Тема: Баштанні культури
( 1 ) ст.427-432
1. Баштанні культури належать до родини гарбузових (Cucurbitaceae), що об'єднує близько 800 видів. У культурі значення мають, такі роди як гарбузи, кавуни, дині, кабачки, патисони. Представники цих родів здебільшого однорічні повзучі ліанні рослини. Баштанні культури мають важливе продовольче і кормове значення.
Соковиті плоди кавунів і динь містять 9–12 % цукру, вітаміни В1, В3, С, Р та інші і характеризуються високими смаковими якостями. Плоди баштанних культур використовують для виготовлення, різних страв, штучного меду, патоки, різних кондитерських виробів і варення. З насіння баштанних культур виробляють олію, яку застосовують для технічних і продовольчих потреб. Гарбузова олія належить до найцінніших.
Баштанні культури мають велике лікувальне значення, регулюються процеси білкового та жирового обміну. Вживання плодів баштанних поліпшує роботу серця, печінки, шлунку, нирок, легень, підвищує загальний життєвий тонус організму.
Кормові гарбузи й кавуни мають високі кормові якості, є цінним молокогінним кормом. Плоди баштанних культур широко використовують для силосування разом із стеблами кукурудзи.
Баштанні культури мають велике агротехнічне значення, оскільки сприяють очищенню полів від бур’янів і є цінним попередником для озимих і ярих культур.
2. Усі баштанні рослини походять з піщаних і кам’янистих пустель субтропічних областей земної кулі. Батьківщиною кавунів є напівпустеля Калахарі (Південна Африка), гарбузів — Південна Америка, а дині — Мала й Середня Азія.
Перші історичні відомості і знахідки про баштанні культури зафіксовано 4 тис. років тому в єгипетських гробницях. З Африки кавуни проникли через Індію й Іран до Середньої Азії і Закавказзя. В Північне Причорномор’я кавун і диня проникли із Поволжя, а також через грецькі колонії.
Гарбуз в Україні з’явився в ХІХ ст. і поширився як городня культура на присадибних ділянках. Основним районом товарного баштанництва стала південно-східна зона України, особливо нинішня територія Херсонської області, де ґрунтово-кліматичні умови найбільш сприятливі для вирощування баштанних культур.
Посівна площа баштанних культур в Україні коливається в межах 180 – 210 тис.га
Україна займає 2-ге місце в рейтингу найбільших виробників продукції родини гарбузових (куди входять гарбуз та кабачки), поступаючись лише Китаю (дані ФАО, 2019 р).
Середня врожайність баштанних культур у південному регіоні України поки невисока — 80 – 110ц/га. Однак кращі господарства вирощують по 300 – 450ц/га столових та 500 – 700ц/га кормових кавунів, 250 – 300ц/га дині, 400 – 900ц/га гарбузів, 300 –500ц/га кабачків.
Кавун
Кавун - світлолюбна, теплолюбна, жаровитривала культура. Насіння починає проростати при температурі 12-14°С. Сходи з'являються через 8-10 днів після сівби. Рослини гинуть від приморозків мінус 1°С. Оптимальна температура під час формування плодів 25-30°С.
Кавун - дуже посухостійка рослина.
Малопридатні для вирощування кавуна солонці, кислі глинисті ґрунти.
Коренева система стрижнева, добре розгалужена.
Стебло (огудина) повзуче, завдовжки 5-6м. Однодомна статево-роздільна рослина. Першими зацвітають чоловічі квітки, а потім жіночі.
Головний корінь проникає на глибину 1 м, бокові корені розгалужуються до 2-3 м в орному шарі ґрунту.
Стебло – невиразно гранчасте, до 3 м завдовжки, Листки округло-серцеподібні або серцеподібні, п’ятилопатеві, зубчасті, шорстко опушені.
Квітки розміщуються у листкових пазухах: жіночі – поодиноко, чоловічі – скупчено, у вигляді суцвіття – щиток.
Плід – багатонасінна ягода, різноманітної форми. На рослині утворюється 3-5 плодів.
Диня
Кабачки
Коренева система в основному розміщаються на глибині 40-50 см. Листки великі, довгочерешкові, без прилистків, п’ятикутні, нерозсічені, слабо-, середньо- або сильнорозсічені, скупчені. На рослині розміщаються почергово.
