1 of 12

Спортивна інфраструктура Італії

Підготував студент групи ф-41

Панько Вадим

2 of 12

Пала-Альпітур

  • Пала-Альпітур (італ. Pala Alpitour, в 2005—2014 роках — «Паласпорт-Олімпіко» (італ. Torino Palasport Olimpico) — багатофукціональна спортивно-концертна арена. Була побудована 13 грудня 2005 року за проектом японського архітектора Арата Ісодзакі спеціально до відкриття туринської Олімпіади 2006 року.

3 of 12

  • Це «універсальна» арена з великими функціональними можливостями: площa 34 000 м², вміщує 16 600 глядачів, можливо проводити змагання і з різних видів спорту (баскетбол, легка атлетика, хокей, бокс, гандбол тощо) Культурні та соціальні заходи, такі як концерти, конференції, виставки та ярмарки. Знаходиться в південній частині Турина в одному з центральних районів, який називається Санта-Ріта. Висота над рівнем моря - 239 м. Розмір майданчика для гри в хокей - 30 × 60 м. Крім головної льодової арени в палаці є ще одна — для тренувань. Арена Паласпорт-Олімпіко носить ім'я колишнього очільника автомобільного концерну ФІАТ Джованні Аньєллі.

4 of 12

  • Міжнародний конкурс на будівництво «Паласпорт-Олімпіко», реконструкцію старого міського стадіону та облаштування прилеглих кварталів виграла група дизайнерів під керівництвом токійського архітектора Арата Ізодзакі. Зведена під його керівництвом арена є складною багаторівневою спорудою з безліччю бічних прибудов. Футуристична будівля суворої прямокутної форми споруджена з нержавіючої сталі і скла, з базою 183 на 100 метрів. Має 4 рівня, 2 підземних (до 7,5 метрів під землею) і 2 надземних (до 12 метрів). Загальна довжина будівлі складає близько 200 метрів.

5 of 12

  • Основні заходи, які пройшли в Паласпорт-Олімпіко:
  • Турнір з хокею з шайбою на XX зимових Олімпійських іграх в лютому 2006 року.
  • Відкриття XXIII Зимової Універсіади у січні 2007 року.
  • XXIV чемпіонат Європи з художньої гімнастик у червні 2008 року.
  • Фінал восьми Кубка Європи УЛЄБ у квітні 2008 і 2009 роках.
  • У травні 2011 року на арені Паласпорт-Олімпіко відбулась фінальна стадія розіграшу кубка Євроліги, найпрестижнішого чемпіонату серед клубних команд з баскетболу.
  • У залі Паласпорт-Олімпіко проходили численні концерти таких зірок естради, як Брюс Спрінгстін, R.E.M., Pearl Jam, Green Day, Depeche Mode, Muse, Lady Gaga, Боб Ділан тощо.
  • В 2014 році було перейменовано на «Пала-Альпитур».

6 of 12

Палац з’їздів (Рим)����Палац конгресів — споруда, знаходиться в Римі, Італія. Побудований на початку 1942, для всесвітньої виставки, яку було згодом скасовано через Другу світову війну, палац приймав фехтування та сучасне п'ятиборство у 1960 літніх Олімпійських іграх.

7 of 12

Арена Чівіка

  • «Арена Чівіка» (італ. Arena Civica), або Арена Джані Брера (італ. Arena Gianni Brera) — багатоцільовий стадіон у Мілані, Італія, домашня арена регбійного клубу «Аматори». Колишній стадіон футбольного клубу «Інтер».
  • Стадіон відкритий у 1807 році. Є одним з головних прикладів неокласичної архітектури міста.

8 of 12

  • Арена Чівіка відкрилася 18 серпня 1807 року. Згодом стадіон використовувався для футбольних матчів, головним чином командою «Інтер». Спочатку клуб проводив на стадіоні лише окремі важливі матчі, а з 1930 року на постійній основі. У 1933 році стадіон приймав фінальний матч кубка Мітропи між «Аміброзіаною-Інтер» і «Аустрією» — 2:1. Востаннє «Інтер» грав на стадіоні 10 грудня 1958 року у кубку Ярмарків проти «Ліону».

9 of 12

  • За свою історію використовувався для багатьох подій, включаючи реконструкцію морських боїв. На Арені багато артистів, серед яких Чикаго, Джо Кокер, Стюарт Копланд, The Cure, Little Feat, Бен Харпер, Ленні Кравіц, Лу Рід, The Manhattan Transfer, Роберт Плант, Public Image Limited, Radiohead, Патті Сміт, Рінго Старр, Род Стюарт, Стінг і Енді Саммерс. Арена також є місцем проведення Міланського джаз-фестивалю.
  • У 2003 році він був перейменований в «Арена Джанні Брера» на честь спортсмена і журналіста Джанні Брера. З 2010 року на стадіоні свої матчі проводить регбіний клуб «Аматори», 18-разовий чемпіон Італії з регбі.

10 of 12

Олімпі́йський стадіо́н

  • Олімпі́йський стадіо́н, відоміший як Ста́діо Олі́мпіко (італ. Stadio Olimpico) — найбільший стадіон італійської столиці Рима, який розташовано у спортивному комплексі «Форо Італіко». Ця арена є домашньою для двох столичних клубів «Лаціо» та «Роми», а також використовується для матчів національної збірної Італії з футболу. На цьому стадіоні відбулися такі значні події, як літні Олімпійські ігри 1960 року, чемпіонат світу з легкої атлетики 1987 року та матчі чемпіонату світу з футболу 1990 року (включаючи фінал). У 2009 стадіон приймав фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2008—2009.
  • У «Форо Італіко» знаходиться Стадіо де Мармі, або «мармуровий стадіон», збудований 1932 року архітектором Енріко дель Деббіо. Яруси споруди прикрашають 60 мармурових монументів, які подарували мешканці італійських міст на пошанування 60 атлетів.
  • За класифікацією УЄФА є п'ятизірковим стадіоном.

11 of 12

  • Відомі матчі:
  • Фінал чемпіонату Європи з футболу 1968 Італія—Югославія (2:0)
  • Фінал Кубка європейських чемпіонів 1977 «Ліверпуль»—«Боруссія М» (3:1)
  • Фінал чемпіонату Європи з футболу 1980 Німеччина—Бельгія (2:1)
  • Фінал Кубка європейських чемпіонів 1984 «Ліверпуль»—«Рома» (1:1, п. 4:2)
  • Фінал чемпіонату світу з футболу 1990 Західна Німеччина—Аргентина (1:0)
  • Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 1996 «Ювентус»—«Аякс» (1:1, п. 4:2)
  • Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2008—2009 «Барселона»—«Манчестер Юнайтед» (2:0)

12 of 12

Спорт

  • У країні розвинуті майже усі види спорту, але італійці, як нація в цілому, дуже великі вболівальники футболу (iтал. Calcio). Італійське «tifosi» — в перекладі означає — вболівальник, часто це слово вживають у світі для опису відданих та палких фанів. Але італійці вболівають не тільки тоді коли грає національна збірна, чи великі команди. У кожному, навіть найменшому населеному пункті є своя футбольна команда та свої тифозі.
  • Збірна Італії з футболу одна з найтитулованіших чоловічих збірних світового футболу, чотириразовий чемпіон світу. Нацiональний футбольний клубний турнір, Серія А, також, вважається одним з сильніших у світі футбольним чоловічим турніром. Італійські клуби діставалися фіналу найпрестижнішого європейського клубного футбольного турніру двадцять п'ять разів, а вигравали його одинадцять разів.