Адаптація учнів 5 класу до навчання в основній школі �

Адаптація (від. лат. аdapto - пристосовую) - це пристосування

органів чуття та цілого організму до нових, змінених умов існування

Адаптація – це процес звикання дітей до шкільних вимог і порядків, нового для них оточення, нових умов життя

Адаптація п'ятикласників �до нових умов навчання

​

​

процес адаптації

Упродовж

одного – трьох місяців

У цей період відбуваються процеси:

зміни у психіці дитини

трансформуються установлені життєві поняття

розвивається теоретичне мислення

пам'ять і сприйняття стають осмисленими

Перехід учнів із початкової школи до середньої справедливо вважається кризовим періодом

• Учням , які звикли до певних порядків початкової школи, потрібен час, щоб пристосуватися до нового темпу і стилю життя.
• Багаторічні спостереження педагогів та шкільних психологів свідчать про те , що цей етап неминуче пов'язаний зі зниженням успішності, хоча б тимчасовим.

​

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

• діти тільки ознайомлюються

з навчальною діяльністю

СЕРЕДНЯ ШКОЛА

• опановують основи самостійних форм роботи;
• активніше розвивають пізнавальну інтелектуальну сферу.

• Незвичний розклад.
• Багато нових кабінетів.
• Новий класний керівник.
• Проблеми зі старшокласниками.
• Багато нових вчителів.
• Високий темп роботи.
• Великий об'єм робіт в класі та збільшений об'єм домашнього завдання.
• Різні, інколи суперечливі, вимоги педагогів.
• Послаблений або зовсім відсутній контроль.
• Необхідність на кожному уроці прилаштовуватися
• до своєрідних особливостей темпу, особливостей
• мови різних вчителів. 
• Несамостійність в роботі з текстами.
• Низький рівень розвитку мови.
• Слабкий розвиток навиків самостійної роботи.
• Особливості підліткового віку. 

Деякі проблеми:

Задоволення дитини процесом навчання

Дитина легко справляється

з програмою

​

Ступінь самостійності дитини при

виконанні нею навчальних завдань

Готовність звернутися за допомогою

дорослих лише ПІСЛЯ спроби виконати

завдання самому

Задоволення міжособистісними стосунками –

з однокласниками та вчителями

Ознаки

успішної

адаптації

АДАПТАЦІЯ

Стомлений зовнішній вигляд дитини

Небажання дитини ділитися враженнями

про пройдений день

​

Прагнення відволікти дорослого

від шкільних подій, переведення розмови

на інші теми. Скарги на події, пов’язані зі школою

​

Небажання виконувати домашні завдання.

Негативні відгуки на адресу школи, вчителів,

однокласників

Ознаки

дезадаптації

​

Неспокійний сон, важке пробудження зранку,

постійні скарги на погане самопочуття

​

ДЕЗАДАПТАЦІЯ

• Інтелектуальна – порушення інтелектуальної діяльності, відставання в розвитку від однолітків.
• Поведінкова – невідповідність поведінки дитини правовим та моральним нормам (агресивність, асоціальна поведінка).
• Комунікативна – труднощі у спілкуванні з

одноліткми і дорослими.

• Соматична – відхилення в

здоров’ї дитини.

• Емоційна – емоційні труднощі,

тривоги з приводу проблем у школі.

• Перша умова шкільного успіху п’ятикласника — безумовне прийняття дитини, не дивлячись на ті невдачі, з якими вона вже зустрілася чи може зустрітися.
• Якщо вас, щось хвилює в поведінці дитини, намагайтесь, як можна скоріше зустрітися і обговорити це з класним керівником (психологом школи).
• Якщо в сім’ї відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини (розлучення, відсутність когось з батьків, народження ще одної дитини і т. ін.) повідомте про це класного керівника.

Як допомогти дитині?

• Проявляйте інтерес до шкільних справ, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів. Підтримуйте неформальне спілкування з своєю дитиною після шкільного дня.
• Допоможіть дитині вивчити імена нових вчителів.
• Не слід одразу послабляти контроль за навчанням дитини, якщо в період початкової школи вона звикла до вашого контролю.
• Привчайте дитину до самостійності поступово.

Як допомогти дитині?

• Пам'ятайте, що відносини з однокласниками для підлітка стають важливішими, ніж навчання.
• “ Хороший учень ” для дитини – це “ хороший товариш ”, тобто мораль дорослих не співпадає з дитячою. Тому зростає імовірність підвищення конфліктності дитини в колективі однолітків та з вчителями.

​

​

 Постійно тримайте в полі зору шкільне життя Вашої дитини, цікавтесь її успіхами, проблемами, труднощами.

Не вимагайте від дитини однакової успішності з усіх предметів. Акцентуйте увагу дитини на тому, що важливо розвивати свої найкращі здібності , реалізувати інтереси та захоплення, заохочуйте прояв хобі.

У кожної дитини свої нахили, тому успішність з різних предметів може бути різною.

​

 Розвивайте інтерес дітей до навчання, стимулюючи їх пізнавальну активність.

• Робіть ставки на будь-який прояв самостійності дитини, сформуйте в сім’ї культ знань , а не культ оцінки, демонструйте особистий приклад отримання емоційної насолоди від процесу пізнання.
• Не виснажуйте своїх дітей додатковими завданнями.
• Важливо пам'ятати, що молодші підлітки потребують перш за все правильного режиму роботи, активного відпочинку на свіжому повітрі, який допоможе запобігти емоційно-психічним навантаженням.

Станьте позитивним прикладом для дитини.

Виробіть разом із дитиною чіткий режим дня.

Підтримуйте дитину у виборі захоплень, інтересів, сприяйте пошуку корисних і цікавих справ.

• Людина в цьому віці вже зовсім не дитина, але ще й не доросла. Тобто дитина перестає сприймати “ на віру “ все, що вона в готовому вигляді отримувала від дорослих, а намагається виробити власні погляди, думки.
• Навчіть дитину радитися з Вами, довіряти Вам.
• Підтримуйте постійний зв'язок з дитиною.

​

​

Постійно в невимушеній, доброзичливій атмосфері говоріть з дитиною про її друзів, однокласників, вчителів.

Частіше хваліть дитину, але так, щоб вона знала за що.