18 січня - Міжнародний День Сніговика

В багатьох країнах 18 січня святкують Всесвітній день сніговика. А ось християнська легенда говорить про те, що сніговики – це янголи, а сніг – дар з неба. І наші улюблені зимові герої ніби здатні передати Богові прохання людей.

Тому, коли зі снігу ліпили маленького сніговичка, йому шепотіли свої сокровенні бажання.

Ідея цього свята спала на думку колекціонеру Корнеліусу Гретцю з Німеччини. Ще у юнацькому віці він розпочав збирати зображення сніговиків, а в 2008 році зі своєю коллекцією з понад трьома тисячами експонатів увійшов до книги рекордів Гіннесса.

​

Корнеліус міркував так: по-перше – в середині січня в багатьох країнах є сніг. По-друге – цифра 18 схожа на сніговика, який тримає в руках віник. По-третє – у цей день не було жодного міжнародного свята!

Перші сніговики зображувалися недобрими, лютими сніговими монстрами вражаючих роз­мірів. Це не випадково, адже в ті давні часи безжальні зими з лютими морозами і вогкими хуртовинами приносили чимало клопоту. Саме тоді і з’явилися повір’я, згідно з якими сніговики представляють реальну загрозу для людей.

Вважали, що небезпечно ліпити їх у періоди повного місяця: для людини непослух може

обернутися нав’язливими жахливими сновидіннями, нічними страхами й, взагалі, усілякими невдачами.

У Норвегії існував переказ про те, що

сніговиків небезпечно розглядати пізно увечері з-за штори.

До того ж поганим знаком вважалося зустріти

сніжну фігуру вночі: її рекомендувалося обійти

стороною.

На Русі сніговиків ліпили з давніх язичницьких часів і шанували як духів зими. До них, як і до діда Мороза, ставилися з належною по­вагою і зверталися з проханнями про допомогу і зменшення тривалості лютих морозів.

Наші предки вірили, що зимовими природними явищами (туманами, снігами, хуртовинами) керують духи жіночої статі. Тому, щоб виявити свою повагу до них, ліпили снігових баб.

У Європі сніговиків завжди ліпили поруч із будинками, щедро прикрашали гірляндами і домашнім начинням, одягали в шарфи, а в руки вручали гіллясті мітли. У деталях їхніх «шат» вгадується містичний характер.

Наприклад, ніс у вигляді морквини прикріплювали, щоб умилостивити духів, що посилають врожай і родючість. Перевернуте відро на голові символізувало достаток у домі.

Тільки в, XIX столітті сніговики «подобрішали» і незабаром стали незамінним атрибутом Різдва і Нового року.

Вітальні листівки із зображенням милого усміхненого сніговика в оточенні веселих дітей швидко завойовували популярність.

У 1493 році італійський скульптор, архітектор, поет Мікеланджело Буонарроті вперше зліпив снігову фігуру.

​

Перша письмова згадка про сніговика зустрічається в книзі ХVІII століття: там йдеться про «красивого сніговика» гігантських розмірів.

Цікаві факти про сніговика

У Скандинавії сніговики були пасткою для злих духів, які приймали їх за людей і вселялися в них. А от назад вибратися не могли.

У Норвегії сніговиків називали «білими тролями». Пройти ввечері повз сніговика вважалося поганим знаком, а дивитися на нього в сутінках з вікна було небезпечною справою.

А в Румунії, для відлякування злих духів, сніговика прикрашали намистом з часнику.

У 1861 році Ганс Християн Андерсен написав казку «Сніговик». Собака розповіла сніговикові про те, як приємно грітися біля печі. З тих пір у сніговика з’явилося бажання погрітися біля печі. Тільки навесні, коли він розтанув, з’явилося пояснення цьому дивному бажанням – сніговик був укріплений на кочерзі, ось вона і сумувала про свою рідну печі.

У 1853 році Мері Дилвин уз Уельсу зробила саму першу фотографію сніговика. Це фото збереглося до теперішнього часу, зараз воно знаходиться в Національній бібліотеці Уельсу.

Мусульманам релігія забороняє ліпити сніговиків, як і будь-які інші фігури зображують живих істот.

Відро на голову сніговика “одягнули” радянські мультиплікатори у мультфільмі про сніговика-листоношу в 1955 році.

Досить незвично використовують фігуру сніговика в Цюріху під час святкування приходу весни в третій понеділок квітня. Голову гігантського сніговика Burning of Böögg заповнюють феєрверком і підпалюють на радість дітлахів та дорослих. Великий бум чути навіть за межами міста.

Самого маленького сніговика, розміром не менше 10 мікрометрів (0,01 мм, створили вчені з Національної фізичної лабораторії Великобританії.

Найбільші сніговики світу

На Одещині у 2017 році зліпили найбільшого сніговика в Україні.

У місті Подольську (колишній Котовськ) Одеської області встановлено рекорд України зі створення найбільшого сніговика.

​

Висота сніговика - 6 метрів і 3 сантиметри, діаметр - 11 метрів.

Сніговика ліпили кілька днів за допомогою лопат і сходів, на «скульптуру» пішло близько 3 тонн снігу.

​

​

Мій сніговик

Мій сніговик — такий товстун,

Хоч зовсім не обжора.

Ви подивіться, як важливо

Стоїть він біля паркану.

Очі з шишок у нього

На голові – каструлька,

А ніс найкрасивіше –

Блискуча бурулька.

Його я зробив – ком на кому.

І я пишаюся Сніговиком!

В. Жуків

Вірші про сніговика

Сумував сніговичок

​

Сумував Сніговичок

У дворі посеред ночі,

Крижаний студив бочок,

Потирав вуглинки-очі.

Сніговійної пори

Відчував свою провину,

Бо з’їжджаючи з гори,

Загубив десь ніс-морквину.

Снігова лічилочка

​

РАЗ – куля, шуба снігова,

ДВА – менша куля, голова,

ТРИ – очі чорні, дві вуглини,

ЧОТИРИ – посмішка з калини,

П’ЯТЬ – капелюх із друшляка.

Зліпили ми сніговика!

Дякую за перегляд презентації !!!

Сподіваюсь вам сподобалося)))

​

Використано інтернет - ресурси