

Творче спілкування

ХМАРА СЛІВ – НОВИЙ ІНСТРУМЕНТ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ �

Хмарини слів

Кольорова хмара зі слів приковує погляд до об'єкта і змушує нас зосередиться на матеріалі.  Хмара містить в собі як візуальну інформацію (наприклад, форма хмари), так і смислове навантаження - сам текст.    Хмара слів краще запам'ятовується.

Серед прийомів розвитку критичного мислення в моїй практиці найбільш поширеними є складання сенканів, «мозковий штурм», читання з позначками, «асоціативний кущ», кільця Венна, «Мозаїка», групові форми роботи.

Коло Вена

Педагогічні прийоми, які використовую на уроках

Творчі вправи та завдання

Застосування творчих вправ та завдань на уроках дає поштовх до розвитку учня, що передбачає поступове зростання його організаційної й розумової самостійності, стимулювання уяви, інтересу до книг, творів мистецтва, природи, тобто розвиток особистості в цілому.

Ігрові завдання – шлях до підвищення пізнавальної діяльності, мотивації учнів до вивчення навчального предмету

Використання лінгвістичних ігор:

кросворд, вікторина, аукціон, інтелектуальний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Сходи», «Перехрестя», ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Сортування»,«Найрозумніший»,«Хто швидше» та інші.

Вважаю, що

Кожна дитина

має можливість

пропонувати свою думку;

Створюється

“ситуація успіху”;

За короткий час

опановується багато

нового матеріалу;

Формується доброзичливе

ставлення до опонента;

Учні вчаться

працювати у команді;

Формування навички толерантного

спілкування, вміння аргументувати свою

точку зору, знаходити альтернативне

рішення проблеми;

​

​

У роботі задіяні

всі учні класу;

ІННОВАЦІЙНІ

ТЕХНОЛОГІЇ

МАЮТЬ

ПЕРЕВАГИ:

• Досягнуті результати:

Результативність використання інноваційних технологій

Активність під час підготовки

Критерії

Емоційний стан дитини

Кожен для себе почерпнув

необхідне

Кількість

оцінок на уроці

Активність

під час відповідей

​

Користуюся такими заповідями:

• Кожна дитина талановита;
• Кожна дитина має право на помилку;
• Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.

​

Творчий пошук

• У своїй роботі використовую такі активні форми роботи:
• інтегровані (міжпредметні) уроки;
• уроки-дискусії (урок-діалог, урок-диспут, урок запитань і відповідей, урок-практикум, урок - прес-конференція
• уроки-дослідження (урок-знайомство, урок - панорама ідей, урок-пошук, урок-самопізнання, урок "Слідство ведуть знатоки", урок "Що? Де? Коли?");
• уроки-звіти (урок-аукціон, урок-інтерв’ю, , урок-ерудит, урок-концерт, урок - огляд знань, урок-презентація, урок-ярмарок);
• уроки-змагання (урок - брейнг-ринг, урок-вікторина, урок-КВД - конкурс винахідливих та допитливих, урок-КВК - конкурс веселих та кмітливих, урок-конкурс, урок - мозкова атака, урок-турнір);
• уроки-мандрівки (урок-екскурс, урок-екскурсія, урок-марафон, урок-подорож);

• Протягом навчального року проводжу показові уроки, виховні години.
• Участь у семінарах, методичних об'єднаннях дає можливість не лише познайомитися з роботою своїх колег, підвищити свій досвід, а й поділитися власними доробками з іншими. Свої матеріали розміщую в мережі Інтернет.

Виховна робота з учнями

​

​

​

​

Виховна робота

Дітей , їх особистісну гідність і їх потреби треба так само шанувати, як і старших, і тільки поводитися з ними лагідно, щиро, розумно, як з рівними, входячи в їх спосіб думання, можна виховувати чесних, щирих, правдолюбних і справді вільних людей .

Іван Франко.

Основні напрямки виховної роботи

Взаєморозуміння

Творчий підхід

Формування учнівського колективу

Толерантність

Співпраця вчитель-батьки

Виховна робота з класом має не менше значення, ніж навчальна діяльність. Діти з великим задоволенням беруть участь у позакласних виховних заходах, проявляючи зацікавленість та активність при цьому.

Мета і завдання виховної роботи :

1. Виховувати в учнів любов до свого народу його мови, традицій.
2. Виховувати любов до праці, почуття дбайливого господаря своєї школи, бережливе ставлення до шкільного і класного майна.
3. Вчити дітей вчитись, виховувати почуття відповідальності за доручену справу.

4. Виховувати дітей за принципами християнської моралі .
5. Здійснювати правове виховання дітей.
6. Зміцнювати здоров’я дітей, добиватися сумлінного становлення до уроків фізкультури .
7. З метою вивчення рідного краю організовувати екскурсії і походи.

Плани на майбутнє

• Сприяти участі здобувачів освіти у шкільних конкурсах, районних та обласних олімпіадах, вікторинах, онлайн-змаганнях;
• Надсилати методичні розробки, уроки, виховні заходи до періодичних видань;
• З метою підвищення педагогічної майстерності займатися самоосвітою;
• Поповнювати персональний блог матеріалами уроків, шкільних та позашкільних заходів;
• Брати участь в професійних конкурсах;
• Підвищувати професійну категорію.

Рецепт вчительської молодості

Систематично вживайте: бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настій терпимості, екстракт людяності.

Виконуй все це ретельно і будеш вічно молодим, Учителю!

Завжди дотримуюся такого гасла: «У щасливій школі - щасливі діти».

На першому місці - діти, любов до них. Усе роблю для того, щоб учні, яких навчаю, стали особистостями неординарними, самостійними, творчими, фізично здоровими і духовно багатими, а я буду далі впроваджувати у свою роботу те, що творить креативну особистість.