Квітки великі, поодинокі, різностатеві, яскраво-оранжеві, п’ятипелюсткові.
Плід — несправжня ягода (гарбузина). Вони бувають циліндричні, дугоподібні, гладенькі, без насінної камери. В технічній стиглості світло-зелені, зелені, темно-зелені, зеброподібні, оранжеві.
Люфа
Бенінказа
Момордика
Чайот
3. Гарбуз звичайний має різко гранчасті стебла, листки п'ятилопатеві, вкриті товстими колючими шипами. Опушеність огудини теж дуже жорстка, колюча. Найбільш поширений вид. Скоростиглий.
Плоди кулястої, видовженої, сплющеної, яйцеподібної форми з дерев'янистою корою. До цього виду належать найпоширеніші столові сорти: Мозоліївський 15, Український багатоплідний, Мигдальний 35, Славута, Херсонський, Гілея, Новинка та ін.
Гарбуз великоплідний має циліндричне опушене стебло. Плоди сферичні, круглі, видовжені, можуть бути дуже великі (50-60 кг). До цього виду належать кормові сорти Стофунтовий, Титан, Атлант, Волзьський сірий, Жовтий велетень, Гібрид 72, Валок та деякі столові.
Гарбуз мускатний має округло-гранчасте стебло, м'якоопушене листя. У м'якуші більше цукру (8-11%), вона з мускатним присмаком. Має добрі смакові якості. До цього виду належить сорт Арабатський, Гітара, Мускат де Прованс, Аріель, Вінес, Перлина, Батернат ін.
Серед усіх баштанних культур у гарбуза найбільш розвинена коренева система. У дорослої рослини він проникає в ґрунт на глибину 200 см і більше, а в діаметрі бічні корені розростаються на відстань до 200-250 см.
Стебло (огудина) може досягати 5-10 м і добре закріплюється за допомогою вусиків, а також укорінюється в місцях вузлів листків. Вусики утворюються в пазухах листків.
Листки великі, довгочерешкові, без прилистків. Квітки поодинокі, роздільностатеві, великі, чоловічі — на довгих ніжках, жіночі - на коротких із нижньою зав’яззю. Дуже рідко зустрічаються квітки двостатеві, але після цвітіння вони опадають. У період цвітіння на рослині гарбуза може закладатися до 100 чоловічих квіток і 30 жіночих.
Рис.1. Форма листків у різних видів гарбуза: а) великоплідний (волоський); б) звичайний; в) мускатний
Плід гарбуза — несправжня ягода (гарбузина). Плоди збирають тільки в біологічній стиглості. Всі вони мають насінне гніздо, заповнене плацентою та насінням. Плоди гарбуза значно розрізняються між собою за величиною, формою, забарвленням та насінням, залежно від виду.
Після вибирання насіння відмивають від плаценти, підсушують до вологості 9%. За такої вологості насіння зберігається 6-8 років.
За тривалістю вегетаційного періоду (від сходів до біологічної стиглості) розрізняють ранні (до 100 діб), середньостиглі (101-120 діб), середньопізні (121-130 діб) та пізньостиглі (понад 130 діб) сорти гарбуза.
Протягом вегетації гарбуз проходить такі фази росту і розвитку:
Гарбуз відноситься до теплолюбних рослин, проте порівняно з кавуном і динею менш вимогливий до тепла, більш холодостійкий.
Насіння починає проростати за температури 10–12 °С, сходи менше потерпають від приморозків. Оптимальна температура для росту рослин 22–25 °С. Жарку погоду переносить добре.
Гарбуз також менш посухостійкий порівняно з кавуном і динею. У сухі роки на одній рослині зав'язується 1–2 плоди, а за достатнього зволоження їх є 3–4 і більше.
Він менш вимогливий до світла, добре росте в умовах короткого і довгого дня. Дає високий урожай за суміжнього вирощування з кукурудзою, картоплею та іншими культурами.
Гарбуз добре родить на супіщаних, легкосуглинкових родючих ґрунтах з нейтральною реакцією. Не витримує засолення і перезволоження.
Контрольні питання: